• Порівняльне дослідження ефективності топічної терапії комбінованими препаратами змішаних вагінітів, асоційованих з цервіцитами
ua До змісту

Порівняльне дослідження ефективності топічної терапії комбінованими препаратами змішаних вагінітів, асоційованих з цервіцитами

HEALTH OF WOMAN. 2018.5(132):42–49; doi 10.15574/HW.2018.132.42

Пирогова В. І. , Шурпяк С. О. , Фейта Ю. Р. , Малачинська М. Й. , Кузь Н. М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
КЗ Львівської обласної ради «Львівський обласний центр репродуктивного здоров’я населення»

Мета дослідження: підвищення ефективності локальної терапії рецидивних неспецифічних вагінітів, асоційованих з цервіцитами, у жінок репродуктивного віку на підставі порівняльного оцінювання комбінованих препаратів Тержинан та Нео-Пенотран Форте.

Матеріали та методи. У проспективне відкрите порівняльне дослідження були включені 56 жінок у віці 27,5±2,8 року з рецидивними неспецифічними вагінітами і цервіцитом, які були рандомізовані на основну групу і групу порівняння. Пацієнткам основної групи (n=28) призначали препарат Тержинан (по 1 вагінальній таблетці увечері, перед сном, протягом 10 днів).

До групи порівняння увійшли 28 пацієнток, які отримували Нео-Пенотран Форте (по 1 вагінальному супозиторію увечері, перед сном, протягом 10 днів), один вагінальний супозиторій якого містить 750 мг метронідазолу та 200 мг міконазолу нітрату. Комплексне клініко-параклінічне обстеження включало визначення стану мікробіоти піхви паралельно з використанням декількох методів: бактеріоскопії мазків виділень з піхви, забарвлених за Грамом, бактеріологічного експрес-методу з використанням A.F.GENITAL SYSTEM (Liofilchem®, Італія), ПЛР у режимі реального часу (Флороценоз) з детекцією антигенів хламідій, вірусу простого герпесу, папіломавірусу людини, трихомонад.

Результати. Основною причиною звернення пацієнток були рясні патологічні виділення зі статевих шляхів (73,2% обстежених), свербіж (37,5%) і печіння (23,2%) у ділянці зовнішніх статевих органів, біль під час статевого акту (8,9%), при цьому 33,9% жінок висловлювали поєднані скарги. Привертала увагу значна частота дисгормональної патології серед жінок з рецидивними цервіко-вагінальними інфекціями. В обстежених жінок діагностовано лейоміому матки (28,6%), генітальний ендометріоз (19,6%), фіброзно-кістозну хворобу грудних залоз (37,5%), поєднані доброякісні дисгормональні захворювання статевих органів (14,3%). З приводу дисфункції щитоподібної залози (гіпотиреоз) лікування отримували 21,4% пацієнток. За даними комплексного обстеження у всіх пацієнток клінічних груп було діагностовано декомпенсований дисбіоз піхви, що проявлявся різким зменшенням кількості аж до повної відсутності штамів Lactobacillus spp. у 22 (39,3%) пацієнток та збільшенням кількості виділених умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів до 1011 КУО/мл у разі збільшення кількості мікроорганізмів у мікробних асоціаціях (від 2–3 до 5–6 умовно-патогенних та патогенних збудників) у всіх аналізованих випадках. Під час використання генітальної експрес-системи у посівах піхвового вмісту у жінок основної групи були ідентифіковані Escherichia coli (17,9%), Pseudomonas spp. (10,7%), Gardnerella vaginalis (39,3%), Staphylococcus aureus (17,9%), Enterococcus faecalis (25,0%), Streptococcus Group B (10,7%), Candida spp. (46,4%), Mycoplasma spp./Ureaplasma ur. у титрі >105 (14,0%). У групі порівняння спектр виявлених патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів достовірно не різнився від даних основної групи.

У 92,6% хворих основної групи спостерігався виражений позитивний клінічний ефект, а позитивний мікробіологічний ефект було досягнуто у 96,4% випадків, який зберігався протягом наступних 2 міс спостереження. Без додаткового призначення протигрибкових препаратів у 84,6% пацієнток основної групи зі змішаним бактеріально-кандидозним вагінітом був досягнутий позитивний ефект – проти 54,5%  у групі порівняння.

