• Порушення мікробіому товстого кишечника та його корекція у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит
ua До змісту Повний текст статті

Порушення мікробіому товстого кишечника та його корекція у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.2(98):76-84; doi 10.15574/SP.2019.98.76

Бережний В. В., Бондарець Ю. І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Мета: дослідити стан мікробіоти товстого кишечника у хворих з ювенільним ревматоїдним артритом (ЮРА) на тлі лікування базисними, біологічними та хворобо-модифікуючими препаратами та оцінити ефективність комбінованого синбіотичного препарату (Ротабіотик) при виявлених порушеннях.

Матеріали і методи. Обстежено 29 дітей віком від 1,5 до 16 років з ЮРА. Проведено загальноклінічне, інструментальне обстеження згідно з Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний артрит (наказ МОЗ України №832 від 22.10.2012 р.). Додатково усім дітям проведено бактеріологічне дослідження фекалій до та після виявлених порушень мікробіоти кишечника.

Результати. При обстеженні шлунково-кишкового тракту у хворих з ревматоїдним артритом мали місце скарги: періодичний біль у животі — у 23 (79,31%), зниження апетиту — у 20 (68,97%), метеоризм — у 12 (41,38%), схильність до запорів — у 10 (34,48%) дітей. Встановлено порушення мікробіоценозу у 23 пацієнтів за рахунок зменшення кількості лакто- та біфідобактерій <106 КУО, а також збільшення кількості умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів: гриби роду Candida — у 5 (21,74%), стафілококи (гемолітичні, плазмокоагулюючі) — у 5 (21,74%), Klebsiella pneumoniie — у 3 (14,04%), Enterococcus faecium — у 2 (8,70%), E. coli зі зміненими ферментативними властивостями — у 2 (8,70%), Proteus mirabilis — у 1 (4,35%) хворого. Дисбіоз І ст. діагностовано у 8 (34,78%), ІІ ст. — у 9 (39,13%), ІІІ ст. — у 6 (26,09%) пацієнтів. Після корекції мультикомпонентним синбіотичним комплексом (Ротабіотик) спостерігалась нормалізація мікрофлори товстого кишечника у 16 дітей (69,57%) (p<0,001). Дисбіотичні зміни І ст. зберігались у 7 (30,43%) дітей, у яких на початку дослідження діагностовано дисбіоз ІІ–ІІІ ст.

Висновки. У хворих на ЮРА на тлі лікування базисними протиревматичними, нестероїдними протизапальними та біологічними препаратами встановлено порушення мікробіоти товстого кишечника з розвитком дисбіозу різного ступеня, що ускладнює перебіг основного захворювання і погіршує якість життя. Використання мультикомпонентного синбіотичного препарату (Ротабіотик) у комплексному лікуванні хворих на ЮРА є ефективним засобом корекції порушень мікробіоценозу товстого кишечника.

Ключові слова: діти, ювенільний ревматоїдний артрит, мікробіоценоз товстого кишечника, дисбіоз, синбіотичний препарат.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров АЕ, Герасименко ОН. (2011). Хеликобактерная инфекция у детей: особенности диагностики и лечения. Здоровье ребенка. 4(31): 93–95.

2. Абатуров АЕ, Герасименко ОН, Высочина ИЛ и соавт. (2013). Бактерицидная активность пробиотических средств. Здоровье ребенка. 8(51): 95—97.

3. Валиева СИ, Алексеева ЕИ, Бзарова ТМ и соавт. (2008). Оценка эффективности препарата «Бифиформ» у больных ювенильным артритом, в условиях антибактериальной терапии. Вопросы современной педиатрии. 7(4): 109–114.

4. Жмылева ОС, Козлова ИВ, Мялина ЮН. (2012). Диагностическое значение изменений толстой кишки при ревматоидном артрите. Фундаментальные исследования. 7(2): 324–329.

5. Зайченко ОЕ. (2014). Пребиотики, пробиотики и синбиотики в профилактике остеопороза. Український терапевтичний журнал. 1: 85–94.

6. Захарова ЮВ. (2016). Факторы адгезии бифидобактерий. Журн Микробиол. 5: 80–87.

7. Каладзе НН, Филоненко ТГ, Сизова ОА. (2013). Особенности ультраструктурных изменений слизистой толстого кишечника при экспериментальном моделировании адьювантного артрита. Здоровье ребенка. 1(44): 18—21.

8. Лисенко ГІ, Білко ІП, Нікольська ОІ., Теслюк Л.В. (1999). Діагностика та лікування дисбактеріозу кишечнику у ревматологічних хворих. Метод. рекомендации. Київ: Знання: 22.

9. Меркулова А. (2016). Антибиотикотерапия, дисбактериоз и возможные риски. Здоров'я України — ХХІ сторіччя. 20: 72—73.

10. Муквич ЕН, Задорожняя ТД, Полук ТА, Людвик ТА. (2012). Ювенильный идиопатический артрит и иммунопатологическая роль нарушений микробиоты кишечника. Современная педиатрия. 3(43): 53—57.

