HEALTH OF WOMAN. 2016.10(116):107–109; doi 10.15574/HW.2016.116.107 
 

Перинатальні наслідки у жінок із синдромом полікістозних яєчників на тлі інсулінорезистентності в анамнезі

Онисько О. В.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгородський міський пологовий будинок

У даній статті розглянуті особливості перинатальних наслідків у жінок, вагітність яких настала на тлі лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) з інсулінорезистентністю (ІР). Проведено клініко-статистичний ретроспективний аналіз 100 історій пологів обстежених жінок за період з 2009 до 2012 р. на базі пологового будинку міста Ужгород. Виявлений негативний вплив ІР на стан новонародженого.

Мета дослідження: вивчення впливу ІР у вагітних на стан новонароджених.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 100 індивідуальних карток та історій пологів у пацієнток із СПКЯ на тлі ІР та 100 історій новонароджених. У І групу дослідження увійшли діти жінок із СПКЯ на тлі ІР. Це – основна група. А до ІІ групи (контрольної) увійшли діти практично здорових жінок, кількість яких становила 115. Вагітні, яким було виконано екстракорпоральне запліднення, у дослідження включені не були.

Результати. Проведене оцінювання впливу ІР у вагітних на стан новонароджених. Установлено негативний його вплив на новонароджених, а саме – збільшення частоти виникнення перинатальних ускладнень.

Заключення. Стан гіперандрогенії та резистентності до інсуліну у жінок із СПКЯ в анамнезі, безумовно, негативно впливає на стан новонародженого: підвищується ризик виникнення асфіксії новонародженого, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, дихальної недостатності 1-го, 2-го та 3-го ступенів, знижується тонус м’язів. Також підвищується ризик виникнення гіпоксичної кардіопатії, кардіореспіраторної депресії та судом.

Ключові слова: вагітність, синдром полікістозних яєчників, інсулінорезистентність, новонароджені.

1. Качалина Т.С. Гиперандрогения и невынашивание беременности / Качалина Т.С. // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2004. – № 3. – С. 5–10.

2. Савельева Г.М. Роль интранатальной охраны плода и улучшение перинатальных исходов / Савельева Г.М., Курцер М.А., Шалина Р.И. – М., 2002. – C. 3–8.

3. Товстановська В.О. Гіперінсулінізм в акушерстві та гінекології і його терапія / Товстановська В.О., Ус І.В.// Нова медицина. – 2006. – № 2. – 2006. – С. 21–23.

4. Adams. Policystic Ovary Syndrom and insulin resistance / Adams J. et al. // British Medical Journal. – 2005. – Vol. 293. – P. 355–59. https://doi.org/10.1136/bmj.293.6543.355

5. Almahbobi. Polysystic ovary syndrome / Almahbobi J. et. al. // Clinical Endocrinology. – 2003. – Vol. 44. – P. 571–580. https://doi.org/10.1046/j.1365-2265.1996.724545.x

6. Melmed S. Diagnosis and treatment of hyperprolactinemia: an Endocrine Society clinical practice guideline/ S. Melmed, F.F. Casanueva, et al. Endocrine Society // J Clin Endocrinol Metab, 96(2011):273–288. https://doi.org/10.1210/jc.2010-1692; PMid:21296991

7. Speiser P.W. Congenital adrenal hyperplasia due to steroid 21-hydroxylase deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline / P.W. Speiser, R. Azziz, L.S. Baskin, et al; Endocrine Society. // J Clin Endocrinol Metab., 95(2010): 4133–4160. https://doi.org/10.1210/jc.2009-2631; PMid:20823466 PMCid:PMC2936060

8. Vermeulen А. Prolactin and adrenal androgen secretion / A. Vermeulen, S. Ando // Clin Endocrinol (Oxf), 8(1978):295–303. https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.1978.tb02772.x

9. Glasow А. Functional aspects of the effect of prolactin (РRL) оn adrenal steroidogenesis and distribution of the PRL receptor in the human adrenal gland/ A. Glasow, M. Breidert, A. Haidan, U. Anderegg, P.A. Kelly, S.R. Bornstein // J Clin Endocrinol Metab., 81 (1996):3103–3111. https://doi.org/10.1210/jc.81.8.3103; https://doi.org/10.1210/jcem.81.8.8768882; PMid:8768882