SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.5(77):16-24; doi10.15574/SP.2016.77.16 

Профілактика порушень ендотеліальної функції у дітей у період переходу від здоров'я до синдрому вегетативної дисфункції 

Л.В. Квашніна, Т.Б. Ігнатова

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ 

Мета — оцінка стану функції ендотелію та системи ПОЛ/АОЗ у здорових дітей і дітей із синдромом вегетативної дисфункції (СВД) та проведення корекції виявлених порушень.

Пацієнти і методи. Обстежено 322 дитини шкільного віку (12–17 років), які були розподілені на дві групи: 179 здорових дітей та 143 дитини з СВД. Оцінка функції ендотелію проводилась за допомогою проби з «реактивною гіперемією» з оцінкою ендотелійзалежної вазодилатації до та після проведення оклюзивної проби та методом імуноферментного аналізу для визначення рівня ендотеліну-1 і загальної кількості NO у сироватці крові. Усім дітям проводилась оцінка стану окислювального гомеостазу за активністю неферментативного вільнорадикального окислення за допомогою визначення концентрації у сироватці крові малонового діальдегіду (МДА); концентрації антиоксидантного захисту — за активністю ферментного спектра супероксиддисмутази (СОД), каталази (КАТ) та загальної пероксидазної активності (ЗПА); клітинний метаболізм — за активністю сукцинатдегідрогенази (СДГ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), гліцерофосфатдегідрогенази (ГФДГ).

Результати. При проведенні проби з «реактивною гіперемією» у дітей виділені чотири типи ендотелійзалежної вазодилатації. Більшість здорових дітей мали гіперергічну реакцію плечової артерії (35,76%), 29,90% дітей мали гіпоергічну, 29,60% — нормоергічну, парадоксальну — 11,74% дітей. У дітей із СВД нормоергічний тип післяоклюзивної реакції не відмічався, у більшості (42,66%) виявлена парадоксальна ендотелійзалежна вазодилятація, гіпоергічна — у 25,18% дітей, гіперергічна — у 25,18% дітей. При оцінці функції ендотелію імунологічним методом відмічається виразний дисбаланс між ендотеліном-1 та NO у крові з більш несприятливим порушенням при гіпоергічному та парадоксальному типах. У дітей із СВД відмічався значний дисбаланс показників ендотеліальної дисфункції зі зниженням концентрації ендотеліну-1 та підвищення концентрації NO, що свідчить про виразний судинний спазм. При оцінці стану системи ПОЛ/АОЗ концентрація малонового діальдегіду, одного з кінцевих продуктів ПОЛ, поступово підвищується, а процеси протиоксидантного захисту та енергетичних мітохондріальних процесів тканинного дихання так само поступово пригнічуються, про що свідчить зниження активності парних мітохондріальних ферментів — сукцинат- та гліцерофосфатдегідрогенази, а також дестабілізація рівня лактатдегідрогенази. Значну інформативність мають функціональні показники ВРО: ФП ВРО та О₂ ВРО, які характеризують вплив основного ферментного антиоксидантного фактора на патогенну дію вільних радикалів, у тому числі й неінактивованих СОД. Найменше значення ФП ВРО спостерігається у групах дітей із парадоксальним типом реактивності ендотелію та СВД. Протилежна тенденція притаманна для індексу використання кисню на ВРО (О2ВРО) — у дітей з СВД він має найвище значення (133,13±4,95). У всіх дітей з групи ризику (гіпергічний, гіпоергічний та парадоксальний типи ендотелійзалежної вазодилатації) та у комплексному лікуванні дітей із СВД були застосовані препарати «Кратал для дітей» та «Квертин» протягом 45 днів.

Висновки. Проведені дослідження дозволили вважати концентрацію у крові ендотеліну-1 (1,54±0,08) фмоль/мкл та NO (16,27±1,72) мкмоль/л при нормоергічному типі ендотелійзалежної вазодилатації за даними ультразвукового триплексного дослідження нормативними показниками ендотеліальної функції у дітей шкільного віку. Найбільш несприятливими є гіпоергічна та парадоксальна форми післяоклюзивної реакції. Дітей із даними формами ендотеліальної дисфункції можна віднести до донозологічних станів здоров’я та вважати їх групою ризику щодо розвитку серцево-судинних захворювань і рекомендувати проведення профілактичних заходів. Проведення корекції виявлених порушень функції ендотелію та системи ПОЛ/АОЗ дозволило знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань у 79,9% здорових дітей та попередити погіршення стану і трансформацію у патологічні порушення серцево-судинної системи у 74,13%

дітей з СВД.