11. Новокшонов АА, Мазанкова ЛН, Соколова НВ. (2002). Патогенетическое обоснование оптимальной терапии ОКИ у детей. Детские инфекции. 1: 32—37.

12. Петров АВ, Дударь ЛВ, Малый КД. (2004). Персистенция различных инфекционных агентов в мононуклеарных лейкоцитах крови в дебюте ревматоидного артрита. Терапевтический архив. 5: 32—35.

13. Фризен БН. (1995). Сравнительная эффективность базисной терапии ревматоидного артрита сульфопрепаратами (сульфасалазином, салазопиридазином, салазодиметоксином) и метотрексатом, а также влияние лечения на микробиоценоз кишечника и морфологическую картину слизистой прямой кишки. ЯГТУ: 60.

14. Челпаченко ОЕ, Бухарин ОВ, Данилова ЕИ, Федотова ЛП. (2015). Современные представления о роли микробного фактора в развитии воспалительных ревматических заболеваний. Вестник Уральской медицинской академии наук. 3: 73—80.

15. Чомахидзе АМ, Алексеева ЕИ. (2007). Прокальцитониновый тест в дифференциальной диагностике синдрома аллергосепсиса. Вопросы современной педиатрии. 6(2): 42—47.

16. Широбоков ВП, Янковський ДС, Димент ГС. (2009). Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Навч. посіб. Київ: Червона Рута-Турс: 312.

17. Янковский ДС, Дымент ГС. (2008). Микрофлора и здоровье человека. Киев: Червона Рута-Турс: 552.

18. Янковский ДС. (2005). Микробная экология человека: современные возможности ее поддержания и восстановления. Киев: Эксперт ЛТД: 362.

19. Abedi D, Feizizadeh S, Akbari V et al. (2013). In vitro antibacterial and antiadherence effects of Lactobacillus delbrueckii subsp bulgaricus on Escherichia coli. Res Pharm Sci. 8(4): 260—268.

20. Camp HJM, Oosterhof A, Veerkamp JH. (1985). Interaction of bifidobacterial lipoteichoic acid with human intestinal epithelial cells. Immunity. 1: 332—334.

21. Candela M., Biagi E., Centanni M et al. (2009). Bifidobacterial enolase, a cell surface receptor for human plasminogen involved in the interaction with the host. Microbiology. 155: 3294—3303. https://doi.org/10.1099/mic.0.028795-0; PMid:19574304

22. Fanaro S, Chierici R, Guerrini P, Vigi V (2003). Intestinal microflora in early infancy: composition and development. Acta Paediatr. 91(441): 48—55. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2003.tb00646.x

23. Foroni E, Serafini F, Amidani D et al. (2011). Genetic analysis and morphological identification of pilus-like structures in members of the genus Bifidobacterium. Microb. Cell Factories. 10(1): 16—29. https://doi.org/10.1186/1475-2859-10-S1-S16; PMid:21995649 PMCid:PMC3231923

24. Gonzales-Rodrigues I, Sanchez B, Ruiz L et al. (2012). Role of extracellular transaldolase from Bifidobacterium bifidum in mucin adhesion and aggregation. Appl. Environ. Mictobiology. 78(11): 3992—3998. https://doi.org/10.1128/AEM.08024-11; PMid:22447584 PMCid:PMC3346390

25. Kempsell KE, Cox CJ, Hurle M et al. (2000). Reverse transcriptase-PCR analysis of bacterial rRNA for detection and characterization of bacterial species in arthritis synovial tissue. Infect Immun. 68(10): 6012–26. https://doi.org/10.1128/IAI.68.10.6012-6026.2000; PMid:10992514 PMCid:PMC101566

26. Mkrtchyan H, Gibbons S, Heidelberger S et al. (2010). Purification, characterization and identification of acidocin LCHV, an antimicrobial peptide produced by Lactobacillus acidophilus n.v. Er 317/402 strain Narine. Int J Antimicrob Agents. 35(3): 255—260. https://doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2009.11.017; PMid:20045288

27. Ohland CL, Macnaughton WK. (2010). Probiotic bacteria and ontestinal erithelial barrier function. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol.6:807—819. https://doi.org/10.1152/ajpgi.00243.2009; PMid:20299599

28. Takeda T, Mizugaki Y, Matsubara L et al. (2000). Lytic Epstein-Barr virus infection in the synovial tissue of patients with rheumatoid arthritis. Arthritis Rheum.43(6):1218—1225. https://doi.org/10.1002/1529-0131(200006)43:6<1218::AID-ANR4>3.0.CO;2-2

29. Vaahtovuo J, Munukka E, Korkeamaki M et al. (2008). Fecal Microbiota in Early Rheumatoid Arthritis. J of Rheumatol. 35(8):1500—1505.

30. Wei X, Yan X, Chen X et al. (2014). Proteomic analysis of the interaction Bifidobacterium longum NCC2705 with the intestine cells Caco-2 and identification of plasminogen receptors. J. Proteomics. 108:89—98. https://doi.org/10.1016/j.jprot.2014.04.038; PMid:24840471

Стаття надійшла до редакції 21.11.2018 р., прийнята до друку 22.02.2019 р.