• Патогенетичні механізми невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зумовленою застосуванням допоміжних репродуктивних технологій
ua До змісту

Патогенетичні механізми невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зумовленою застосуванням допоміжних репродуктивних технологій

HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):173–176 
 

Патогенетичні механізми невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зумовленою застосуванням допоміжних репродуктивних технологій


Венцківський Б. М., Поладич І. В.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ 
 

Багатоплідна вагітність (БВ) є однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства, що зумовлена широким впровадженням у практику охорони здоров’я ефективних методик лікування безплідності, у тому числі й засобами сучасних допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Невиношування вагітності є найчастішим ускладненням гестаційного перебігу у жінок з багатопліддям, зумовленим застосуванням ДРТ. Питання щодо його природи й механізмів розвитку не можна вважати цілком вирішеними, тому це є предметом даного дослідження.


Мета дослідження: вивчення основних причин невиношування у вагітних з біхоріальною, біамніотичною двійнею, що зумовлена застосуванням ДРТ.


Матеріали та методи. Було обстежено 130 пацієнток, які мали БВ, серед них у 68 (І група) вагітність була результатом застосування ДРТ, у 62 (ІІ група) – спонтанна БВ. У контрольну групу (КГ) увійшли 38 вагітних із самостійним однопліддям. У ході дослідження використовували клініко-лабораторні методи обстеження, а саме: визначення рівня прозапальних цитокінів у досліджуваних середовищах, дослідження гормональної функції фетоплацентарного комплексу (ФПК) шляхом імуноферментого аналізу; імуногістохімічне дослідження рецепторного апарату плацент породіль. Статистичне оброблення отриманих результатів проводили з використанням стандартних пакетів прикладного статистичного аналізу (Statistic 6.0 for Windows, Statgraphics v. 7.0).


Результати. У ході проведеного дослідження виявлено обтяжений соматичний та акушерсько-гінекологічний анамнез у пацієнток з БВ, зумовленою застосуванням ДРТ.

Під час гормонального дослідження виявлено підвищені концентрації прогестерону, альфа-фетопротеїну та нормальні показники плацентарного лактогену, що свідчить про достатню насиченість даними гормонами організму вагітних для нормального функціонування ФПК жінок з багатопліддям, зумовленим застосуванням ДРТ. Підвищений рівень прозапальних цитокінів виявлено у пацієнток I групи у порівнянні з ІІ групою та контролем (р<0,05). Порушення цитокінового балансу може бути провідним патогенетичним механізмом у розвитку передчасної пологової діяльності. Під час аналізу мікробіоценозу піхви виявлено більш виражені дизбіотичні порушення у жінок, БВ яких зумовлена застосуванням ДРТ, у порівнянні з жінками ІІ групи та групи контролю (р<0,05). Вивчаючи імуногістохімічні особливості плацентарного бар’єра, виявлено підвищену експресивну здатніcть прогестеронових рецепторів у жінок з багатопліддям, зумовленим застосуванням ДРТ (р<0,05).


Заключення. Отже, результати дослідження засвідчили наявність послідовного ланцюжка змін в організмі жінок з БВ, зумовленою застосуванням ДРТ, та підтвердили, що саме порушення локальних факторів протиінфекційного захисту, а не гормональний дисбаланс, є пусковим моментом у розвитку невиношування.


Ключові слова: багатоплідна вагітність, допоміжні репродуктивні технології, безплідність, прогестерон, невиношування.


Література

1. Бойчук АГ, Вакалюк ЛМ, Дрогомирецький ЛВ та ін. 2013. Особливості перебігу багатоплідної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Медико-соціальні проблеми сім’ї 4:5–8.

2. Жарких АВ, Любомирская ЕС, Плотник ВА, Бабинчук ЕВ. 2013. Проблема невынашивания при многоплодной беременности. Запорожский медицинский журнал 4(79):78–80.

3. Камінський ВВ, Суханова АА, Воробей ЛІ та ін. 2009. Багатоплідна вагітність після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Особливості перебігу вагітностей із самовільною та штучною редукцією ембріонів. Здоровье женщины 6(42):34–40.

4. Меньшикова ВВ. 2009. Обеспечение качества лабораторных исследований. Преаналитический этап. М, Знание:350.

5. Иммуногистохимические методы: Руководство : пер. с англ. Под ред. ГА Франка и ПГ Малькова. М, DAKO. 2011:224.

6. Савельева ГМ, Карева ЕН, Клименко МП (Крамаренко) и др. 2011. Состояние рецепции женских половых гормонов и эффективность экстракорпорального оплодотворения. Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии 10;1:24–28.

7. упор. Щербина МО, Кузьміна ІЮ, Плахотна ІЮ. 2015. Багатоплідна вагітність: методичні вказівки для самостійної роботи студентів. Х, ХНМУ:16.

8. Ohta Y, Sato T, Iguchi T. 1993. Immunocytochemical Localization of Progesterone Receptor in the Reproductive Tract of Adult Female Rats. Biology of reproduction 48:205–213. http://dx.doi.org/10.1095/biolreprod48.1.205; PMid:8418909

9. Szekeres-Bartho J. 2001, Dec 4. Progesterone-receptor mediated immunomodulation and anti-abortive effects. The role of progesterone induced Blocking Factor (PIBF): IX World congress of gynec. Endocrinology. Solvey Pharma-centicals Satelite Symposium.