• Перфоративний перитоніт у новонароджених. Шляхи удосконалення діагностики і лікування 
ua До змісту

Перфоративний перитоніт у новонароджених. Шляхи удосконалення діагностики і лікування 

 

Перфоративний перитоніт у новонароджених. Шляхи удосконалення діагностики і лікування 
 

Фофанов О. Д., Фофанов В. О., Никифорук Р. І. 
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна 
 

Мета дослідження — провести аналіз результатів лікування перфоративного перитоніту (ПП) у новонароджених, розробити оптимальний алгоритм діагностики та лікувальної тактики.


Матеріали та методи. В основу роботи покладено результати обстеження та лікування 54 новонароджених дітей із ПП, які прооперовані в клініці дитячої хірургії Івано-Франківського національного медичного університету за останні 10 років. Усі діти прооперовані у перші дні життя. Хворих розподілено на 2 групи. У першу групу увійшли 24 хворі, яких лікували традиційними методами, у другу групу — 30 хворих, при лікуванні яких нами проводилася ретельна доопераційна й інтраопераційна корекція внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ), застосовано диференційований підхід до вибору методу хірургічного лікування.


Результати та обговорення. Серед оперованих дітей антенатальний (меконієвий) перитоніт був виявлений в 21 хворого (38,9%), у решти (33 хворі) діагностовано постнатальний ПП. Результати лікування дітей другої групи з ПП, який супроводжувався ВЧГ, залежали від ступеня гіпертензії, своєчасності її корекції та виду патології. У хворих із ВЧГ І ступеня ми не спостерігали ускладнень, пов’язаних з гіпертензією, всі ці діти одужали. При ВЧГ ІІ ступеня померло 2 дітей (16,7%), при ВЧГ ІІІ ступеня померло 6 хворих (75,0%).


Висновки. Результати лікування дітей з ПП значною мірою залежать від ступеня ВЧГ, що його супроводжує. Застосований нами диференційований підхід до тактики хірургічного лікування ПП з урахуванням ВЧГ та її корекції дозволив покращити результати лікування у дітей ІІ групи, знизити у них частоту післяопераційних ускладнень з 25,0% (І група) до 16,7% (ІІ група) і летальність з 37,5% (І група) до 26,7% (ІІ група). Особливе значення у покращенні результатів лікування дітей з меконієвим перитонітом має його антенатальна діагностика.


Ключові слова: перфоративний перитоніт, хірургічне лікування, новонароджені діти.


Література:

1. Ашкрафт К.У. Детская хирургия / К.У. Ашкрафт, Т.М. Холдер; пер. с англ. Т.К. Немилова. — СПб.: Хард-форд, 1996. — Т. 1. — 384 с.

2. Горбатюк О.М. Перфоративні перитоніти новонароджених // Здоровье ребенка. — 2011. — № 5(32).

3. Лечение перфораций желудочно-кишечного тракта у новорожденных / В.В. Подкаменев, В.А. Новожилов, Д.В. Тимофеев [и др.] // Детская хирургия. — 2007. — № 2. — С. 4-7.

4. Мекониевый перитонит: клиника, диагностика, лечение / А.А Подшивалин, В.И. Морозов, М.А. Зыкова [и др.] // Казанский медицинский журнал. — 2011. — Т. 92, № 6. — С. 873-875.

5. Писклаков А.В. Опыт лечения новорожденных с некротизирующим энтероколитом с учетом показателей внутрибрюшного давления (предварительное сообщение) / А.В. Писклаков, Д.А. Федоров, Б.М. Новиков // Детская хирургия. — 2012. — № 2. — С. 27-29.

6. Experience with meconium peritonitis / S.H. Nam, S.C. Kim, D.Y. Kim [et al.] // J. Pediatr. Surg. — 2007. — Vol. 42(11). — P. 1822-1825.

7. Foster M.A. Meconium peritonitis: prenatal sonographic findings and their clinical significance / M.A. Foster, D.A. Nyberg, B.S. Mahony [et al.] // Radiology. — 1987. — Vol. 165(3). — P. 661-665.

8. Gastrointestinal perforation and peritonitis in infants and children: Experience with 179 cases over ten years / Grosfeld J.L. [et al.] // Surgery. — 1996. — Vol. 120. — P. 650.

9. Prenatal diagnosis and postnatal management of meconium peritonitis / N. Saleh, A. Geipel, U. Gembruch [et al.] // J. Perinat. Med. — 2009. — Vol. 37(5). — Р. 535-538.

10. Primary anastomosis for meconium peritonitis: first choice of treatment / H. Miyake, N. Urushihara, K. Fukumoto [et al.] // Ped. Surgery. — 2011. — Vol. 46(12). — P. 2327-2331.

11. Rode H., Millar A.J.W. Intestinal atresia and stenosis / Puri P. (ed.) // Newborn surgery. Arnold, London. — 2003. — P. 445-456.