Ключові слова: діти, ендотеліальна функція, система ПОЛ/АОЗ, «Кратал для дітей», «Квертин».

Література

1. Артериальная гипертензия у подростков: факторы стабилизации и прогрессирования / Н. М. Коренев, Л. Ф. Богмат, Е. М. Носова [и др.] // Здоровье ребенка. — 2013. — № 3. — С. 6—11.

2. Вегетативні дисфункції у дітей: підсумки проведених досліджень / В. Г. Бурлай, Н. М. Кухта, Л. І. Місюра [та ін.] // ПАГ. — 2006. — № 2. — С. 24—28.

3. Горбась І. М. Епідеміологічна ситуація щодо серцево-судинних захворювань в Україні: 30-річне моніторування / І. М. Горбась // Практична ангіологія. — 2010. — № 9—10. — С. 6—9.

4. Горленко О. М. Первинна профілактика серцево-судинних захворювань в дитячому віці / О. М. Горленко, Н. Ю. Кішко // Тези доповідей ХІІ конгрес світової федерації лікарських товариств, м. Івано-Франківськ, 25—28 вер. 2008 року. — Івано<Франківськ, 2008. — С. 107.

5. Дисфункция эндотелия — ключевое звено в патогенезе атеросклероза / E. H. Воробьева, Г. И. Шумахер, М. А. Хорева, И. В. Осипова // Российский. кардиол. журн. — 2010. — № 2. — С. 84—91.

6. Звездина И. В. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы детей в динамике обучения в начальной школе / И. В. Звездина, Н. С. Жигарева, Л. А. Агапова // Российский педиатрич. журн. — 2009. — № 2. — С. 19—23.

7. Кардіопротектори / Чекман І. С., Горчакова Н. О., Французова С. Б. [та ін.]. — Київ, 2005. — С. 164—168.

8. Комаров Ф. И. Биохимические исследования в клинике / Ф. И. Комаров, Б. Ф. Коровкин, В. В. Меньшов. — Москва : Медицина, 1981. — С. 133—143.

9. Купко Н. Кверцетин :свойства и применение (реферативный обзор) / Н. Купко // Рациональная фармакотерапия. — 2011. — № 4 (21). — С. 57—60.

10. Лебединець Н. В. Стан серцево-судинної системи школярів інноваційних навчальних закладів / Н. В. Лебединець // Довкілля та здоров'я. — 2007. — № 1. — С. 20—23.

11. Лишневская В. Ю. Эндотелиальная дисфункция: что необходимо знать практическому врачу / В. Ю. Лишневская // Medicine. — 2014. — № 10. — С. 27—30.

12. Небиеридзе Д. В. Клиническое значение дисфункции эдотелия при артериальной— гипертензии / Д. В. Небиеридзе // Consilium Medicum : Системные гипертензии. — 2005. — Т. 7, № 1. — С. 21—23.

13. Очерки фармакологии метаболитных средств / П. А. Галенко-Ярошевский, И. С. Чекман, Н. А. Горчакова. — Москва : Медицина, 2002. — 280 с.

14. Подходы к лечению вегетативных дисфункций у детей, протекающих с нарушением липидного обмена и эндотелиальной дисфункцией / Л. В. Квашнина, Т. Б. Игнатова, В. П. Родионов, Ю. А. Маковкина // Современная педиатрия. — 2013. — № 8 (56). — С. 102—108.

15. Регіональні особливості рівня здоров'я народу України (аналітично-статистичний посібник) / за ред. В. М. Коваленка, В. М. Корнацького. — Київ : МВЦ «Медінформ», 2011. — 166 с.

16. Стан здоров'я школярів України / С. Л. Няньковський, М. С. Яцула, М. І. Чикайло, І. В. Пасечнюк // Здоровье ребенка. — 2012. — № 5. — С. 109—114.

17. Таркунов П. А. Кардиопротекторное действие таурина / П. А. Таркунов, Н. С. Сапронов // Экспериментальния и клин. фармакол. — 1997. — Т. 60, № 5. — С. 70—77.

18. Endothelial Dysfunction: From Molecular Mechanisms to Measurement, Clinical Implications and Therapeutic Opportunities / M. L. Brocq, S. J. Leslie, P. Milliken [et al.] // Antioxidants & Redox Signaling. — 2008. — Vol. 10 (9). — P. 1631—1674. http://dx.doi.org/10.1089/ars.2007.2013; PMid:18598143