SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.1(97):39-45; doi 10.15574/SP.2019.97.39

Починок Т. В., Стамболі Л. В., Сліпачук Л. В., Журавель О. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета: визначити діагностичну цінність параметрів імунологічної резистентності у дітей, що страждають на часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), провести аналіз мікрофлори слизових оболонок ротової порожнини у даної категорії дітей.

Пацієнти і методи. Обстежено 60 дітей віком 10–16 років. Основну групу склали 30 дітей з частими ГРЗ (6–8 раз на рік), контрольну — 30 дітей, які хворіють епізодично (2–4 рази на рік). У всіх дітей оцінювався фізичний розвиток за методом центильних стандартів, проведені загальноклінічні обстеження, аналіз даних анамнезу дітей та їхніх батьків, мікробіологічне дослідження матеріалу з поверхні слизових оболонок ротової порожнини і зіва. Дослідження стану імунологічної реактивності включало визначення показників функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу і НСТ-тесту, вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), визначення концентрації імуноглобулінів класу G, A, M, секреторного імуноглобуліну А (sIgA) і лізоциму методом радіальної імунодифузії у гелі, а концентрацію інтерлейкіну 6 (IL-6) та інтерлейкіну 4 (IL-4) — імуноферментним методом.

Результати. Встановлено, що діти основної групи значно частіше хворіли на фарингіт, ларингіт, тонзиліт. У них на тлі підвищення частоти виявлення умовно-патогенної флори порівняно з даними контрольної групи відмічається пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів — достовірне зниження активності фагоцитозу і зменшення резервних можливостей нейтрофілів в умовах їх стимуляції (р<0,01). У дітей основної групи встановлено достовірне підвищення концентрації IgG, ЦІК і лізоциму у сироватці крові (р<0,05). Верифіковано достовірне зниження параметрів місцевого імунітету (IgA, лізоциму) на тлі підвищення рівня IgG у слині (р<0,01). У дітей основної групи концентрація IL-6 перевищувала контрольні значення, а концентрація IL-4 була за межами чутливості тест-системи (<0,4 пг/мл) в обох групах.

Висновки. Серед чинників, які сприяють формуванню групи дітей підліткового віку, що часто хворіють на ГРЗ, провідними є часті захворювання верхніх дихальних шляхів батьків, наявність у дітей ознак перенесеного рахіту, вітряної віспи, кору, оперативні втручання з використанням загального наркозу, порушення імунітету і дисбіоз слизової оболонки ротової порожнини та зіва. Усі ці фактори можуть виступати предикторами формування хронічної патології верхніх дихальних шляхів і служити прогностичним критерієм при оцінці ризику реактивації запального процесу у даної категорії дітей.

Ключові слова: діти підліткового віку, гострі респіраторні захворювання, мікробіоценоз, ротова порожнина, зів, імунітет.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрамова НА, Савенкова МС, Абрамов АД. (2014). Роль внутрисемейного инфицирования часто болеющих детей. Детские инфекции. 13; 1: 52—58.

2. Баранов АА. (2009). Педиатрия. Национальное руководство: в 2 т. Москва: ГЭОТАР-Медиа.

3. Бурдина ОМ, Репецкая МН, Тимченко ТН. (2014). Клинико-иммунологическая характеристика часто болеющих детей. Здоровье семьи — 21 век. 2: 31—39.

4. Гордиенко СМ. (1983). Сравнительная оценка результатов теста восстановления нитросинего тетразолия при микроскопическом и спектрофотометрическом вариантах метода с различными солями тетразолия. Лабораторное дело. 2: 21—23.

5. Знаменская АА, Фомина ВЛ, Учайкин ВФ и др. (2011). Лечение и профилактика острых респираторных инфекций у часто болеющих детей. Лечащий врач. 1.

6. Мотавкина НС, Ковалев ВМ, Шаронов АС. (1979). Микрометод количественного определения лизоцима. Лабораторное дело. 12: 722—724.

7. Петров ВИ, Анапченко ВГ, Ишмухаметов АА и др. (1983). Определение циркулирующих иммунных комплексов в крови здоровых доноров и больных бронхиальной астмой до и после гемосорбции. Иммунология. 3: 57—59.

8. Починок ТВ, Журавель ОВ, П'янкова ОВ, Вороніна СС, Стамболі ЛВ. (2018). Особливості фізичного розвитку та імунологічної реактивності у дітей з рецидивною респіраторною патологією при супутній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі. Современная педиатрия. 7(95): 27—33. https://doi.org/10.15574/SP.2018.95.27

9. Чернишова ЛІ, Якимович СА, Донськой БВ, Галазюк ЛВ. (2012). Захисна роль місцевого імунітету у профілактиці захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей. Современная педиатрия. 4(44): 104—107.

10. Bozzetto S, Pirillo P, Carraro S et al. (2017). Metabolomic profile of children with recurrent respiratory infections. Pharmacol. Res. 115: 162—167. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2016.11.007; PMid:27888158

11. Kwong CG, Bacharier LB. (2017). Microbes and the Role of Antibiotic Treatment for Wheezy Lower Respiratory Tract Illnesses in Preschool Children. Curr. Allergy Asthma Rep. 17; 5: 34.

12. Montella S, Cotcione A, Santamaria F. (2017). Recurrent Pneumonia in Children: A Reasoned Diagnostic Approach and a Single Centre Experience. Int J Mol Sci. 18; 2: 296.

13. Nilolai A, Frassanito A, Nenna R et al. (2017). Risk Factors for Virus-induced Acute Respiratory Track Infections in Children Younger That 3 Years and Recurrent Wheezing at 36 Months Follow-Up After Discharge. Pediatr Infect Dis J. 36; 2: 179—183. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001385; PMid:27798551

14. Teijeiro A, Badellino H, Raiden MG et al. (2017). Risk factors for recurrent wheezing in the first year of live in the city of Cordoba, Argentina. Allergol Immunopathol.45; 3: 234—239. https://doi.org/10.1016/j.aller.2016.08.009; PMid:27863815

15. Toivonen L, Karppinen S, Schuez-Havupalo L et al. (2016). Burden of Recurrent Respiratory Tract Infection in Children: A Protective Cohort Study. Pediatr Infect Dis J. 35; 12: 362—369. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001304; PMid:27455443

Стаття надійшла до редакції 15.09.2018 р., прийнята до друку 12.02.2019 р.