• Постгістеректомічні порушення, їхня діагностика і профілактика 

Постгістеректомічні порушення, їхня діагностика і профілактика 

HEALTH OF WOMAN.2016.7(113):52–54 
 

Постгістеректомічні порушення, їхня діагностика і профілактика 
 

Гаврилюк Г. М., Макарчук О. М.

Івано-Франківський національний медичний університет


Представлені наукові факти вимагають подальшого вивчення не тільки безпосередніх післяопераційних, але і віддалених результатів хірургічного лікування міоми матки, що включають як об’єктивне, так і суб’єктивне оцінювання самою пацієнткою наслідків хірургічного втручання.


Мета дослідження: оцінювання окремих показників метаболічного гомеостазу у пацієнток з міомою матки після оперативного лікування та їхня роль у розвитку та маніфестації симптомокомплексу постгістеректомічного синдрому.


Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження і оперативне лікування 60 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано гістеректомію зі збереженням придатків. У контрольну групу ввійшли 20 соматично здорових жінок. Виконані загальноприйняті клініко-лабораторні обстеження, лабораторне оцінювання гормонального статусу, ліпід-ного профілю, оцінювання характеру розподілу жирової тканини і ступеня ожиріння за індексом маси тіла, ультразвукове дослідження органів малого таза, печінки, нирок, щитоподібної залози, грудних залоз. Оцінювання отриманих показників проведено безпосередньо після оперативного втручання, через 6, 12 міс та через 3 і 5 років після операції.


Результати. Через 12 міс і, особливо, через 3–5 років після оперативного втручання відзначено прогресивне погіршення функції яєчників, що проявлялося у зменшенні їхнього об’єму, виявленому під час ультразвукового дослідження, за рахунок зменшення числа та розмірів фолікулів, погіршенні кровопостачання яєчників, зниженні кровотоку в басейні внутрішньої здухвинної артерії, особливо у жінок, що перенесли тотальну гістеректомію, із наростанням зазначених змін до 5-го року після оперативного втручання. Також слід відзначити у віддалені терміни після гістеректомії прогресивну гіпоестрогенію, причому встановлено чітку кореляцію із віком жінки, якій проведено оперативне втручання. Загалом, під час аналізу показників гормонального профілю у жінок із проявами постгістеректомічного синдрому через 5 років після операції встановлено у 36,66% випадків статистично достовірне підвищення рівня пролактину, у 40,00% – гіпоестрогенію та у 46,66% пацієнток – ознаки гіперандрогенії, підтверджені лабораторними критеріями. У жінок у віці 29–35 років через 3–5 років після гістеректомії зниження рівня естрадіолу відзначено у 36,66%, підвищення рівня ФСГ – у 26,66% випадків, тоді як у віковій категорії понад 40 років удвічі зростає відсоток пацієнток із порушенням стероїдогенезу. Погіршення анатомо-функціонального стану яєчників із розвитком гіпоестрогенії клінічно проявлялося у жінок даної вікової групи у віддалений післяопераційний період менопаузальною симптоматикою, більш вираженою при тотальній гістеректомії, із появою нейровегетативних, психоемоційних порушень та підвищенням рівня тривожності.


Заключення. Тотальна чи субтотальна гістеректомія є «травмувальним» оперативним втручанням, позаяк зумовлює порушення складних нейроендокринних взаємовідносин у системі гіпоталамус–гіпофіз–яєчники–кора надниркової залози–щитоподібна залоза та впливає на кровопостачання, іннервацію, лімфовідтік у тазовому дні, у зв’язку з чим післяопераційні синдроми є полігландулярними та полісистемними.


Ключові слова: гістеректомія, постгістеректомічний синдром, гіпоестрогенемія, гемодинаміка яєчників.


Література:

1. Павлова Ж.С. Спорные вопросы постгистерэктомического синдрома / Ж.С. Павлова, С.С. Лубяна // Український медичний альманах. – 2009. – Т. 12, № 4. – С. 141–145.

2. Зелюк С.В. Функция яичников после гистеректомии / С.В. Зелюк, Е.Д. Мирович // Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – Т. 15, № 2. – С. 132–135.

3. Ahn E.H., Bai C.W., Song C.H. et al. Effect of hysterectomy on conserved ovarian function // Yonsei Med. J. – 2002. – Vol. 43. – P. 53–58. http://dx.doi.org/10.3349/ymj.2002.43.1.53; PMid:11854933

4. Квашенко В.П. Особенности эхоструктуры яичников на фоне лечебно-профилактических мероприятий у женщин, которые перенесли гистерэктомию в репродуктивном возрасте / В.П. Квашенко, Г.Н. Липчанская// Здоровье женщины. – 2008. – № 7–8. – С. 52–54.

5. Липчанская Г.Н. Особенности гемодинамики яичников у женщин после гистеректомии в репродуктивном возрасте / Г.Н. Липчянская, В.П. Квашенко, И.В. Голубятников // Вісн. Харк. нац. унів. ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 270. – С. 102–106.

6. Ingelsson E., Lundholm C., Johansson A.L., Altman D. Hysterectomy and risk of cardiovascular disease: a population-based cohort study // Fut Heart. – 2011. – № 32 (6). – Р. 745–750. http://dx.doi.org/10.1093/eurheartj/ehq477; PMid:21186237