• Порівняння ефективності двох пробіотиків Lactobacillus reuteri ATCC 55730 (DSM 17938) та Bifidobacterium lactis (BB-12) при інфекційних захворюваннях у немовлят

Порівняння ефективності двох пробіотиків Lactobacillus reuteri ATCC 55730 (DSM 17938) та Bifidobacterium lactis (BB-12) при інфекційних захворюваннях у немовлят

doi 10.1542/peds.2004-1815

Цві Вайцман, Галеб Асли, Ахмед Альшейх
Soroka Medical Center, BeerSheva, Israel
Переклад. Оригінал: Pediatrics 2005; 115; 59. doi 10.1542/peds.20041815.
Онлайнверсія цієї статті разом з оновленою інформацією та послугами розміщена на вебсайті за посиланням http: //www.pediatrics.org/cgi/content/full/115/1/5
PEDIATRICS (ISSN 0031 4005). Copyright© 2005 Американська академія педіатрії (the American Academyof Pediatrics).

Мета: дослідити вплив двох різних видів пробіотиків на профілактику інфекційних захворювань у немовлят, які відвідують центри догляду за дітьми.
Методи. Подвійне сліпе, плацебо-контрольоване, рандомізоване дослідження серед здорових дітей віком від 4 до 10 місяців проводилося з 1 грудня 2000 р. по 30 вересня 2002 р. у 14 дитячих установах району Беер-Шева, Ізраїль. Немовлятам було рандомізовано призначено молочні суміші, збагачені Bifidobacterium lactis (BB_12), Lactobacillus reuteri (American Type Culture Collection 55730 (DSM 17938)), або суміші без пробіотиків. Тривалість застосування, включаючи спостереження, для кожного учасника становила 12 тижнів. Усіх немовлят годували лише призначеною сумішшю та не годували грудьми, відповідно до згоди батьків, отриманої до початку дослідження. Інші пробіотичні, пребіотичні харчові продукти або добавки не давали. Основними показниками результату були кількість днів і кількість випадків підвищення температури (>38°С) та кількість днів і кількість випадків діареї або респіраторних захворювань.
Результати. Учасники (n=201) були порівнянними за гестаційним віком, вагою при народженні, статтю та попереднім грудним вигодовуванням. У контрольній групі (n=60), порівняно з дітьми, яких годували сумішами з додаванням B. lactis (n=73) або L. reuteri (n=68), було зафіксовано значно більше випадків фебрильної температури (середній показник [95% ДІ] 0,41 [0,28–0,54] проти 0,27 [0,17–0,37] порівняно з 0,11 [0,04–0,18] відповідно). У контрольній групі також зафіксовано більше випадків діареї (0,31 [0,22–0,40] проти 0,13 [0,05–0,21] і 0,02 [0,01–0,05] відповідно) та більша її тривалість (0,59 [0,34–0,84], проти 0,37 [0,08–0,66] і 0,15 [0,12–0,18] днів відповідно). У групі, що приймала L. reuteri, порівняно з групою, що приймала BB-12 та контрольною групою, спостерігалося значне скорочення кількості днів з лихоманкою, призначень антибіотиків, відвідувань клінік, лікарняних по догляду за дітьми. Частота і тривалість респіраторних захворювань істотно не відрізнялися між групами.
Висновки. У немовлят, які отримували збагачену L. reuteri або B. lactis формулу, спостерігалося менше випадків діареї і вони були менш тривалими. Такі показники були більш виражені у L. reuteri, яка виявилась єдиним пробіотиком, що прискорив одужання.
Ключові слова: пробіотики, вигодовування новонароджених, догляд за дітьми, інфекції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Isolauri E, Sutas Y, Kankaanpaa P, Arvilommi H, Salminen S. (2001). Probiotics: effects on immunity. Am J Clin Nutr. 73(2):444—450.

2. Lin DC. (2003). Probiotics as functional foods. Nutr Clin Pract.18:497—506.

3. Mackie RI, Sghir A, Gaskins HR. (1999). Developmental microbial ecology ofthe neonatal gastrointestinal tract. Am J Clin Nutr.69:1035—1045.

4. Lopez-Alarcon M, Villalpando S, Fajardo A. (1997). Breast-feeding lowers thefrequency and duration of acute respiratory infection and diarrhea ininfants under six months of age. J Nutr.127:436—443.

5. Martin R, Langa S, Reviriego C et al. (2003). Human milk is a source of lacticacid bacteria for the infant gut. J Pediatr.143:754—758.

