• Перспективи використання препаратів магнію і вітаміну В6 у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини
До змісту Повний текст статті

Перспективи використання препаратів магнію і вітаміну В6 у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):30-35; doi 10.15574/PP.2018.73.30

Товстановська В. А., Алаторських А. Є.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета — вивчити перспективи та обґрунтувати застосування препаратів магнію і вітаміну В6 у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини.
Пацієнти та методи. Об'єктом дослідження були 45 вагітних жінок з ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Контрольну групу становили 38 вагітних жінок без ознак недиференційованої дисплазії.
Результати. Клінічними проявами недиференційованої дисплазії сполучної тканини під час вагітності є судинні порушення та геморагічний синдром, поряд з якими може виникнути симптомокомплекс нейроциркуляторної дистонії. Недиференційована дисплазія сполучної тканини супроводжується високою частотою плацентарної недостатності, загрозою переривання вагітності в І–ІІІ триместрах, істміко'цервікальною недостатністю, раннім токсикозом, артеріальною гіпертензією вагітних. Терапія із застосуванням препарату «Доппельгерц® актив Магній В6» сприяє суб'єктивному поліпшенню самопочуття вагітних, зменшенню частоти різних скарг, зниженню ризику появи потенційних ускладнень вагітності. Лабораторно підтверджена нормалізація рівня магнію в крові вагітних у 12–20–32 тижні вагітності в результаті проведеної терапії.
Висновки. Згідно з отриманими результатами дослідження, застосування препаратів магнію і вітаміну В6 позитивно впливає на перебіг вагітності в жінок із недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Встановлена статистично значуща нормалізація лабораторних показників і клінічного перебігу в групи пацієнток, які приймали препарати магнію і вітаміну В6, що свідчить про ефективність цієї терапії.
Ключові слова: вагітність, недиференційована дисплазія сполучної тканини, препарати магнію і вітаміну В6.

Література

1. Адамян ЛВ, Смольнова ТЮ. (2010). Диагностика и тактика ведения больных с дисплазией соединительной ткани в акушерстве и гинекологии. РМЖ. 6: 41—46.

2. Аптека 9-1-1. (2017). Доппельгерц Актив Магний В6 таблетки блистер 30 шт. Режим доступа: https://apteka911.com.ua/shop/doppel-gerts-aktiv-magniy-v6-tabletki-blister-30-sht-p14139.

3. Белозеров ЮМ, Османов ИМ, Магомедова ШМ. (2011). Диагностика и классификация пролапса митрального клапана у детей и подростков. Кардиология. 3: 63—67.

4. Верещагина ГН, Висковатых МА, Махмудян ДА и др. (2004). Дисплазия соединительной ткани и формирование артериальной гипертензии. Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 4 (2): 86.

5. Верещагина ГН, Махмудян ДА. (2008). Почки при системной дисплазии соединительной ткани. Медицинский вестник Северного Кавказа. 2: 87—89.

6. Верещагина ГН. (2008). Системная дисплазия соединительной ткани. Клинические синдромы, диагностика, подходы к лечению. Методическое пособие для врачей. Москва: Новосибирский государственный медицинский университет: 37.

7. Дєдова ВО. (2011). Показники пружно-еластичних властивостей судин у хворих на артеріальну гіпертензію з дисплазією сполучної тканини. Актуальні питання медицини і фармації: 13—14.

8. Дисплазии соединительной ткани. (2017). МКБ-10. Год утверждения (частота пересмотра): 2017, первый пересмотр.

9. Дмитриев АН, Пизова НВ. (2007). Дисплазия соединительной ткани и острые нарушения мозгового кровообращения (обзор литературы). Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. 19: 66—72.

10. Дорохова ЛН. (2011). Состояние иммунитета и течение инфекционного процесса у беременных с недифференцированными формами дисплазии соединительной ткани, носителей семейства герпесвирусов. Медицинская иммунология. 2: 175—180.

11. Земцовский ЭВ, Лобанов МЮ, Давтян КУ. (2009). Диспластические синдромы и фенотипы как предикторы пароксизмов фибрилляции предсердий у пациентов со стабильным течением ишемической болезни сердца. Вестник аритмологии. 56: 14—19.

12. Земцовский ЭВ, Малев ЭГ, Луневаа ЕБ. (2011). Наследственные нарушения соединительной ткани и внезапная сердечная смерть. Вестник аритмологии. 63: 61—65.

13. Ильина ИЮ, Доброхотова ЮЭ, Титченко ИП и др. (2009). Варикозное расширение вен малого таза у женщин как одно из проявлений дисплазии соединительной ткани. Российский вестник акушера-гинеколога. 2: 39—42.

14. Кадурина ТИ, Горбунова ВН. (2009). Дисплазия соединительной ткани. Руководство для врачей. Санкт-Петербург: ЭЛБИ: 714.

15. Крючкова ОН, Лутай ЮА. (2011). Современные методы диагностики и лечения пролапса митрального клапана. Крымский журнал экспериментальной и клинической медицины. 2 (2): 44—47.

16. Кубышкин ВФ, Захарьян ЕА. (2007). Биохимические, морфологические и допплерометрические критерии дисплазии соединительной ткани при варикозной болезни вен нижних конечностей. Кровообіг та гемостаз. 1: 85—89.

17. Мартынов АИ, Степура ОБ, Остроумова ОД и др. (1998). Пролапс митрального клапана. Ч. ІІ. Нарушения ритма и психологический статус. Кардиология. 2: 74—79.

18. Милиця КМ. (2009). Методологія виявлення хворих на дисплазію сполучної тканини серед хворих хірургічного стаціонару, як захід попередження гриж черевної стінки. Український медичний альманах. 3: 103—105.

19. Мозес ВГ, Мозес КБ. (2006). Клинические проявления системного поражения соединительной ткани у женщин раннего репродуктивного возраста с варикозным расширением вен малого таза. Бюллетень сибирсокй медицины. 1: 87—90.

20. Мутафьян ОА. (2005). Пороки и малые аномалии сердца у детей и подростков. Санкт-Петербург: Издательский дом СПбМАПО: 480.

21. Нечаева ГИ, Викторова ИА, Дёмина ГИ и др. (2002). Диспластикозависимая и ассоциированная патология почек — один из механизмов формирования артериальной гипертензии при дисплазии соединительной ткани. Сибирский консилиум. 1: 15—18.

22. Нечаева ГИ, Викторова ИА, Дёмина ГИ и др. (2003). Маркеры патологии брахеоцефальных сосудов при артериальной гипертензии у молодых. В кн.: Конгресс ассоциации кардиологов стран СНГ, 18–20 сентября, 2003 г. Санкт"Петербург: 204—205.

23. Нечаева ГИ, Викторова ИА, Калинина ИЮ. (2004). Диагностика дисплазии соединительной ткани у лиц среднего и пожилого возраста в практике семейного врача. Российский семейный врач. 2 (8): 47–54.

24. Нечаева ГИ, Конев ВП, Викторова ИА. (2004). Методология курации пациентов с дисплазией соединительной ткани семейным врачом в аспекте профилактики ранней и внезапной смерти. Российские медицинские вести. 3 (IX): 25–32.

25. Нечаева ГИ, Яковлев ВМ, Друк ИВ и др. (2008). Нарушения ритма сердца при недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Лечащий врач. 6: 43–47.