• Профілактика порушень метаболізму гомоцистеїну та дефіциту фолієвої кислоти: значення для зниження частоти перинатальних і соматичних ускладнень у жінок

Профілактика порушень метаболізму гомоцистеїну та дефіциту фолієвої кислоти: значення для зниження частоти перинатальних і соматичних ускладнень у жінок

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.2(74):57-60; doi 10.15574/PP.2018.74.57

Давидова Ю. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

Одним із найбільш важких ускладнень вагітності, пов'язаних із гіпергомоцистеїнемією, є прееклампсія, що призводить до підвищення частоти материнської захворюваності, смертності, а також частоти народження недоношених дітей і дітей із затримкою внутрішньоутробного росту. Адекватне забезпечення ессенціальними вітамінами і мікроелементами, особливо фолієвою кислотою в дозі 0,8 мг на добу, на етапі прегравідарної підготовки і в першому триместрі сприяє зниженню ризиків гестаційної гіпертензії. Для досягнення комплексного ефекту преконцепційної профілактики в групах ризику слід застосовувати лікарський засіб, який містить точні кількості вітамінів і мікроелементів, оскільки синергічність дії кобаламіну, фолієвої кислоти, вітамінів В2 і В6 сприяє включенню цих складових у метаболізм матері на ранніх етапах вагітності, що дає змогу гармонізувати етап хоріогенезу і органогенезу, мінімізувати дисбаланс клітинного обміну для забезпечення фізіологічного перебігу вагітності й народження здорової дитини.
Ключові слова: прееклампсія, гестаційна гіпертензія, вагітність, профілактика, фолієва кислота, вітамін В2, вітамін В6.

Література

1. Гусев ЕЮ, Черешнев ВА, Юрченко ЛН. (2007). Системное воспаление с позиции теории типового патологического процесса. Цитокины и воспаление. 4.

2. Завгородний АА. (2017). Цитокиновый ответ после радикальных операций по поводу опухолей кишечника. ScienceRise: Medical Science. 5 (13): 10—14.

3. Иванов ВВ. (2011). Интерлейкиновый статус при оперативном лечении пациентов с ожирением с использованием различных видов доступа. Российский научный журнал. 23: 290—297.

4. Луцевич ОЭ, Гордеев СА, Запорожцев ДА, Прохоров ЮА, Винницкий ЛИ. (2005). Оценка травматичности симультанных лапароскопических вмешательств. Эндоскопическая хирургия. 2: 25—29.

5. Минаев СВ. (2004). Значение цитокинов в патогенезе острой хирургической патологи брюшной полости. Цитокины и воспаление. 3; 2: 41—46.

6. Попкова ТВ, Новикова ДС, Насонов ЕЛ. (2011). Интерлейкин-6 и сердечно-сосудистая патология при ревматоидном артрите. Научно-практическая ревматология. 4: 64—72.

7. Смирнова ЛМ, Гомоляков ИВ. (2010). Цитометрия нейтрофильных гранулоцитов периферической крови как критерий оценки операционного стресса. Клінічна хірургія. 2 (803): 21—25.

8. Хаитов РМ, Пинегии БВ. (1998). Изменение иммунитета при хирургических вмешательствах. Анналы хирургической гепатологии. 3; 2: 100—110.

9. Шиганова АМ, Выжигина МА, Бунятян КА, Инвияева ЕВ, Винницкий ЛИ, Балаян ОВ, Головкин АС. (2013). Роль иммунного мониторинга при обширніх резекциях печени с позицій особенностей операционной травмы и уровня анестезиологической защиты. Анестезиология и реаниматология. 2: 30—34.

10. Balen E, Herrera J, Miranda C et al. (2005). The role of laparoscopy in emergency abdominal surgery. An. S ist. S anit. N avar. 28: 81—92.

11. Chachkhiani I, Gurlich R, Maruna P et al. (2005). The Postoperative Stress Response and Its Reflection in Cytokine N etwork and Leptin levels. P hysiol. Res. 54: 279—285.

12. Jawa RS, Anillo S, Huntoon K et al. (2011). Interleukin-6 in surgery, trauma, and critical care. Part II: clinical implications. Journal of Intensive Care Medicine. 26 (2): 273—287.