• Профілактика ускладнень в I триместрі гестації у вагітних з низькою плацентацією
ua До змісту

Профілактика ускладнень в I триместрі гестації у вагітних з низькою плацентацією

HEALTH OF WOMAN.2015.10(106):104–106; doi 10.15574/HW.2015.106.104

Профілактика ускладнень в I триместрі гестації у вагітних з низькою плацентацією

Кравченко О. В., Варвус Е. В. 
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці 
МКМУ «Клінічний пологовий будинок № 2», м. Чернівці

Мета дослідження. Розроблення нових методів профілактики ускладнень вагітності в ранніх термінах при аномальному розміщенні плаценти.

Матеріали та методи. Обстежено 64 вагітних з низькою плацентацією в І триместрі гестації. 34 вагітним (основна група) з метою профілактики ускладнень вагітності в ранньому терміні гестації були призначені гестоген Лютеіна 2 рази на добу по 100 мг та венотонік Нормовен по 1 таблетці 2 рази на день протягом місяця. Контрольну групу склали 30 пацієнток, ведення вагітності у яких відбувалося відповідно до наказу № 417 МОЗ України.

Результати. Ефективність застосованої терапії оцінювали за клінічними даними, даними порівняння об’ємів хоріонів та розвитку його судинної системи у вагітних досліджуваних груп (з використанням спеціалізованої трьохмірної програми VOCAL), а також за допомогою допплєрометричних досліджень кровотоку в спіральних артеріях.

Заключення. Запропонований метод профілактики у вагітних з низькою плацентацією в І триместрі гестації сприяє зростанню об’єму хоріона, інтенсивності кровотоку в його паренхімі та повноцінній перебудові спіральних артерій, що забезпечує адекватне формування плацентарно-маткового кровотоку. 
Необхідність проведення профілактики ускладнень вагітності в І триместрі при низькій плацентації підтверджується також результатами клінічних досліджень – частота загрози переривання вагітності та кровотеч при застосуванні гестогенів та венотонічних засобів знижується відповідно в 2 і 3 рази.

Ключові слова: низька плацентація, І триместр гестації, профілактика ускладнень.

Література:

1. Горин ВС, Зайцева РК, Серебренникова ЕС и др. 2010. Аномалии расположения плаценты: акушерские и перинатальные аспекты. Российский вестник акушера-гинеколога 6:26–31.

2. Зайцева РК. 2011. Оптимизация ведения беременности у женщин с аномалиями расположения плаценты. Автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.01 «акушерство и гинекология». Уфа.

3. Краснопольский ВИ, Туманов ВА, Титченко ЛИ. 2003. Возможности прогнозирования осложнений беременности при допплерометрии в І триметре гестации. Российский вестник акушера-гинеколога 3:5–9.

4. Милованов АП, Савельев СВ. 2006. Внутриутробное развитие человека. Руководство для врачей. М, МДВ:384.

5. Сидорова ИС. 2005. Клинико-диагностические аспекты ФПН. М, МИА.

6. Титченко ЛИ, Чечнева МА, Жукова НВ. 2003. Трехмерная реконструкция в I триместре беременности. Росс. вестн. акуш.-гинекол. 5:16–20.

7. Welsh AW, Humphries K, Congrove DO et аl. 2001, Sep. Developments of three-dimensional power Doppler ultrasound imaging of fetoplacental vasculature. Ultrasound Med Biol. 27(9):1161.

8. Kurjak A, Kupesic S, Zoclan T. 2001, Okt. Three-dimensional and power Doppler in the study of angiogenesis. Ultrasound Obstet. Gynecol. 18(4).

9. Guiot C, Gaglioti P, Oberto M et аl. 2009, Sep. This three-dimensional power Doppler ultrasound useful in the evaluation of placental perfusion in normal and growth restricted pregnancy. Ultrasound in Obstet. and Gynecol. 31(2):171.