• Препарати з екстрактом плюща для лікування кашлю при бронхіті у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Препарати з екстрактом плюща для лікування кашлю при бронхіті у дітей

Modern Pediatrics.Ukraine.2020.1(105):70-74; doi 10.15574/SP.2020.105.70
Міщенко О. Я.
Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, м. Харків, Україна

Для цитування: Міщенко ОЯ. (2020). Препарати з екстрактом плюща для лікування кашлю при бронхіті у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 1(105): 70-74; doi 10.15574/SP.2020.105.70
Стаття надійшла до редакції 16.11.2019 р., прийнята до друку 03.02.2020 р.

Показано фізіологічну роль кашлю у роботі дихальної системи. Як патологічний стан кашель виникає при багатьох захворюваннях. Особливо актуальна проблема кашлю у дітей. Головним критерієм вибору препарату патогенетичної терапії кашлю у дітей є безпека. Серед препаратів, що застосовуються для лікування кашлю, у педіатрії перевага надається засобам рослинного походження, яким притаманні більш м'який, порівняно із синтетичними препаратами, фармакотерапевтичний ефект та краща переносимість. Завдяки багатому складу біологічно активних речовин, рослинні препарати від кашлю чинять комплексний вплив, коригуючи порушені фізіологічні функції організму. Екстракт листя плюща звичайного здавна застосовується для лікування кашлю. Безпечність та ефективність препаратів на основі плюща при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, у тому числі у дітей, доведена результатами багатьох досліджень.
Ключові слова: кашель, діти, лікування, екстракт листя плюща.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Чумаченко НГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР. (2016). Динаміка захворюваності та поширеності бронхолегеневої патології у дітей. Современная педиатрия. 2(74): 73—77. https://doi.org/10.15574/SP.2016.74.73

2. Бекетова ГВ. (2013). Кашель у детей — симптом, требующий внимания врача. Здоров'я України. Педіатрія.(26): 27.

3. Болбот ЮК. (2015). Муколитическая терапия респираторных заболеваний у детей. Здоровье ребенка. 1(60): 98—102.

4. Коровина НА. (2000). Кашель у детей: пособие для врачей. Москва: Посад: 48.

5. Крючко ТА, Ткаченко ОЯ, Вовк ЮА. (2014). Лечение кашля у детей: от разнообразия подходов к логическому выводу. Педиатрия. Восточная Европа. 3: 131—140.

6. Марушко ЮВ, Грачева МГ. (2015). Терапия при бронхолегочных заболеваниях, сопровождающихся повышенной секрецией вязкой мокроты и нарушением транспорта слизи. Здоровье ребенка. 1(60): 135—139] doi: 10.22141/2224-0551.1.60.2015.74978.

7. Марушко ЮВ, Московенко ОД. (2015). Сухий кашель у дітей: причини, особливості респіраторних хвороб і лікування. Здоров'я дитини.1(60): 109—114. https://doi.org/10.22141/2224-0551.1.60.2015.74973

8. Прохорова МП. (2015). Диференційний підхід до лікування кашлю у дітей. Імунологія та алергологія: наука і практика. 1: 112—118.

9. Савченко ВП. (2011). Клінічні аспекти і лікування кашлю у дітей. Здоров'я України. Педіатрія.(18): 54—55.

10. Cелимзянова ЛР, Промыслова ЕА, Вишнёва ЕА. (2013). Фитотерапия кашля у детей. Педиатрическая фармакология. 10;4: 128—130. https://doi.org/10.15690/pf.v10i4.766

11. Сорока НД, Коршунова ЕВ, Рябых ОВ, Балацкая ГМ и др. (2010). Эффективность и безопасность ингаляционного метода лечения сухим экстрактом листьев плюща острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста. Лечащий врач. 6: 14—17.

12. Туманов ВА, Поканевич ВВ, Гарник ТГ, Фролов ВМ, Пересадін МО. (2012). Фітотерапія: сучасні тенденції до використання у лікарській практиці та перспективи подальшого розвитку (огляд літератури та результати власних досліджень) Фітотерапія. 1: 4—11.

