• Патогенетичні механізми коморбідного перебігу респіраторної патології та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей, які часто хворіють
До змісту Повний текст статті

Патогенетичні механізми коморбідного перебігу респіраторної патології та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей, які часто хворіють

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):98-104; doi 10.15574/PP.2018.73.98

Починок Т. В., Журавель О. В., Вороніна С. С., Гур'єва О. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета — провести аналіз даних літератури щодо патогенетичних механізмів респіраторної патології при поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою в дітей, які часто хворіють.
Методи. Використано методи семантичного оцінювання, порівняння, системного, а також структурно-логічного аналізів.
Результати та висновки. Виділено два провідні механізми — мікроаспіраційний та рефлекторно-вагусний. Встановлено, що в розвитку запалення при частих гострих респіраторних захворюваннях, при поєднаному перебігу з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, в дітей та підлітків істотну роль відіграють порушення функцій місцевої системи імунітету — MALT (mucosa associated lymphoid tissue), а патологічний процес у дихальних шляхах пацієнтів із патологією, асоційованою з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, спричиняють зміни імунної системи — порушення співвідношення Т- і В-лімфоцитів, дисбаланс С3, С4 та С5 компонентів комплементу IgG, IgM, IgA. У літературі вказується, що при коморбідному перебігу респіраторної патології з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою слід враховувати стан вегетативної та ендокринної регуляцій в дітей пубертантного віку. Виявлено, що при поєднанні респіраторної патології та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби важливе значення має ендокринна активність ендотелію та інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів. За даними досліджень, основним патогенетичним внеском гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в розвиток патології дихальних шляхів є зниження функції антирефлюксного бар'єру та зменшення стравохідного кліренсу, з розвитком рефлекс-асоційованої бронхообструкції. При такій коморбідності формується «замкнене коло» та спостерігається взаємообтяження захворювань.
Ключові слова: гастроезофагeальна рефлюксна хвороба, респіраторна патологія, діти, які часто хворіють, патогенетичні механізми.

Література

1. Бельмер СВ, Коколина ВФ. (2011). Практическое руководство по детским болезням. Т.2. Гастроэнтерология детского возраста. Москва: Медпрактика: 468.

2. Брыксина ЕЮ, Почивалов АВ. (2014). Особенности течения бронхолегочной дисплазии на фоне микроаспирации желудочного содержимого. Научные ведомости. 18 (189): 119—123.

3. Бурков СГ. (2011). Клиническое течение, диагностика и лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, ассоциированной с бронхиальной астмой. Фарматека. 6: 38—43.

4. Жихарева НС. (2013). Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у детей. Медицинский совет. 3: 34—41.

5. Просекова ЕБ. (2013). Динамика ИЛ-1 и ИЛ-6 в оценке активности воспалительного процесса и эффективности терапии при бронхиальной астме у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1: 25—42.

6. Свистунов БД, Андреев ВГ, Макарова ГВ и др. (2011). Применение оксида азота в комплексном лечении больных туберкулезом легких. Проблемы туберкулеза и болезней легких. 6: 50—52.

7. Шабалов НП. (2011). Детская гастроэнтерология. Руководство для врачей. Москва: МЕДпресс-информ: 736.

8. Annagur A, Kendirli SG, Yilmaz M et al. (2012). Is there any relationship between asthma and asthma attack in children and atypical bacterial infections; Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae and helicobacter pylori. J. Trop. Pediatr. 53 (5): 313—318.

9. Axford SE, Sharp N, Ross PE et al. (2011). Cell biology of laryngeal epithelial defenses in health and disease: preliminary studies. Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 110 (12): 1099—1108.

10. Benedictis FM, Bush А. (2017). Infantile wheeze: rethinking dogma. 102 (4): 371—375.

11. Beule A. (2015). Epidemiology of chronic rhinosinusitis, selected risk factors, comorbidities, and economic burden. GMS Curr. Top.Otorhinolaryngol. Head Neck Surg. 14. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4702060.

12. Carpagnano GE, Resta O, Ventura MT. (2015). Airway inflammation in subjects with gastro-oesophageal reflux and gastrooesophageal reflux — related asthma. J. Intern. Med. 259: 323—331.

13. Casselbrant ML, Mandel EM, Doyle WJ. (2016). Information on co-morbidities collected by history is useful for assigning Otitis Media risk to children. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 85: 136—140.

14. Cheng CM, Hsieh CC, Lin CS et al. (2010). Macrophage activation by gastric fluid suggests MMP involvement in aspiration — induced lung disease. Immunobiology. 215: 173—181.

15. Fan WC, Ou SM, Feng JY et al. (2016). Increased risk of pulmonary tuberculosis in patients with gastroesophageal reflux disease. Int. J. Tuberc. Lung Dis. 20 (2): 265—270.

16. Friesen CA, Rosen JM, Schurman JV. (2016). Prevalence of overlap syndromes and symptoms in pediatric functional dyspepsia. BMC Gastroenterol. 16 (1): 75.

