• Позастравохідні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей, що часто хворіють

Позастравохідні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей, що часто хворіють

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):65-69; doi 10.15574/SP.2018.91.65

Починок Т. В., Журавель О. В., Вороніна С. С., Гур'єва О. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

У статті проаналізовані дані літератури щодо клінічних станів, які можуть бути позастравохідними проявами гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей, що часто хворіють (ДЧХ). Встановлено, що позастравохідні прояви ГЕРХ у ДЧХ потрібно враховувати під час первинної діагностики та впродовж усього періоду диспансерного спостереження. Найчастішими асоціаціями є синдром рефлюкс-залежного кашлю, синдром рефлюкс-ларингіту, синдром рефлюкс-астми та синдром зубних рефлюкс-ерозій. Серед позастравохідних варіантів ГЕРХ у ДЧХ відзначається особлива форма — оториноларингологічна, якій притаманний розвиток хронічного

ларингіту — у 80,0%, хронічного фарингіту — у 60,0% та їх поєднання — у 48,0% випадків. До рефлюкс-індукованих уражень належать зміни з боку порожнини носа та слухової труби у вигляді хронічного риносинуситу, синуситу та рецидивного запалення середнього вуха. Важкими позастравохідними проявами ГЕРХ у ДЧХ, за даними літератури, є трахеальний стеноз, рефлюкс-індукована бронхіальна астма, а також ідіопатичний легеневий фіброз; у якості додаткового обстеження рекомендовано проводити контрастну рентгеноскопію стравоходу та шлунка, рН-моніторинг, спірометрію з бронхопровокаційними пробами, фіброгастродуоденоскопію з прицільною біопсією.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, позастравохідні прояви, діти, що часто хворіють.

Література

1. Астафьев АВ, Мельникова ИЮ, Баиров ВГ. (2011). Комплексное лечение гастроэзофагеального рефлюкса 3—4 степени у детей. Вестник Санкт-Петербургской медицинской академии последипломного образования. 3; 2: 79—85.

2. Бурков СГ. (2013). Бронхолегочная и орофарингеальная патология и гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. Клин перспект гастроэнтерол гепатол. 1: 35—41

3. Кокорина ВЭ. (2011). Особенности клинической манифестации оториноларингологических заболеваний, обусловленных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Рос оторинолар. 3(46): 84—88.

4. Косяков СЯ. (2015). Некоторые аспекты мукоцилиарного транспорта в приложении к клинической практике. Рос. оторинолар. 2: 220—224.

5. Лопатин АС. (2013). Эндоскопическая функциональная ринохирургия. Рос. ринология. 1: 71—84.

6. Солдатский ЮЛ, Погосова ИЕ, Завикторина ТГ и др. (2012). Клинические корреляции междугастроэзофагеальной рефлюкснойболезнью и состоянием глоткии гортани у детей. Педиатрическая фармакология. 6; 3: 23—28.

7. Ahmed TF, Khandwala F, Abelson TI et al. (2016). Chronic laryngitis associated with gastroesophageal reflux: prospective assessment of differences in practice patterns between gastroenterologists and ENT physicians. Am J Gastroenterol. 101: 470—478. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00502.x; PMid:16542282

8. Annagur A, Kendirli SG, Yilmaz M et al. (2013). Is there any relationship between asthma and asthma attack in children and atypical bacterial infections; Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae and helicobacter pylori. J Trop Pediatr. 53; 5:313—318. https://doi.org/10.1093/tropej/fmm040; PMid:17535826

9. Chang AB, Lasserson TJ, Kiljander TO et al. (2011). Systematic review and metaanalysis of randomized controlled trials of gastrooesophageal reflux interventions for chronic cough associated with gastrooesophageal reflux. BMJ. 332; 1: 11—17.

10. Cherry J, Margulies SI. (2012). Contact ulcer of the larynx. Laryngoscope.78:1937—1940. https://doi.org/10.1288/00005537-196811000-00007; PMid:5722896

11. Chubachi S, Sato M, Kameyama N et al. (2016). Identification of five clusters of comorbidities in a longitudinal Japanese chronic obstructive pulmonary disease cohort. Keio COPD Comorbidity Research (K-CCR) Group. Respir Med. 117: 272—279. https://doi.org/10.1016/j.rmed.2016.07.002; PMid:27492541

12. DelGaudio JM. (2015). Direct nasopharyngeal reflux of gastric acid is a contributing factor in refractory chronic rhinosinusitis. Laryngoscope. 115(6): 946—957. https://doi.org/10.1097/01.MLG.0000163751.00885.63; PMid:15933499

13. Denlinger LC, Phillips BR, Ramratnam S et. al. (2017). Inflammatory and Comorbid Features of Patients with Severe Asthma and Frequent Exacerbations. Am J Respir Crit Care Med. 195; 3: 302—313. https://doi.org/10.1164/rccm.201602-0419OC; PMid:27556234 PMCid:PMC5328178

