• Порівняльна патологія носа та навколоносових пазух у дітей та підлітків із хронічними гнійними середніми отитами 
До змісту

Порівняльна патологія носа та навколоносових пазух у дітей та підлітків із хронічними гнійними середніми отитами 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.5(69):55-58; doi 10.15574/SP.2015.69.55 
 

Порівняльна патологія носа та навколоносових пазух у дітей та підлітків із хронічними гнійними середніми отитами 
 

Кокоркін Д. Н.

ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» 
 

Мета: виділити найбільш значну хірургічну патологію носа та навколоносових пазух у дітей, підлітків і дорослих із недоброякісними формами хронічного гнійного середнього отиту (ХГСО). 
 

Пацієнти і методи. Дослідження проведені у трьох групах хворих. До першої групи увійшли 125 дітей віком 5–14 років, до другої — 147 підлітків 15–18 років, до третьої — 160 дорослих пацієнтів старше 25 років. У всіх групах пацієнти страждали на недоброякісні форми хронічного гнійного середнього отиту. 
 

Результати. Найвища питома вага назальної патології виявлена у групі дітей — 87,2% спостережень. Переважно зустрічалася гіперплазія лимфоглоткового кільця у поєднанні з рецидивами гострого ексудативного синуситу. У групі підлітків патологія носа та навколоносових пазух зустрічалася в 73% випадків, при цьому найчастіше діагностовано хронічні риносинусити у поєднанні із деформацією перегородки носа. У дорослих пацієнтів патологія носа і пазух спостерігалася у 70% випадків. Цій категорії хворих найбільш притаманні хронічні гіперпластичні синусити у поєднанні з деформацією перегородки носа. 
 

Висновки. Позитивні результати етапу ринохірургії можна очікувати у 63% дітей, 54% підлітків і у 40% дорослих пацієнтів із недоброякісним клінічним перебігом ХГСО. 
 

Ключові слова: хронічний отит, патологія носа і пазух, діти, підлітки. 
 

Література: 

1. Козлов МЯ, Егоров ЛВ. 1984. Холестеатома среднего уха в детском возрасте. Вестн оторинолариногол. 1: 71—73.

2. Сушко ЮА. 2001. Рецидив холестеатомы уха. Журнал вушних, носових та горлових хвороб. 1: 77—81.

3. Van den Aardweg MT, Shilder AG, Herkert E et al. 2010. Adenoidectomy for otitis media in children. Cocrane Database System Rev. 20(1): CD007810. http://dx.doi.org/10.1002/14651858.cd007810.pub2

4. Cassano M, Cassano P. 2010. Retraction pocets of pars tensa in pediatric patients—clinical evolution and treatment. Int J Pediatr Otorhinolaryngol. 74(2): 178—182. http://dx.doi.org/10.1016/j.ijporl.2009.11.004; PMid:19962200

5. Fish U. 1994. Tympanoplasty, Mastoiectomy and Stapes Surgery. Stutgart : Time Medical Publieshed: 146—148.

6. Grimes ER, Isaacson G. 2006. The mechanical reduction of early acguired cholesteatomas in children-indication and limitations. Ear Nose Throte. 85(4): 252—256.

7. Jahnke K, Georg Thieme Verlag. 2004. Middle ear surgery. Stuttgart: 164.

8. Lau T, Tos M. 1989. Tensa retraction cholesteatoma: treatment and long-term results. J Laryngol Otol. 103(2): 149—157. http://dx.doi.org/10.1017/S0022215100108321; PMid:2926259

9. Meyer W, Krebs A. 1998. Ist die Chirurgie der inneren Nase vor Tympanoplastik indiziert? Laryngol Otol. 77: 682—688. http://dx.doi.org/10.1055/s-2007-997224 
PMid:10036670

10. Palva T, Ramsay H. 1999. Prussak space in healh and disieas. Oytitis media today. Kugler Publications: 301—306.

11. Sad? J. 1993. Treatment of cholesteatoma and retraction pockets. Eur Arch Otorhinolaryngol. 250(4): 193—199.

12. Tos M. 1988. Incidense, etiology and pathgenesis of cholesteatoma in children. Ann Otol Rhinol Laryngol. 40: 110—117.

13. Yeolekar AM, Dasgupta KS. 2011. Otitis media. Does the onus lie on sinonasal pathology? Indian J Otol. 17(1): 8—11. http://dx.doi.org/10.4103/0971-7749.85784