17. Ghezzi M, Silvestri M, Sacco O et al. (2016). Mild tracheal compression by aberrant innominate artery and chronic dry cough in children. Pediatr Pulmonol. 51 (3): 286—294.

18. Hoshino M, Omura N, Yano F et al. (2017). Comparison of the multichannel intraluminal impedance pH and conventional pH for measuring esophageal acid exposure: a propensity score-matched analysis. Surg. Endosc. 31 (12): 5241—5244.

19. Houghton LA., Smith JA. (2017). Gastro-oesophageal reflux events: just another trigger in chronic cough? Gut. 66 (12): 2047—2048.

20. Hunt EB, Ward C, Power S et al. (2017). The Potential Role of Aspiration in the Asthmatic Airway. Chest. 151 (6): 1272—1278.

21. Jang AS, Yeum CH, Son MH. (2013). Epidemiologic evidence of a relationship between airway hyperresponsiveness and exposure to polluted air. Allergy. 58 (7): 585—588.

22. Jang AS. (2012). Severe airway hyperresponsiveness in school-aged boys with a high body mass index. Korean J. Intern. Med. 21 (1): 10—14.

23. Kang SY, Kim GW, Song WJ et al. (2016). Chronic cough: a literature review on common comorbidity. Asia Pac Allergy. 6 (4): 198—206.

24. Konturek SJ, Konturek PC, Brzozowska I et al. (2011). Localization and biological activities of melatonin in intact and diseased gastrointestinal tract (GIT). Journal of physiology and pharmacolog: an official journal of the Polish physiological society. 58 (3): 381—405.

25. Koufman JA. (2012). The otolaryngologic manifestation of reflux disease. A clinical investigation of 225 patients hour pH monitoring and an experimental investigation pepsin in the development of laryngeal injury. Laryngoscope. 101 (53): 1—78.

26. Kurukulaaratchy RJ, Matthews SH. (2012). Arshad Relationship between childhood atopy and wheeze: what mediates wheezing in atopic phenotypes? Ann. Allergy Asthma Immunol. 97 (1): 84—91.

27. Lai YG, Wang ZG, Ji F et al. (2012). Animal study for airway inflammation triggered by gastro-oesophageal reflux. Chin. Med. J. 122: 2775—22778.

28. Mandal A, Sahi PK. (2017). Serum Vitamin D Levels in Children with Recurrent Respiratory Infections and Chronic Cough: Correspondence. Indian J. Pediatr. 84 (2): 172—173.

29. Pellegrino R. (2011). Airway hyperresponsiveness with chest strapping: A matter of heterogeneity or reduced lung volume? Respir. Physiol. Neurobiol. 166 (1): 47—53.

30. Porsbjerg C. (2015). Outcome in adulthood of asymptomatic airway hyperresponsiveness to histamine and exercise — induced bronchospasm in childhood. Ann. Allergy Asthma Immunol. 95 (2): 137—142.

31. Rao CV. (2013). Vijayakumar M. Effect of quercetin, flavonoids and alpha — tocopherol, an antioxidant vitamin, on experimental reflux oesophagitis in rats. Eur. J. Pharmacol. 589 (1—3): 233—238.

32. Ruigomez A, Johansson S, Nagy P. (2017). Utilization and safety of proton-pump inhibitors and histamine-2 receptor antagonists in children and adolescents: an observational cohort study. Curr. Med. Res. Opin. 33 (12): 2201—2209.

33. Schioler L, Ruth M, Jogi R et al. (2015). Nocturnal GERD — a risk factor for rhinitis/rhinosinusitis: the RHINE study. Allergy. 70 (6): 697—702.

34. Solidoro P, Patrucco F, Fagoonee S et al. (2017). Asthma and gastroesophageal reflux disease: a multidisciplinary point of view. 108 (4): 350—356.

35. Suzuki A, Kondoh Y. (2017). The clinical impact of major comorbidities on idiopathic pulmonary fibrosis. Respir. Investig. 55 (2): 94—103.

36. Thomas AD. (2012, May). Gastroesophageal reflux-associated aspiration alters the immune respose in asthma. Surgical Endoscopy. 24 (5): 1066—1074.

37. Tuchman DN, Boyle JT, Pack AI et al. (2011). Comparison of airway responses following tracheal or esophageal acidification in the cat. Gastroenterology. 87 (4): 872—881.

38. Yildiz F, Mungan D, Gemicioglu B et al. (2017). Asthma phenotypes in Turkey: a multicenter cross-sectional study in adult asthmatics; PHENOTURK study. Clin. Respir. J. 11 (2): 210—223.

39. Zhang X, Ding F, Li H et al. (2016). Low Serum Levels of Vitamins A, D, and E are Associated with Recurrent Respiratory Tract Infections in Children Living in Northern China: A Case Control Study. PLoS One. 11 (12): e0167689. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5147939.