• Порівняльна прогностична значущість УЗ- та МРТ-методів діагностики аномально інвазивної плаценти

Порівняльна прогностична значущість УЗ- та МРТ-методів діагностики аномально інвазивної плаценти

HEALTH OF WOMAN. 2018.8(134):65–69; doi 10.15574/HW.2018.134.65

Голяновський О. В. , Іванкова І. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Київський обласний центр охорони здоров’я матері та дитини

Акушерські кровотечі (АК) є однією з основних причин материнської смертності. Кожна п’ята АК зумовлена саме передлежанням плаценти (Саконбат Е., 2008), що супроводжується високим рівнем перинатальної (22%) та материнської смертності (2–10%). У цьому контексті патологія плацентації є основною причиною профузних кровотеч, що призводять до розвитку геморагічного шоку з фатальними наслідками. У структурі причин материнської смертності протягом багатьох років посідала провідне місце екстрагенітальна патологія, проте з 2012 року, на жаль, на перше місце вийшли масивні АК, що виникають на тлі аномально інвазивної плаценти (АІП). Останні дослідження як вітчизняних, так і закордонних авторів присвячені пошуку сучасних методик терапії акушерських кровотеч, зменшенню крововтрати, можливості збереження фертильної та менструальної функцій жінки.

Мета дослідження: визначення чутливості, специфічності та прогностичної цінності методів УЗ- та МРТ-дослідження під час проведення антенатальної діагностики АІП у вагітних з рубцем на матці та передлежанням плаценти.

Матеріали та методи. Проведено УЗ- та МРТ-діагностику у 107 вагітних з кесаревим розтином в анамнезі та передлежанням плаценти (основна група). У подальшому основна група вагітних була розподілена на дві підгрупи: до Іа підгрупи увійшли 57 вагітних, у яких на тлі передлежання плаценти спостерігалися ознаки АІП (після розродження діагноз підтверджений методами УЗД і МРТ), і до Іб підгрупи – 50 вагітних з рубцем на матці, передлежанням плаценти без ознак істинного прирощення плаценти (АІП, або pl. accretа/incretа/percretа).

Результати. Проведеним дослідженням встановлено, що чутливість методу УЗ-діагностики щодо визначення наявності АІП становила 94,7%, специфічність – 90,3%, прогностична значущість позитивного результату – 94,0%. Ці результати цілком відповідають даним світової наукової літератури, що переконливо свідчить про високу прогностичну цінність ультразвукового методу діагностики АІП. У 32 (56,14%) вагітних з 57 була діагностована за даними УЗД і МРТ парціальна placenta accreta; у 15 – pl. increta і у 10 жінок – pl. percreta, які проростали у міометрій не по всій площі плаценти.

Відповідність діагнозів АІП за даними МРТ зафіксовано у 52 (91,2%) із 57 вагітних, попередній діагноз відрізнявся у 5 (8,8%) із 57 жінок. Наявність АІП за допомогою обох методів правильно діагностовано у 54 (94,7%) жінок.

Заключення. Пренатальну діагностику аномально інвазивної плаценти (АІП) у вагітних з рубцем на матці та передлежанням плаценти можна вважати цілком задовільною із використанням двох основних методів – УЗД і МРТ. Вони дають можливість точно діагностувати істинне прирощення плаценти і встановити глибину інвазії плацентарної тканини та мають високу чутливість і специфічність. За підозри на АІП, у разі технічних можливостей, краще застосовувати обидва методи, особливо при неоднозначному заключенні УЗД чи МРТ.

Ключові слова: акушерські кровотечі, аномально інвазивна плацента, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Голяновський О.В. Масивні акушерські кровотечі / О.В. Голяновський, В.В. Камінський. – К.: «Тріумф», 2010. – 232 с.

2. Савельева Г.М. Гинекология: национальное руководство. Кратк. изд. / Г.М. Савельева, Г.Т. Сухих, И.Б. Манухина. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2013. – 704 с.

3. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстремальных состояниях в акушерской практике: руководство / Э.К. Айламазян. – СПб.: СпецЛит, 2007. – 400 с.

4. Радзинский В.Е. Акушерская агрессия / В.Е. Радзинский. – М.: Status Praesens, 2011. – 688 с.

5. Урсаки Н.О. Особенности эхографической диагностики аномально расположенной плаценты / Н.О. Урсаки // Зб. наук. праць співроб. НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2011. – Вип. 20. – Кн. 4, ч. 1. – С. 32–36.

6. Kayem G. Managementofplacentaaccrete / G. Kayem, G. Grange, F. Goffinet // Gynecol. Obstet. Fertil. – 2015. – Vol. 35, N 3. – P. 186–192. https://doi.org/10.1016/j.gyobfe.2007.01.021; PMid:17317266

7. Wallenburg H.C. Placenta lins ufficiency: pathophysiology and therapeutic approaches / H.C. Wallenburg // Triangle. – 2015. – Vol. 29, No 4. – P. 171–180.

8. Quinlan R.W. Ultrasonic placentalgradingandfetalpulmonarymaturity / R.W. Quinlan, A.C. Cruz // Am. J. Obstet. Gynecol. – 2014. – Vol. 142. – P. 110–111. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(16)32293-1

9. Cesareanscar pregnancy andearly placenta accreta share common histology / I.E. Timor-Tritsch [etal.] // UltrasoundinObstetrics&Gynecology. – 2014. – Vol. 43, № 4. – Р. 383–395. https://doi.org/10.1002/uog.13282; PMid:24357257

10. Епифанов А.Г. Интенсивная терапия акушерских кровотечений / А.Г. Епифанов, Г.Л. Драндров, А.В. Курилова // Здравоохранение Чувашии. – 2012. – № 2. – С. 70–76.

11. Comprehensive gynecology / G.M. Lentz [etal.].// – MosbyElsevier, 2012. – Р. 1128.

12. Чайка В.К. Невынашивание беременности: проблемы и тактика лечения / В.К. Чайка, Т.Н. Демина. – Севастополь: «Вебер», 2011. – 268 с.

13. Протопопова Т.А. Тактика ведения беременных и принципы родоразрешения при предлежании и миграции плаценты / Т.А. Протопопова // Росс. мед. журн. – 2003. – № 5. – С. 48–50.

14. Жаркин Н.А. Эффективность балонной тампонады при акушерских кровотечениях. Многоцентровое исследование / Н.А. Жаркин, Т.А. Веровская, Т.М. Воропаева // Медицинский алфавит. Больница. – 2010. – № 3. – С. 37–38.

15. Eshkoli T. Placenta accreta: risk factors, perinatal outcomes, and consequences for subsequent births / T. Eshkoli, A.Y. Weintraub, R. Sergienko // Am. J. Obstet. Gynecol. – 2013. – Vol. 208, № 219. – P. 1–7. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.12.037

16. Голяновський О.В. Кровотечі в практиці акушера-гінеколога. Навчальний посібник /за редакцією проф. Голяновського О.В. – К., 2013. – 240 с.