PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.1(62):18-24; DOI 10.15574/PS.2019.62.18

Слєпов О. К., Волс П. В., Мигур М. Ю., Пономаренко О. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
The Hospital for Sick Children, м. Торонто, Канада

Вступ. Дилатація проксимального, по відношенню до атрезії, відділу тонкої кишки не лише створює труднощі накладання анастомозу, але й призводить до порушення його перистальтичної активності. Функціональна обструкція цього відділу кишечника є причиною хронічного перебігу синдрому мальабсорбції, синдрому надмірного бактеріального росту тонкої кишки та сепсису, які неможливо скорегувати на тлі проведення консервативної терапії.

Опис клінічного випадка. У статті розглянуто клінічний випадок низької кишкової непрохідності у дитини, яку було діагностовано пренатально. На третю добу життя проведено оперативне лікування: лапаротомія, резекція атрезованих відділів здухвинної кишки, створення ілео-ілеоанастомозу «кінець-до-кінця». Перебіг післяопераційного періоду ускладнився частковою кишковою непрохідністю. На 20 добу після першої операції проведено повторне оперативне лікування: релапаротомію, вісцероліз, апендикостомію та інтубацію дилатованої проксимальної атрезованої кишки через останню. Після видалення зонда відновилась часткова кишкова непрохідність. На 22 добу після другої операції виконано повторну релапаротомію, резекцію анастомозу та виведення двох ентеростом за Мікулічем. У віці двох місяців дитину направлено на подальше лікування у відділення хірургічної корекції природжених вад розвитку у дітей ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Проведено закриття ентеростом. Для корекції функціональної кишкової обструкції виконано степлерну поздовжню звужувальну ентеропластику дилатованої привідної частини здухвинної кишки. Це оперативне втручання дозволило відновити нормальний пасаж по шлунково-кишковому тракту та досягти повного ентерального харчування.

Висновки. Степлерна поздовжня звужувальна ентеропластика є оптимальним способом хірургічної корекції інтестинальної дилатації та її функціональної обструкції при атрезії тонкої кишки, дозволяє покращити функціональні результати, вагомо скоротити тривалість операції та може безпечно проводитись у дітей.

Ключові слова: атрезія тонкої кишки, поздовжня звужувальна ентеропластика, степлерна ентеропластика, хірургічне лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Журавель АО. (2017). Фактори ризику та їх вплив на результати хірургічного лікування низької природженої обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей. Перинатологія та педіатрія. 2(70):108–112. https://doi.org/10.15574/PP.2017.70.108

2. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Пономаренко ОП та ін. (2018). Поздовжня ентеропластика, як спосіб первинного лікування, у новонароджених дітей з проксимальною атрезією голодної кишки. Хірургія дитячого віку. 4(61):87–92. https://doi.org/10.15574/PS.2018.61.87

3. Слєпов ОК, Мигур МЮ, Сорока ВП. (2017). Хірургічне лікування низької природженої обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей. Хірургія дитячого віку. 2 (55):70–75. https://doi.org/10.15574/PS.2017.55.70

4. Di Franco F, Adedeji OA, Varma JS. (2002). Recurrent megajejunum in an adult. J R Soc Med. 95(7):361–2. https://doi.org/10.1258/jrsm.95.7.361; PMid:12091514 PMCid:PMC1279944

5. Ein SH, Kim PC, Miller HA. (2000). The late nonfunctioning duodenal atresia repair – a second look. J Pediatr Surg. 35:690–1. https://doi.org/10.1053/jpsu.2000.6007; PMid:10813325

6. Hukkinen M, Kivisaari R, Koivusalo A et al. (2017). Risk factors and outcomes of tapering surgery for small intestinal dilatation in pediatric short bowel syndrome. J Pediatr Surg. 52 (7):1121–27. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.01.052; PMid:28185632

7. Lodwick D, Dienhart M, Ambeba E et al. (2016). Accuracy of radiographic estimation of small bowel dimensions in pediatric patients with short bowel syndrome. J Pediatr Surg. 51 (6):953–6. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2016.02.059; PMid:26995513

8. Masumoto K, Suita S, Nada O et al. (1999). Abnormalities of enteric neurons, intestinal pacemaker cells, and smooth muscle in human intestinal atresia. J Pediatr Surg. 34(10):1463–8. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(99)90104-5

9. Takahashi A, Tomomasa T, Suzuki N et al. (1997). The relationship between disturbed transit and dilated bowel, and manometric findings of dilated bowel in patients with duodenal atresia and stenosis. J Pediatr Surg. 32:1157–60. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(97)90674-6

Стаття надійшла до редакції 21.11.2018 р., прийнята до друку 09.03.2019 р.