Вираженим позитивним ефектом лікування в основній групі слід вважати самостійне відновлення пулу лактобацил до титру 107–109 КУО/мл у 17,9% пацієнток з відсутністю виявлення лактобактерій до лікування. Подібний ефект у групі порівняння не спостерігався.

Заключення. При порівняльному вивченні результатів застосування препаратів Тержинан і Нео-Пенотран Форте в режимі монотерапії у пацієнток із запальними захворюваннями нижнього відділу статевих органів (неспецифічний рецидивний вагініт і цервіцит) встановлено вищу клінічну і мікробіологічну ефективність Тержинану.

Ключові слова: змішані вагініти, цервіцит, Тержинан, Нео-Пенотран Форте.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Довлетханова ЭР, Абакарова ПР. Возможности комплексного лечения хронических цервицитов. Акушерство и гинекология. 2012; 4-1: 83–86.

2. Дубоссарская ЮА, Дубоссарская ЗМ. Тержинан – препарат выбора при лечении бактериального вагиноза. Здоровье женщины. 2012; 6 (72): 147-152.

3. Жаркин НА, Лемякина ЕВ, Бурова НА. Комплексное лечение неспеци­фических цервицитов у нерожавших женщин. Лекарств. вестн. 2012;8:35–39.

4. Каратюк ТИ. Опыт применения комбинированного препарата, содержащего неомицин, нистатин, преднизолон, тернидазол, при лечении воспалительных заболеваний нижнего отдела гениталий у женщин. Российский вестник акушера-гинеколога. 2012, 6: 76-80.

5. Летяева ОИ, Зиганшин ОР. Значение локальной терапии в коррекции микробиоценоза генитального тракта у женщин репродуктивного возраста. Южно-Уральский медицинский журнал. 2014, 2: 35-40.

6. Мороз ВА. Фармакологические аспекты использования комбинированных противомикробных средств в лечении инфекций женской половой сферы. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2010; 1-2: 184-191.

7. Прилепская ВН, Анкирская АС, Байрамова ГР. [и др.] Эффективность и приемлемость комбинированной терапии хронического рецидивирующего вульвовагинального кандидоза. Акушерство и гинекология. 2007; 6: 53-55.

8. Роговская С.И. Практическая кольпоскопия. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – С. 232.

9. Ромащенко ОВ, Лебедь ЛА, Яковенко ЛФ. [и др.] Переоценка подходов к диагностике и лечению воспалительных заболеваний гениталий, обусловленных микст-инфекцией. Здоровье женщины. 2009; 5: 161-168.

10. Савичева АМ, Тапильская НИ, Шипицына ЕВ, Воробьева НЕ. Бактериальный вагиноз и аэробный вагинит как основные нарушения баланса вагинальной микрофлоры. Особенности диагностики и терапии. Акушерство и гинекология. 2017; 5: 24-31.

11. Сергиенко ВИ, Бондарева ИБ. Математическая статистика в клинических исследованиях. – М.: ГЭОТАР Медицина, 2000. – С. 256.

12. Серов ВН. Рациональная терапия влагалищных инфекций. Гинекология. 2005; 7: 115-118.

13. Сидорова ИС, Боровкова ЕИ. Результаты сравнительного исследования эффективности применения препаратов местного действия в терапии неспецифических воспалительных заболеваний влагалища. Российский вестник акушера-гинеколога. 2007; 3: 63-66.

14. Современная диагностика и лечение вагинальных инфекций в проекции амбулаторного приема. Новое в практике врача. II Общероссийский семинар «Репродуктивный потенциал России: версии и контраверсии. Московские чтения». Эффективная фармакотерапия. 2017, 26: 46-50.

15. Сравнительная оценка активности составляющих препаратов Полижинакс и Тержинан in vitro (отчет об исследовании, проведенном в лаборатории Nosocotech (Лион, Франция), 15 декабря 2011 г.). Медицинские аспекты здоровья женщины. 2012; 3 (54): 44-46.

16. Donders G, Bellen G, Rezeberga D. Aerobic vaginitis in pregnancy. BJOG, 2011, 118 (10): 1163-1170. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.03020.x; PMid:21668769

17. Sherrard J, Donders G, White D, Jensen JS. European (IUSTI/WHO) guideline on the management of vaginal discharge. Intern. J. STD & AIDS. 2011; 22 (8): 421-429. https://doi.org/10.1258/ijsa.2011.011012; PMid:21795415