Paediatric surgery.Ukraine.2020.1(66):41-50; doi 10.15574/PS.2020.66.41
Перова-Шаронова В. М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна
КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ»», Україна

Для цитування: Перова-Шаронова ВМ. (2020). Порівняння різних методів післяопераційного знеболення у дітей з перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією. Хірургія дитячого віку. 1(66): 41-50; doi 10.15574/PS.2020.66.41
Стаття надійшла до редакції 12. 10.2019 р., прийнята до друку 17.02.2020 р.

Апендикулярний перитоніт є найпоширенішою причиною розвитку ускладненої інтраабдомінальної інфекції у дітей та ризиком розвитку інтраабдомінальної гіпертензії (ІАГ). Біль у післяопераційному періоді у пацієнтів із перитонітом, ускладненим ІАГ, пов’язаний не лише з хірургічною травмою тканин, а може мати сомато-вісцеральне походження. Знеболення рекомендоване в комплексі інтенсивної терапії ІАГ з метою покращення комплаєнсу передньої черевної стінки. Оптимального методу знеболення для пацієнтів із перитонітом та ІАГ не визначено.
Мета: дослідити вплив різних методів знеболення на інтенсивність післяопераційного болю у дітей з ІАГ після оперативних втручань з приводу апендикулярного перитоніту.
Матеріали і методи. 73 дитини, яким були проведені оперативні втручання з приводу апендикулярного перитоніту, було рандомізовано на групи залежно від методу післяопераційного знеболювання: «Опіоїди» (n=25, внутрішньовенна інфузія морфіну), «Лідокаїн» (n=22, внутрішньовенна інфузія лідокаїну), «ЕДА» (n=26, епідуральна анестезія). Усім дітям у післяопераційному періоді проводилась оцінка інтенсивності болю за шкалами NRS або FLACC, а також вимірювання рівня інтраабдомінального тиску (ІАТ). Залежно від рівня ІАТ дітей ретроспективно поділено на підгрупи: «Без ІАГ» (ІАТ>10 мм рт. ст.) та «ІАГ» (ІАТ>10 мм рт. ст.).
Результати. ІАТ був статистично значуще вищим у дітей з ІАГ в групі «Опіоїди» порівняно з дітьми з ІАГ в групах «Лідокаїн» (Р<0,05) та «ЕДА» (Р<0,05). У дітей без ІАГ та з ІАГ в групі «Опіоїди» показники інтенсивності післяопераційного болю в спокої та під час рухів були статистично значуще вищими порівняно з групами «Лідокаїн» (Р<0,01 та Р<0,001) та «ЕДА» (Р<0,01 та Р<0,001). У дітей без ІАГ та з ІАГ між групами «Лідокаїн» та «ЕДА» не було статистично значущої різниці у показниках інтенсивності післяопераційного болю в спокої (Р>0,05) та під час рухів (Р>0,05) та величині середньодобової дози морфіну (Р>0,05). У підгрупі «ІАГ» групи «Опіоїди» статистично значуще вищими були показники інтенсивності післяопераційного болю при рухах (Р=0,026) та середньодобової дози морфіну (Р=0,032), ніж у підгрупі «Без ІАГ». Кореляційний зв’язок між рівнем ІАТ та показниками інтенсивності післяопераційного болю в спокої та при рухах у дітей з ІАГ був сильним і статистично значущим у групі «Опіоїди» (rs=0,63; Р<0,05 та rs=0,76; Р<0,05) та «Лідокаїн» (rs=0,59; Р<0,05 та rs=0,71; Р<0,05) та середньої сили лише при рухах в групі «ЕДА» (rs=0,43; Р<0,05).
Висновки. Інтенсивність больового синдрому у дітей прямо пропорційна рівню ІАТ. Для пацієнтів з перитонітом, ускладненим ІАГ, епідуральна анестезія є оптимальною аналгетичною методикою, що не спричиняє додаткового збільшення ІАТ та забезпечує достатню сомато-вісцеральну аналгезію. Внутрішньовенна інфузія лідокаїну може бути використана як альтернатива епідуральній анестезії.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: інтраабдомінальна гіпертензія, біль, внутрішньовенна інфузія лідокаїну, епідуральна анестезія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Barletta JF, Asgeirsson T, Senagore AJ. (2011). Influence of intravenous opioid dose on postoperative ileus. Ann Pharmacother. 45(7-8): 916-23. https://doi.org/10.1345/aph.1Q041; PMid:21730280