13. Черников ВВ. (2012). Применение препаратов растительного происхождения для лечения кашля у детей. Педиатрическая фармакология. 9;6: 105—109. https://doi.org/10.15690/pf.v9i6.527

14. Anti-inflammatory effects of ivy leaves dry extract: influence on transcriptional activity of NFκB (2018). Inflammopharmacology. 27(2). https://doi.org/10.1007/s10787-018-0494-9; PMid:29748881 PMCid:PMC6482290

15. Dicpinigatis PV, Colice GL, Goolsby MJ et al. (2009). Acute cough: a diagnostic and therapeutic challenge. Cough. 5: 11. https://doi.org/10.1186/1745-9974-5-11; PMid:20015366 PMCid:PMC2802352

16. Ernst E. (2007). Herbal medicines: balancing benefits and risks. Novartis Found Symp.282: 154—67; discussion 167—72, 212—8. https://doi.org/10.1002/9780470319444.ch11; PMid:17913230

17. Fazio S, Pouso J, Dolinsky D, Fernandez A et al. (2009). Tolerance, safety and efficacy of Hedera helix extract in inflammatory bronchial diseases under clinical practice conditions: a prospective, open, multicentre postmarketing study in 9657 patients. Phytomedicine.16(1): 17—24. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2006.05.003; PMid:16860549

18. Felix Holzinger and Jean-Franc,Ois Chenot. (2010). Systematic Review of Clinical Trials assessing the effectiveness of Ivy Leaf (Hedera Helix) for acute upper respiratory tract infections / Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. Vol. 2011. Article ID 382789: 9. https://doi.org/10.1155/2011/382789; PMid:20976077 PMCid:PMC2957147

19. Francesco De Blasio, Johann C Virchow, Mario Polverino et al. (2011). Cough management: a practical approach. Cough. 7:7. http://www.coughjournal.com/content/7/1/7. https://doi.org/10.1186/1745-9974-7-7; PMid:21985340 PMCid:PMC3205006

20. Greunke C, Hage-Hulsmann A, Sorkalla T, Keksel N et al. (2015). A systematic study on the influence of the main ingredients of an ivy leaves dry extract on the b2-adrenergic responsiveness of human airway smooth muscle cells. Pulm Pharmacol Ther.31: 92—98. https://doi.org/10.1016/j.pupt.2014.09.002; PMid:25234924

21. Hocaoglu AB, Karaman O, Erge DO et al. (2012) Effect of Hedera helix on lung histopathology in chronic asthma. Iran J Allergy Asthma Immunol. 11: 316—323.

22. Hofmann D, Hecker M, Volp A. (2003, Mar). Efficacy of dry extract of ivy leaves in children with bronchial asthma — a review of randomized controlled trials. Phytomedicine.10(2—3): 213—20. https://doi.org/10.1078/094471103321659979; PMid:12725580.

23. Irwin RS, Baumann MH, Bolser DC et al. (2006, Jan). Diagnosis and management of cough: ACCP evidence-based clinical practice guidelines. Chest. 129 (1): 1S-23S. https://doi.org/10.1378/chest.129.1_suppl.24S

24. Janka Schulte-Michels, Anne Wolf, Stefan Aatz et al. (2016). α-Hederin inhibits G-protein-coupled receptor kinase 2-mediated phosphorylation of β2-adrenergic receptors. Phytomedicine. 23: 52—57. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2015.12.001; PMid:26902407

25. Marquardt P, Kaft K, Nieber K. (2015). Clinical trials with herbal medicinal products in children: a literature analysis. Wien Med Wochenschr.165 (11—12): 236—242. https://doi.org/10.1007/s10354-015-0373-6; PMid:26183729

26. Schmidt M, Thomsen M, Schmidt U. (2012). Suitability of ivy extract for the treatment of paediatric cough. Phytother Res.26(12): 1942—1947. https://doi.org/10.1002/ptr.4671; PMid:22532491

27. Sieben A, Prenner L, Sorkalla T, Wolf A et al. (2009). α-Hederin, but not hederacoside C and hederagenin from Hedera helix, affects the binding behaviour, dynamics and regulation of beta 2-adrenergic receptors. Biochemistry.48: 3477—3482. https://doi.org/10.1021/bi802036b; PMid:19278262

28. Suleyman H, Mshvildadze V, Gepdiremen A, Elias R. (2003). Acute and chronic antiinflammatory profile of the ivy plant, Hedera helix, in rats. Phytomedicine. 10: 370—374. https://doi.org/10.1078/0944-7113-00260; PMid:12834000

29. World Health Organization. (2010). WHO monographs on medicinal plants commonly used in the Newly Independent States (NIS). Geneva: WHO-Press: 464.