14. DiBaise JK, Huerter JV. (2014). Sinusitis and gastroesophageal reflux Ann Intern Med. 129: 1078. https://doi.org/10.7326/0003-4819-129-12-199812150-00029

15. Eusebi LH, Ratnakumaran R, Bazzoli F et al. (2018). Prevalence of Dyspepsia in Individuals With Gastroesophageal Reflux-Type Symptoms in the Community: A Systematic Review and Meta-analysis. Clin Gastroenterol Hepatol. 16(1): 39—48. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2017.07.041; PMid:28782675

16. Garrigues V. (2013). Manifestations of gastoesophageal reflux and response to omeprazole therapy in patients with chronic posterior laryngitis: an evaluation based on clinical practice. Dig Dis Sci. 48: 2117—2123. https://doi.org/10.1023/B:DDAS.0000004513.27054.d0

17. Houghton LA, Smith JA. (2017). Gastro-oesophageal reflux events: just another trigger in chronic cough? Gut. 66(12): 2047—2048. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2017-314027; PMid:28442496

18. Johnson DA, Schecter GL, Katz PO et al. (2012). ENT and GI specialists interpretation of possible reflux laryngitiscoalition or confusion? Gastroenterology. 102: 91.

19. Kanemitsu Y, Niimi A, Matsumoto H et al. (2016). Gastroesophageal dysmotility is associated with the impairment of cough-specific quality of life in patients with cough variant asthma. Allergol. Int. 65; 3: 320—326. https://doi.org/10.1016/j.alit.2016.02.014; PMid:27055910

20. Komleva NE, Marjanovsky AA, Danilov AN et al. (2017). The novel approaches to the rehabilitation of the patients presenting with gastroesophageal reflux disease and co-morbid pathology. Vopr Kurortol Fizioter Lech Fiz Kult. 94; 2: 20—23. https://doi.org/10.17116/kurort201794220-23; PMid:28665377

21. Koufman JA. (2011). The otolaryngologic manifestation of reflux disease. A clinical investigation of 225 patients hour pH monitoring and an experimental investigation pepsin in the development of laryngeal injury. Laryngoscope. 101; Suppl 53: 1—78. https://doi.org/10.1002/lary.1991.101.s53.1

22. Leason SR, Barham HP, Oakley G et al. (2017). Association of gastro-oesophageal reflux and chronic rhinosinusitis: systematic review and meta-analysis. Rhinology. 55; 1: 3—16. https://doi.org/10.4193/Rhin16.177; PMid:28214353

23. Malfertheiner P, Megraud F, O'Morain CA et al. (2017). Management of Helicobacter pylori infection – the Maastricht V/Florence Consensus Report. Gut. 66(1): 6—30. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-312288; PMid:27707777

24. Mattos  Z, Marchese GM, Fonseca BB et al. (2017). Antisecretory treatment for pediatric gastroesophageal reflux disease — a systematic review. Arq Gastroenterol. 54(4): 271—280. https://doi.org/10.1590/s0004-2803.201700000-42; PMid:28954042

25. Montella S, Corcione A, Santamaria F et al. (2017). Recurrent Pneumonia in Children: A Reasoned Diagnostic Approach and a Single Centre Experience. Int J Mol Sci. 18; 2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5343832/ https://doi.org/10.3390/ijms18020296; PMid:28146079 PMCid:PMC5343832

26. Phipps CD, Wood WE, Gibson WS et al. (2012). Gastroesophageal reflux contributing to chronic sinus disease in children a prospective analysis. Arch Otolarungol. Head Neck Surg. 7: 831—836.

27. Porsbjerg C, Menzies-Gow A. (2017). Co-morbidities in severe asthma: Clinical impact and management. Respirology. 22; 4: 651—661. https://doi.org/10.1111/resp.13026; PMid:28328160

28. Radhakrishna N, Tay TR, Hore-Lacy F et al. (2017). Validated questionnaires heighten detection of difficult asthma comorbidities. J. Asthma. 54; 3: 294—299. https://doi.org/10.1080/02770903.2016.1212369; PMid:27715354

29. Vaki N, van Zanten SV, Kahrilas P et al. (2012). Montreal definition and classification of Gastroesophageal reflux disease: a global evidencebased consensus. Am J Gastroenterol. 101: 1900—1920. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x; PMid:16928254

30. Vakil N, van Zanten SV, Kahrilas P. (2011). Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: a global evidence — based consensus Am J Gastroenterol. 101: 1900—1920. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x; PMid:16928254

31. Weber RK. (2014). Gastro Qsophageal Refluxkrankheit und chronische Sinusitis. Laryngo-Rhino-Otol. 83; 3: 189—195.