6. Ghisolfi J, Roberfroid M, Rigo J, Moro G, Polanco I. (2002). Infant formula-supplemented with probiotics or prebiotics: never, now, or someday? J Pediatr Gastroenterol Nutr. 35:467—468.

7. Nafstad P, Hagen JA, Oie L, Magnus P, Jaakkola JJ. (1999). Day care centers andrespiratory health. Pediatrics.103:753—758.

8. Loubiala PJ, Jaakkola N, Ruotsalainen R, Jaakkola JK. (1997). Day care centersand diarrhea: a public health perspective. J Pediatr. 131:476—479.

9. Szajewska H, Mrukowicz JZ. (2001). Probiotics in the treatment and preventionof acute infectious diarrhea in infants and children: a systematic reviewof published randomized, double-blind, placebo-controlled trials. J PediatrGastroenterol Nutr. 33(2): 17—25.

10. Van Niel CW, Feudtner C, Garrison MM, Christakis DA. (2002). Lactobacillustherapy for acute infectious diarrhea in children: a meta-analysis. Pediatrics. 109: 678—684.

11. Guandalini S, Pensabene L, Zikri MA et al. (2000). Lactobacillus GG administeredin oral rehydration solution to children with acute diarrhea: amulticenter European trial. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 30: 54—60.

12. Hatakka K, Savilahti E, Ponka A et al. (2001). Effect of long term consumption of probiotic milk on infections in children attending day care centres:double blind, randomised trial. BMJ. 322: 1327—1329.

13. Pedone CA, Arnaud CC, Postaire ER, Bouley CF, Reinert P. (2000). Multicentricstudy of the effect of milk fermented by Lactobacillus casei on the incidenceof diarrhea. Int J Clin Pract. 54: 568—571.

14. Collet JP, Ducruet T, Kraker NS et al. (1993). Stimulation of nonspecific immunityto reduce the risk of recurrent infections in children attending day care centers. Pediatr Infect Dis J. 12:648—652.

15. Alsheikh A, Weizman Z. (2003). Safety of infant formula supplemented withtwo strains of probiotics in early infancy. Abstract. Pediatr Res. 53: 174A.

16. Erickson KH, Hubbard NE. (2000). Probiotic immunomodulation in health anddisease. J Nutr. 130: 403—409.

17. Reuter G. (2001). The Lactobacillus and Bifidobacterium microflora of the humanintestine: composition and succession. Curr Issues Intest Microbiol. 2:43—53.

18. Casas IA, Dobrogosz WJ. (2000). Validation of the probiotic concept: Lactobacillusreuteri confers broad-spectrum protection against disease in humansand animals. Microb Ecol Health Dis. 12: 247—285.

19. Ouwehand AC, Lagstrom H, Suomalainen T, Salminen S. (2002). Effect ofprobiotics on constipation, fecal azoreductase activity and fecal mucincontent in the elderly. Ann Nutr Metab. 46: 159—162.

20. Connolly E, Valeur N, Engel P, Carbajal N, Ladefoged K. (2003). In situ colonizationand immunomodulation by the probiotic Lactobacillus reuteri (ATCC 55730) in the human gastrointestinal tract. Abstract. Clin Nutr. 22: 57.

21. Petschow B, Figueroa R, Harris C et al. (2003). Comparison of intestinal colonization and tolerance following oral administration of differentlevels of Lactobacillus rhamnosus strain GG (LGG) in healthy term infants. Abstract. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 36: 566.

22. Matarese LE, Seidner DL, Steiger E. (2003). The role of probiotics in gastrointestinaldisease. Nutr Clin Pract. 18: 507—516.

23. Isolauri E, Ribeiro HC, Gibson G et al. (2002). Functional foods and probiotics: Working Group Report of the First World Congress of Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 35: 106—109.

24. Kailam M, Isolauri E, Soppi E et al. (1992). Enhancement of the circulating antibody secreting cell response in human diarrhea by a human lactobacillusstrain. Pediatr Res. 32: 141—144.

25. Ishibashi N, Yamazaki S. (2001). Probiotics and safety. Am J Clin Nutr. 73(2): 465—470.

26. Saavedra J. (2001). Clinical applications of probiotic agents. Am J Clin Nutr. 73: 1147—1151.

27. Ouwehand AC, Kirjavainen PV, Gronlund MM, Isolauri E, Salminen SJ. (1999). Adhesion of probiotic microorganisms to intestinal mucus. Int Dairy J. 9: 623—630.

28. Dunne C, O'Mahony L, Murphy L et al. (2001). In vitro selection criteria forprobiotic bacteria of human origin: correlation with in vivo findings. Am J Clin Nutr. 73: 386—392.