Плацентарна дисфункція у жінок, які використовували різні методи контрацепції 
 

Лубковська О. А.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ 
 

Мета дослідження: виявлення залежності виникнення такого ускладнення вагітності, як плацентарна дисфункція, внаслідок використання жінками до вагітності різних методів контрацепції, а саме – гормональної та внутрішньоматкової.

Матеріали та методи. Дослідження проводили шляхом зіставлення відповідних показників у трьох групах залежно від невикористання чи використання пацієнтками різних контрацептивних методів для запобігання вагітності. До І (контрольної) групи були відібрані жінки, які не використовували засоби контрацепції; до ІІ групи – жінки, які до вагітності використовували гормональну контрацепцію; до ІІІ групи – жінки, які застосовували внутрішньоматкову контрацепцію. У жінок, які увійшли до кожної з груп, було проаналізовано перебіг вагітності, пологів та післяпологовий період, зокрема було проведено відповідні ехографічні, лабораторні та патогістологічні дослідження.

Результати. У ході досліджень було виявлено порушення у системі мати–плацента–плід, які лежать в основі плацентарної дисфункції. Було зафіксовано, що у жінок, які використовували внутрішньоматкову контрацепцію, спостерігалася більша кількість випадків плацентарної дисфункції у порівнянні з жінками, які застосовували гормональну контрацепцію.

Заключення. Отже, результати свідчать, що застосування внутрішньоматкових засобів запобігання вагітності спричинює високий ризик виникнення у подальшому такої патології при вагітності, як плацентарна дисфункція.

Ключові слова: плацентарна дисфункція, внутрішньоматкова контрацепція, гормональна контрацепція, вагітність, пологи.

Література: 
1. Акушерство та гінекологія. За ред. АМ Громової, ВК Ліхачова. Полтава, «Полтава». 2000:600.

2. Грінкевич ТМ, Сухарєв АБ, Калініченко ДО. 2010. Сучасні аспекти діагностики фетоплацентарної недостатності. Вісник Сумського державного університету. Серія «Медицина» 2:61–63.

3. Король ТМ. 2013. Фетоплацентарная недостаточность (ФПН) – актуальная проблема медицины. Клинико-этиопатогенетические критерии диагностики, лечения и профилактики. Вісник проблем біології і медицини:49–53.

4. Майоров МВ. 2005. Плацентарная недостаточность: актуальные особенности патогенеза, диагностики, терапии. Електронний ресурс. Провизор. Режим доступу до ресурсу: http: //www. provisor. com.ua/archive/2005/N3/art_29.php

5. Писисеева ЛВ, Фадеева ЕГ. 2001. Прогнозирование осложнений при применении медьсодержащих внутриматочных контрацептивов. Вестн. Росс. ассоц. акуш.-гин. 2:58–60.

6. Сучасні аспекти планування сім’ї. Навчальний посібник. К. 2012:320.

7. Benirschke K, Kaufmann P. 2000. Pathology of the human placenta. 4-th ed. New York: Springer:948.

8. Benagiano G, Bastianelli C, Farris M et al. 2008. Hormonal contraception: present and future. Drugs Today (Barc). 44(12):905–23. http://dx.doi.org/10.1358/dot.2008.44.12.1299292; PMid:19198700

9. Hormonal contraception: recent advances and controversies. 2008. Practice Committee of American Society for Reproductive Medicine. Fertil Steril. 90(5):103–13.

10. Benirschke EdK, Kaufmann P, Baergen R. 2006. Pathology of the human placenta. 5th ed. New York: Springer:1050.