PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.4(56):85–88

Поєднана патологія стравоходу та гастродуоденальної зони в дітей: зміна пріоритетів

Павленко Н. В., Солодовниченко І. Г., Волошин К. В., Ганзій О. Б.

Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Мета: виявити особливості формування, перебігу та виходів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей із патологією гастродуоденальної зони (ГДЗ) на підставі ендоскопічних і морфологічних співставлень.

Пацієнти та методи. Під наглядом знаходились 388 дітей і підлітків віком 6–18 років із патологією ГДЗ у поєднанні з ГЕРХ. Пацієнтів розподілили на три групи. Діагноз верифікували на підставі клініко-анамнестичних даних, ФЕГДС, інтрагастральної ендоскопічної рН-метрії, визначенні НР-інфекції, морфологічного дослідження фрагментів стравоходу, слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.

Результати. Наведено сучасні погляди та суперечливі питання щодо проблеми поєднаної патології ГДЗ і стравоходу в дітей. Проаналізовано власні довготривалі спостереження залежно від типу патології, вираженості моторних порушень, ендоскопічної та морфологічної картини, інфікованості на Helicobacter pylori та визначено можливі варіанти формування ГЕРХ у дітей та підлітків із захворюваннями ГДЗ.

Висновки. Поєднаний характер патології стравоходу і ГДЗ у дітей спостерігався більш ніж у 75% пацієнтів. Характер і вираженість стравохідних порушень залежали від характеру нозології ГДЗ і, як правило, були вторинними. Зростання частоти ГЕРХ у сучасних дітей, збільшення частки ускладнених її варіантів (у т.ч. виразок і стравоходу Барретта) вказали на пріоритетність цієї патології у вивченні захворювань верхніх відділів травного тракту в дітей у сучасних умовах. Для даного контингенту пацієнтів необхідно розробити чіткі діагностичні критерії (у т.ч. морфологічні), тактику терапії, стратегію канцеропревенції.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, патологія гастродуоденальної зони, виразкова хвороба, хелікобактерна інфекція, діти.

Література:

1. Белоусов ЮВ. 2012. Актуальные вопросы педиатрической гастроэнтерологии (сборник статей 2007—2011 гг.). К: 591.

2. Белоусов ЮВ, Павленко НВ. 2011.Заболевания гастродуоденальной зоны у детей. Дополнения и комментарии к протоколам и стандартам диагностики и лечения. Здоровье ребенка. 2: 98—102.

3. Бельмер СВ. 2013. Перспективы детской гастроэнтерологии. Практика педиатра. 2: 7—10.

4. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь. Под ред. проф. ЛБ Лазебника. М, ИД «Медпрактика-М». 2012: 356.

5. Бєлоусов ЮВ, Волошина ЛГ, Павленко НВ та ін. 2010. Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування). Навч пос для педіатрів, дитячих гастроентерологів, лікарів загальної практики — сімейної медицини. Х, ВД «ІНЖЕК»: 126.

6. Комарова ЕВ, Гундобина ОС. 2013. Современные представления о гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей. Практика педиатра. 2: 11—16.

7. Николаева ОВ, Ермолаев МН, Губина-Вакулик ГИ. 2008. Клинико-морфологические особенности гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей с НР-ассоциированной гастродуоденальной патологией. Здоровье ребенка. 2: 48—52.

8. Павленко НВ. 2011. Пищеводные нарушения у детей и подростков с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки (синдром взаимного отягощения). Совр педиатрия. 2: 146—148.

9. Потапов АС, Сичинава ИВ. 2007. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у детей. Вопр совр педиатр. 1;1: 55—59.

10. Приворотский ВФ, Луппова НЕ. 2005. Кислотозависимые состояния у детей (клиническая картина, диагностика, лечение). СПб, ИД СПбМАПО: 120.

11. Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України від 29.01.2013 р. № 59. http:www.moz.gov.ua.

12. Шадрин ОГ, Марушко ЮВ, Герасимюк СІ, Ігнатко ЛВ. 2010. Сучасні аспекти антисекреторної терапії кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей. К: 16.

13. Каганов БС, Исаков ВА, Эрдес СИ. 2012. H.pylori-инфекция у детей. М, Издательство «Династия»: 140.

14. Elitsur Y, Durst P, Lawrence Z et al. 2008. Does Helicobacter Pylori protect children from reflax disease? J Clin Gastroenterol. 42: 215—216. http://dx.doi.org/10.1097/01.mcg.0000248002.88322.43 ; PMid:18209597

15. Moon A, Solomon A, Beneck D, Cunningham-Rundles S. 2009. Positive association between Helicobacter Pylori and gastroesophageal reflax disease in children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 49: 283—288. http://dx.doi.org/10.1097/MPG.0b013e31818eb8de ; PMid:19525872 ; PMCid:PMC2732756

16. Peek R, Blasеr M. 2007. Pathofisiology of Helicobacter Pylori-induced gastritis and peptic ulcer decease. Am J Med. 102;2: 200—207.

17. Vakil N, Zanten van SV, Kahrilas P et al. 2006. The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflax disease: a global evidence-based consensus. Am J Gastroenterol. 101: 1900—1920. http://dx.doi.org/10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x ; PMid:16928254

18. McColl KE, Dickson A, El-Nujumi A et al. 2009. Symptomatic benefit 1—3 years after H.pylori eradication in ulcer patients: impact of gastroesophageal disease. Am J Gastroenterol. 95: 101—105. http://dx.doi.org/10.1111/j.1572-0241.2000.01706.x ; http://dx.doi.org/10.1016/S0002-9270(99)00765-0