• Плацентарна недостатність у вагітних із захворюваннями серцево-судинної системи (особливості розвитку, ультразвукові та гемодинамічні ознаки)
ua До змісту

Плацентарна недостатність у вагітних із захворюваннями серцево-судинної системи (особливості розвитку, ультразвукові та гемодинамічні ознаки)

HEALTH OF WOMAN.2015.2(98):79–83; doi 10.15574/HW.2015.98.79 
 

Плацентарна недостатність у вагітних із захворюваннями серцево-судинної системи (особливості розвитку, ультразвукові та гемодинамічні ознаки) 

Дзюба О.М. 
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ 

Метаболічні та гемодинамічні зміни при серцево-судинних захворюваннях у вагітних призводять до порушень в плаценті, погіршуючи її функцію, що в свою чергу впливає на матково-плацентарний і плодовий кровотік. Наведені результати обстеження 240 вагітних із захворюваннями серцево-судинної системи, серед яких у 58 пацієнток діагностовано плацентарну дисфункцію без ознак затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плода та у 22 пацієнтів – плацентарну дисфункцію з ознаками ЗВУР. Вагітним проводили ультразвукову фетометрію з ехокардіографією та дослідженням матково-плацентарного і плодового кровотоку. Вивчено стан центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки плода при плацентарній дисфункції у вагітних. Установлено, що наявність плацентарної дисфункції із ЗВУР плода впливає не тільки на показники матково плацентарної та периферійної плодової гемодинаміки, а і на показники центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки плода. Це погіршує акушерську ситуацію та потребує адекватної медикаментозної корекції для профілактики перинатальних ускладнень. 
 

Ключові слова: плід, серцевосудинні захворювання, плацентарна дисфункція, матково-плацентарна гемодинаміка, внутрішньосерцева гемодинаміка. 
 

Література: 
1. Верткин А.Л., Мурашко Л.Е., Ткачева О.Н., Тумбаев И.В. 2003. Артериальная гипертония беременных: механизмы формирования, профилактика, подходы к лечению. Российский кардиологический журнал 6:59–65.

2. Волощук И.Н. 2002. Морфологические основы и патогенез плацентарной недостаточности: Автореф. дисс. д. мед. наук: спец. 14.00.15 «Акушерство и гинекология». М:39.

3. Гутман Л.Б., Лукьянова И.С. 2001. Сердечная недостаточность у беременных – одна из ведущих причин материнской и перинатальной патологии и смертности. Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К:192–194.

4. Затикян Е.П. 2011. Закономерности показателей ультразвукового исследования при врожденных пороках сердца у плода в зависимости от особенностей внутрисердечной гемодинамики антенатального периода. SonoAce-Ultrasound (медицинский журнал по ультрасонографии) 22:24–34.

5. Затикян Е.П. 1996. Кардиология плода и новорожденного. М, Инфо-Медиа: 184.

6. Макаров О.В., Козлов П.В., Насырова Д.В. 2003. Синдром задержки развития плода: современные подходы к фармакотерапии. Рос. вестн. акушера-гинеколога 3:18–22.

7. Макацария А.Д., Беленков Ю.Н., Бейлин А.Л. и др. 2001. Беременность и врожденные пороки сердца. М, РУССО:416.

8. Медведев М.В. 2000. Эхокардиография плода «Реальное время»: 144.

9. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение. Учебное пособие. НИИ акушерства и гинекологии им. Д.О. Отта РАМН. Санкт-Петербургский государственный университет. ООО «Издательство Н-Л». 2001:4.

10. Сидорова И.С., Макаров И.О. 2005. Клинико-диагностические аспекты фетоплацентарной недостаточности.М, Мед. информ. агентство: 296.

11. Щербаков А.Ю., Тихая И.А., Щербаков В.Ю., Новикова Е.А. 2012. Плацентарная дисфункция на фоне эндокринной патологи. Международный медицинский журнал 3:22–24.

12. Harkness U.F., Mari G. 2004. Diagnosis and management of intrauterine growth. Clin. Perinatol 31(4):743–764. http://dx.doi.org/10.1016/j.clp.2004.06.006; PMid:15519426