HEALTH OF WOMAN. 2016.3(109):48–51; doi 10.15574/HW.2016.109.48 
 

Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із вірусною Епштейна Барр інфекцією 
 

Пекарь А. Ю., Міцода Р. М.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет» 
 

Однією із найпоширеніших інфекцій у світі є інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр (ВЕБ-інфекція). Актуальність проблеми зумовлена широкою циркуляцією цього вірусу серед населення, різноманіттям клінічних форм, високим ризиком канцерогенезу, впливом на гестаційний процес та відсутністю тактики ведення вагітних із ВЕБ-інфекцією.

Мета дослідження: оцінювання ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів для попередження розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із ВЕБ-інфекцією.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 106 вагітних, із них 71 вагітна із реактивацією ВЕБ-інфекції були розподілені на дві групи: І група – 31 вагітна, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група – 40 вагітних, що одержували запропоновані лікувально-профілактичні заходи. Контрольну групу склали 35 вагітних із латентною ВЕБ-інфекцією, без акушерської і соматичної патології, які завагітніли самостійно і були розроджені природним шляхом.

Результати. Установлено, що у вагітних із реактивацією ВЕБ-інфекції на фоні використання інтерферону альфа-2b людського рекомбінантного та екстракту зобної залози великої рогатої худоби за запропонованими схемами відбулося суттєве зниження частоти розвитку акушерської та перинатальної патології.

Заключення. Отримані результати свідчать про ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів у даної групи вагітних.

Ключові слова: вірусна Епштейна–Барр інфекція, вагітність, плід, акушерські та перинатальні ускладнення, лікувально-профілактичні заходи.

Літератуар: 
1. Савченко ТН, Алешкин ВА, Агаева МИ и др. 2015. Беременность и инфекция, вызванная вирусом Эпштейна–Барр. Здоровье женщины 1:17–21.

2. Боднар ВА. 2013. Удосконалення діагностики хронічних форм інфекції, зумовленої вірусом Епштейна–Барр. Проблеми екології і медицини 17;5–6:9–15.

3. Котлова ВБ, Кокорева СП, Аралова ЕВ и др. 2013. Эпштейна-Барр вирусная инфекция в перинатологии. Здоровье и образование в ХХІ веке 15;8:1–7.

4. Завіднюк НГ. 2015. Актуальні проблеми діагностики Епштейна-Барр вірусної інфекції. Інфекційні хвороби 4(82):79–86.

5. Леженко ГО, Усачова ОВ, Сіліна ЄА та ін. 2013. Інфекційний мононуклеоз у дітей: клініко-імунологічна характеристика. Актуальная инфектология 1(1):56–60.

6. Казмирчук ВЕ, Мальцев ДВ. 2011. Диагностика и лечение инфекции, вызванной Эпштейна-Барр вирусом (вирусом герпеса человека 4-го типа). Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія 4(43):69–75.

7. Дуда ОК, Колесник РО, Окружнов МВ та ін. 2015. Клінічні форми хронічної Епштейна–Барр вірусної інфекції: питання сучасної діагностики та лікування. Актуальная инфектология 1(6):35–40.

8. Крамарев СА, Выговская ОВ. 2013. Эпштейна–Барр вирусная инфекция у детей. Актуальная инфектология 1(1):73–78.

9. Покровська ТВ. 2014. Хронічна Епштейна–Барр вірусна інфекція – актуальні питання. Інфекційні хвороби 2:70–74.

10. Oludare А. 2011. Progress and problems in understanding and managing primary Epstein-Barr virus infection. Clin. Microb. Rev. 24;1:193–209.