Проблемні питання розвитку та реабілітації дітей, що народились передчасно 

Р.О. Моісеєнко 
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна 

Мета — висвітлити проблеми розвитку та реабілітації передчасно народжених дітей. 

Матеріали та методи. Об'єкт дослідження — система та мережа закладів медичної допомоги для новонароджених і дітей раннього віку. Використано національні та міжнародні підходи до системи надання допомоги дітям, які мають ризик виникнення інвалідності. Вивчено законодавчу базу та інші нормативно-правові акти України, що регулюють медичну допомогу дітям на державному, галузевому і локальному рівнях, а також підходи до надання медичної допомоги дітям із тяжкими захворюваннями в Німеччині. Використано методи системного підходу, структурно-логічного, змістовного аналізу, а також статистичний, інформаційно-аналітичний методи. 

Результати. Інтенсивні технології в охороні здоров'я суттєво збільшили виживаність дітей, що народились передчасно. Проте її рівень значно нижчий за відповідний у Баварії: в Україні у 2013 р. серед дітей, що народились із вагою 500,0–999,0 г, він становить 63,8%; 1000,0–1500,0 г — 89,7%. Це зобов'язує медиків поліпшувати якість акушерської та перинатальної допомоги, призначати раціональну терапію для зниження рівня інвалідизації передчасно народжених дітей, а також вирішувати  деонтологічне питання переведення окремих немовлят із вкрай тяжкими ураженнями на паліативну допомогу з використанням досвіду баварських медиків. 

Висновки. Зростання інвалідності серед дітей потребує подальшого впровадження системи їх комплексної реабілітації, розбудови принципів соціальної педіатрії. Необхідними є: розвиток мережі кабінетів катамнезу та центрів раннього втручання, а також зміна підходів до визначення інвалідності в дітей відповідно до класифікації основних категорій життєдіяльності та ступеня вираження обмежень. 

Ключові слова: недоношені, діти, малюкова смертність, кабінет катамнезу, раннє втручання, діти!інваліди, реабілітація.