• Повні хрящові кільця – рідкісний та важкий стеноз трахеї у дітей. Мініінвазивне та хірургічне лікування

Повні хрящові кільця – рідкісний та важкий стеноз трахеї у дітей. Мініінвазивне та хірургічне лікування

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.1(58):66-74; doi 10.15574/PS.2018.58.66

Руденко Є. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Мета – оптимізація лікувальної тактики у дітей з вродженим стенозом трахеї, з урахуванням факторів ризику, асоційованих вад та застосуванням мініінвазивних і хірургічних технологій.
Матеріали і методи. У дослідження включено 9 пацієнтів з вродженим стенозом трахеї, зумовленим повними хрящовими кільцями, віком від 3 тижнів до 20 місяців (у середньому 7,28±2,07 місяця) за період 2011–2017 роки. Асоційовані вади виявлені у 7 (77,8%) пацієнтів: петля легеневої артерії (n=4), подвійне судинне кільце і тотальний аномальний дренаж легеневих вен (ТАДЛВ) (n=1), аберантна права підключична артерія (n=1), дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП) (n=2), агенезія правої легені (n=1), атрезія тонкої кишки (n=1). Діагностика стенозу трахеї ґрунтувалася на даних комп’ютерної томографії та трахеобронхоскопії. Хірургічне лікування (група І, n=5) включало резекцію трахеї (n=2), ковзну трахеопластику (n=2) або роз’єднання подвійного судинного кільця (n=1) у поєднанні з реімплантацією легеневої артерії (n=4) та закриттям ДМШП (n=1). Мініінвазивна корекція стенозу трахеї (група ІІ, n=4) полягала в її дилатації і стентуванні, що в одному випадку було виконане під час операції закриття ДМШП у дитини з агенезією правої легені. Штучний кровообіг застосовано у п’ятьох випадках.
Результати. У групі мініінвазивної корекції стенозу трахеї вижили 100% пацієнтів, у групі хірургічної корекції – 40% (р=0,02). Загальна летальність, пов’язана з корекцією стенозу трахеї, становила 33,3% (n=3). При спостереженні у віддаленому періоді просвіт трахеї відновлений у всіх пацієнтів, що вижили. Ускладнення спостерігались при стентуванні трахеї – ненапружений пневмомедіастинум (n=1) та грануляції у зоні стента (n=1).
Висновки. Мініінвазивні методи лікування вродженого стенозу трахеї є доцільними для використання у новонароджених та дітей з групи високого ризику. Резекцію та пластику грудного відділу трахеї слід виконувати в умовах штучного кровообігу. Асоційовані інтракардіальні вади та петля легеневої артерії підлягають симультанній корекції. Унікальну складну комбінацію вроджених вад – подвійне судинне кільце, ТАДЛВ, повні хрящові кільця – слід коригувати більш форсовано, з корекцією як внутрішньосерцевої гемодинаміки, так і декомпресією дихальних шляхів.
Ключові слова: вроджений стеноз трахеї, повні хрящові кільця, петля легеневої артерії, трахеопластика, резекція трахеї, стентування.

Література

1. Кривченя Д.Ю., Лазоришинець В.В., Ємець І.М. та ін. (2012). Подвійне судинне кільце: петля легеневої артерії та подвійна дуга аорти в поєднанні з тотальним аномальним дренажем легеневих вен та вродженим стенозом трахеї – унікальний випадок. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. ІІ, 1(3): 120–125.

2. Кривченя Д.Ю., Лазоришинець В.В., Руденко Є.О., Труба Я.П., Карпенко В.Г., Жежера Р.В. (2011). Пат. 56491 Україна, МПК А 61В 17/00, А 61В 17/11. Спосіб формування міжсудинного анастомозу. Власник НМУ імені О.О. Богомольця; ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України». № 201011621; заявл. 30.09.2010; опубл. 10.01.2011. Бюл. № 1.

3. Anton-Pacheco J.L., Cano I., Garcia A. et al. (2003). Patterns of management of congenital tracheal stenosis. J Pediatr Surg. 38, 10: 1452–1458. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(03)00495-0

4. Anton-Pacheco J.L., Morante R. (2017). Operative or non-operative treatment of congenital tracheal stenosis: is there something new? Journal of thoracic disease. 9,12: 4878–4880. https://doi.org/10.21037/jtd.2017.11.75; PMid:29312681 PMCid:PMC5757067

5. Backer C., Mavroudis C., Dunham M. et al. (1998). Repair of congenital tracheal stenosis with a free tracheal autograft. The Journal of thoracic and cardiovascular surgery. 115, 4: 869–874. https://doi.org/10.1016/S0022-5223(98)70368-X

6. Backer CL, Holinger LD. (2010). A History of Pediatric Tracheal Surgery / C.L. Backer, // World Journal for Pediatric and Congenital Heart Surgery.1, 3: 344–363. https://doi.org/10.1177/2150135110381602; PMid:23804890

7. Backer C.L., Kelle A.M., Mavroudis C. et al. (2009). Tracheal reconstruction in children with unilateral lung agenesis or severe hypoplasia. The Annals of thoracic surgery. 88, 2: 624–631. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2009.04.111; PMid:19632424

8. Backer C.L., Mavroudis C., Holinger L.D. (2002). Repair of congenital tracheal stenosis. Seminars in Thoracic and Cardiovascular Surgery: Pediatric Cardiac Surgery Annual. 5, 1: 173–186. https://doi.org/10.1053/pcsu.2002.29718; PMid:11994878

9. Brown S.B., Hedlund G.L., Glasier C.M. et al. (1987). Tracheobronchial stenosis in infants: successful balloon dilation therapy. Radiology. 164: 475–478. https://doi.org/10.1148/radiology.164.2.3602388; PMid:3602388