2. Boric K, Dosenovic S, Jelicic Kadic A, Batinic M et al. (2017). Interventions for postoperative pain in children: An overview of systemati of systematic reviews. Paediatr Anaesth. 27(9): 893-904. doi: 10.1111/pan.13203

3. Borys M, Zyzak K, Hanych A, Domagała M et al. (2018). Survey of postoperative pain control in different types of hospitals: a multicenter observational study. BMC Anesthesiol. 18(1): 83. https://doi.org/10.1186/s12871-018-0551-3; PMid:30021520 PMCid:PMC6052639

4. Both CP, Thomas J, Buhler PK, Schmitz A et al. (2018). Factors associated with intravenous lidocaine in pediatric patients undergoing laparoscopic appendectomy – a retrospective, single-centre experience. BMC Anesthesiol. 18(1): 88. https://doi.org/10.1186/s12871-018-0545-1; PMid:30021507 PMCid:PMC6052565

5. Dunn LK, Durieux ME. (2017). Perioperative Use of Intravenous Lidocaine. Review. Anesthesiology. 126(4): 729-737. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000001527; PMid:28114177

6. Gebhart GF, Bielefeldt K. (2016). Physiology of Visceral Pain. Review. Compr Physiol. 6(4): 1609-1633. https://doi.org/10.1002/cphy.c150049; PMid:27783853

7. Hakobyan RV, Mkhoyan GG. (2008). Epidural analgesia decreases intraabdominal pressure in postoperative patients with primary intra-abdominal hypertension. Acta Clin Belg. 63(2): 86-92. https://doi.org/10.1179/acb.2008.63.2.005; PMid:18575048

8. Harvey KP, Adair JD, Isho M, Robinson R. (2009). Can intravenous lidocaine decrease postsurgical ileus and shorten hospital stay in elective bowel surgery? A pilot study and literature review. Am J Surg. 198(2): 231-6. https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2008.10.015; PMid:19285304

9. Iwata H, Tsuchiya S, Nakamura T, Yano S. (2007). Morphine leads to contraction of the ileal circular muscle via inhibition of the nitrergic pathway in mice. Eur J Pharmacol. 574(1): 66-70. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2007.06.029; PMid:17632101

10. Kaneko M, Saito Y, Kirihara Y, Collins JG, Kosaka Y. (1994). Synergistic antinociceptive interaction after epidural coadministration of morphine and lidocaine in rats. Anesthesiology. 80(1): 137-50. https://doi.org/10.1097/00000542-199401000-00021; PMid:8291703

11. Kirkpatrick AW, Roberts DJ, De Waele J, Jaeschke R et al. (2013). Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intensive Care Med. 39(7): 1190-1206. https://doi.org/10.1007/s00134-013-2906-z; PMid:23673399 PMCid:PMC3680657

12. Kolkman JJ, Mensink PB. (2003). Non-occlusive mesenteric ischaemia: a common disorder in gastroenterology and intensive care. Review. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 17(3): 457-73. https://doi.org/10.1016/S1521-6918(03)00021-0

13. Kurabe M, Furue H, Kohno T. (2016). Intravenous administration of lidocaine directly acts on spinal dorsal horn and produces analgesic effect: An in vivo patch-clamp analysis. Sci Rep. 6: 26253. https://doi.org/10.1038/srep26253; PMid:27188335 PMCid:PMC4870564

14. Lauder GR. (2017). A Review of Intravenous Lidocaine Infusion Therapy for Paediatric Acute and Chronic Pain Management. In C Maldonado (Ed.), Pain relief. From analgesics to alternative therapies. InTech. Chapter 9. https://doi.org/10.5772/66771

15. Lian B, Vera-Portocarrero L, King T, Ossipov MH, Porreca F. (2010). Opioid-induced latent sensitization in a model of noninflammatory viscerosomatic hypersensitivity. Brain Res. 1358: 64-70. https://doi.org/10.1016/j.brainres.2010.08.032; PMid:20727859 PMCid:PMC4028661

16. Montravers P, Blot S, Dimopoulos G, Eckmann C et al. (2016). Therapeutic management of peritonitis: a comprehensive guide for intensivists. Intensive Care Med. 42(8): 1234-47. https://doi.org/10.1007/s00134-016-4307-6; PMid:26984317

17. Morimoto K, Nishimura R, Matsunaga S, Mochizuki M, Sasaki N. (2001). Epidural analgesia with a combination of bupivacaine and buprenorphine in rats. J Vet Med A Physiol Pathol Clin Med. 48(5): 303-12. https://doi.org/10.1046/j.1439-0442.2001.00360.x; PMid:11475905