10. Cheng W., Manson D.E., Forte V. et al. (2006). The role of conservative management in congenital tracheal stenosis: an evidencebased long-term follow-up study. J Pediatr Surg. 41, 7: 1203–1207. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2006.03.046; PMid:16818049

11. Chiu P.P., Kim P.C. (2006). Prognostic factors in the surgical treatment of congenital tracheal stenosis: a multicenter analysis of the literature. J Pediatr Surg. 41, 1: 221–225. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2005.10.043; PMid:16410137

12. Elliott M., Roebuck D., Noctor C. et al. (2003). The management of congenital tracheal stenosis. International journal of pediatric otorhinolaryngology. 67: 183–192. https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2003.08.023

13. Fiore A.C., Brown J.W., Weber T.R. et al. (2005). Surgical treatment of pulmonary artery sling and tracheal stenosis. Ann Thorac Surg. 79: 38–46. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2004.06.005; PMid:15620911

14. Forsen Jr. J.W., Lusk R.P., Huddleston C.B. (2002). Costal cartilage tracheoplasty for congenital long-segment tracheal stenosis. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 128, 10: 1165–1171. https://doi.org/10.1001/archotol.128.10.1165; PMid:12365888

15. Grillo H.C., Wright C.D., Vlahakes G.J. et al. (2002). Management of congenital tracheal stenosis by means of slide tracheoplasty or resection and reconstruction, with long-term follow-up of growth after slide tracheoplasty. J. Thorac Cardiovasc Surg. 123, 1: 145–152. https://doi.org/10.1053/jtc.2002.v123.p0145; https://doi.org/10.1067/mtc.2002.119068; PMid:11782768

16. Herrera P., Caldarone C., Forte V. et al. (2007). The current state of congenital tracheal stenosis. Pediatr Surg Int. 23: 1033–1044. https://doi.org/10.1007/s00383-007-1945-3; PMid:17712567

17. Hoffer M., Tom L., Wetmore R. et al. (1994). Congenital tracheal stenosis. The otolaryngologist’s perspective. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 120: 449–453. https://doi.org/10.1001/archotol.1994.01880280077015; PMid:8166979

18. Hong X., Zhou G., Liu Y. et al. (2015). Management of pulmonary artery sling with tracheal stenosis: LPA re-implantation without tracheoplasty. Int J Clin Exp Med. 8: 2741–2747. PMid:25932228 PMCid:PMC4402875

19. Hraška V., Photiadis J., Haun C. et al. (2009). Pulmonary artery sling with tracheal stenosis. Multimedia Manual of Cardio-Thoracic Surgery. 123. mmcts.2008.003343. https://doi.org/10.1510/mmcts.2008.003343; PMid:24412825.

20. Laberge J.M., Puligandla, P. (2008). Congenital malformations of the lungs and airways. In L.M. Taussig, L.I. Landau (Eds.). Pediatric Respiratory Medicine (pp. 907–942). Philadelphia: Mosby. https://doi.org/10.1016/B978-032304048-8.50068-2

21. Maeda K., Ono S., Tazuke Yu. et al. (2013). Long-term outcomes of congenital tracheal stenosis treated by metallic airway stenting. J Ped Surg. 48, 2: 293–296. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2012.11.002; PMid:23414854

22. Maeda K., Yasufuku M., Yamamoto T. (2001). A new approach to the treatment of congenital tracheal stenosis: balloon tracheoplasty and expandable metallic stenting. J. Pediatr Surg. 36, 11: 1646–1649. https://doi.org/10.1053/jpsu.2001.27940; PMid:11685692

23. Manning P.B., Rutter M.J., Border W.L. (2008). Slide tracheoplasty in infants and children: risk factors for prolonged postoperative ventilator support. Ann Thorac Surg. 85: 1187–1192. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2007.11.019; PMid:18355493

24. Monnier P. (Eds.). (2011). Congenital Tracheal Anomalies Pediatric Airway Surgery. Berlin-Heidelberg: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-13535-4

25. Munzon G.B., Martinez-Ferro M. (2012). Pediatric tracheal stenosis and vascular rings. Toraks Cerrahisi Bulteni. 3: 206–219. https://doi.org/10.5152/tcb.2012.30; https://doi.org/10.5152/tcb.2012.31

26. Oshima Y., Yamaguchi M., Yoshimura N. et al. (2008). Management of pulmonary artery sling associated with tracheal stenosis. Ann Thorac Surg. 86: 1334–1338. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2008.04.020; PMid:18805188

27. Rutter MJ. (2006). Evaluation and management of upper airway disorders in children. Seminars in pediatric surgery. 15, 2: 116–123. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2006.02.009; PMid:16616315

28. Speggiorin S., Torre M., Roebuck D.J. et al. (2012). A new morphologic classification of congenital tracheobronchial stenosis. Ann. Thorac. Surg. 93, 3: 958–961. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2011.12.019; PMid:22364985

29. Weber T.R., Connors R.H., Tracy T.F. (1991). Congenital tracheal stenosis with unilateral pulmonary agenesis. Ann. Surg. 213: 70–74. https://doi.org/10.1097/00000658-199101000-00012; PMid:1985541 PMCid:PMC1358313

30. Wright C.D., Grillo H.C., Wain J.C. et al. (2004). Anastomotic complications after tracheal resection: prognostic factors and management. J. Thorac. Cardiovasc. Surg. 128: 731–739. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2004.07.005; https://doi.org/10.1016/S0022-5223(04)00977-8

31. Yang J.H., Jun T.G., Sung K. et al. (2007). Repair of long-segment congenital tracheal stenosis. Journal of Korean medical science. 22, 3: 491–496. https://doi.org/10.3346/jkms.2007.22.3.491; PMid:17596659 PMCid:PMC2693643