18. Ness TJ. (2000). Intravenous lidocaine inhibits visceral nociceptive reflexes and spinal neurons in the rat. Anesthesiology. 92: 1685-91. https://doi.org/10.1097/00000542-200006000-00028; PMid:10839920

19. Onoglu R, Narin C, Kiyici A, Sarkilar G et al. (2016). The Potential Effect of Epidural Anesthesia on Mesenteric Injury after Supraceliac Aortic Clamping in a Rabbit Model. Ann Vasc Surg. 34: 227-33. https://doi.org/10.1016/j.avsg.2015.11.013; PMid:26902941

20. Page AJ, O’Donnell TA, Blackshaw LA. (2008). Opioid modulation of ferret vagal afferent mechanosensitivity. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 294(4): G963-70. https://doi.org/10.1152/ajpgi.00562.2007; PMid:18258789

21. Rawal N. (2012). Epidural technique for postoperative pain: gold standard no more? Review. Reg Anesth Pain Med. 37(3): 310-7. https://doi.org/10.1097/AAP.0b013e31825735c6; PMid:22531384

22. Russell P, von Ungern-Sternberg BS, Schug SA. (2013). Perioperative analgesia in pediatric surgery. Review. Curr Opin Anaesthesiol. 26(4): 420-7. https://doi.org/10.1097/ACO.0b013e3283625cc8; PMid:23756911

23. Salicath JH, Yeoh EC, Bennett MH. (2018). Epidural analgesia versus patient-controlled intravenous analgesia for pain following intra-abdominal surgery in adults. Cochrane Database Syst Rev. 8: CD010434. https://doi.org/10.1002/14651858.CD010434

24. Sangesland A, Storen C, Vaegter HB. (2017). Are preoperative experimental pain assessments correlated with clinical pain outcomes after surgery? A systematic review. Scand J Pain. 15: 44-52. https://doi.org/10.1016/j.sjpain.2016.12.002; PMid:28850344

25. Sweetser S. (2019). Abdominal Wall Pain: A Common Clinical Problem. Review. Mayo Clin Proc. 94(2): 347-355. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2018.04.031; PMid:30711130

26. Thabet FC, Ejike JC. (2017). Intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in pediatrics. A review. J Crit Care. 41: 275-282. https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2017.06.004; PMid:28614762

27. Thomas S, Kriplani D, Crane C, Dehom SO et al. (2017). Outcomes in pediatric patients with abdominal compartment syndrome following urgent exploratory laparotomy. J Pediatr Surg. 52(7): 1144-1147. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.09.071; PMid:27810147

28. Thompson JM, Neugebauer V. (2017). Amygdala Plasticity and Pain. Review. Pain Res Manag. 2017: 8296501. https://doi.org/10.1155/2017/8296501; PMid:29302197 PMCid:PMC5742506

29. Van Noord BA, Roffey P, Thangathurai D. (2013). Abdominal compartment syndrome following opioid-induced postoperative ileus. J Clin Anesth. 25(2): 146-9. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2012.07.004; PMid:23333788

30. Warren DT, Liu SS. (2008). Neuraxial Anesthesia. In DE Longnecker et al (Eds.) Anesthesiology. New York: McGraw-Hill Medical.

31. Weibel S, Jelting Y, Pace NL, Helf A et al. (2018). Continuous intravenous perioperative lidocaine infusion for postoperative pain and recovery in adults. Review. Cochrane Database Syst Rev. 6:CD009642. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009642

32. Weiss R, Popping DM. (2018). Is epidural analgesia still a viable option for enhanced recovery after abdominal surgery. Review. Curr Opin Anaesthesiol. 31(5): 622-629. https://doi.org/10.1097/ACO.0000000000000640; PMid:29994937

33. Yam MF, Loh YC, Tan CS, Khadijah Adam S et al. (2018). General Pathways of Pain Sensation and the Major Neurotransmitters Involved in Pain Regulation. Review. Int J Mol Sci. 19(8). pii: E2164. https://doi.org/10.3390/ijms19082164; PMid:30042373 PMCid:PMC6121522

34. Yousef Y, Youssef F, Dinh T, Pandya K et al. (2018). Risk stratification in pediatric perforated appendicitis: Prospective correlation with outcomes and resource utilization. J Pediatr Surg. 53(2): 250-255. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.11.023; PMid:29223673