• Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом
До змісту Повний текст статті

Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):92-97; doi 10.15574/PP.2018.73.92

Березенко В. С., Михайлюк Х. З., Шадрін В. О., Крат В. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета — вивчити особливості забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом.
Пацієнти та методи. Обстежено 30 дітей, хворих на автоімунний гепатит, за період 2015–2017 рр. Усім дітям проведено комплекс лабораторних тестів відповідно до протоколу та пункційну біопсію печінки з морфологічним дослідженням біоптату. Для верифікації діагнозу дефіциту і недостатності вітаміну D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей, хворих на автоімунний гепатит, залежно від активності захворювання, статі, віку, пори року, регіону проживання та ступеня активності гепатиту. У дослідження включено дітей, які не отримували препарати кальцію та вітамін D протягом 6 місяців.
Результати. Більшість дітей — 80,0% (n=24) — мали дефіцит вітаміну D, його недостатність відмічалася у 13,3% (n=4) обстежених, оптимальний рівень вітаміну D був у 6,7% (n=2) дітей. Середній рівень вітаміну D у дітей, хворих на автоімунний гепатит, знаходився у полі дефіциту і становив 12,3 [10,0–19,84] нг/мл. Виявлено, що за результатами біохімічного дослідження крові діти з дефіцитом вітаміну D мали достовірно частіше високу активність запального процесу в печінці (χ2=12,59; р<0,01 між групою дітей з мінімальною та високою біохімічною активністю). Стать, вік, регіон проживання і пора року не впливають на рівень вітаміну D в обстежених дітей з автоімунним гепатитом (р>0,05).
Висновки. Рівень вітаміну D залежить від біохімічної активності гепатиту. Діти з високоактивним гепатитом мають достовірно нижчий рівень вітаміну D. Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом залежно від статі, віку, пори року та регіону проживання.
Ключові слова: автоімунний гепатит, діти, вітамін D, активність гепатиту.

Література

1. Поворознюк ВВ, Плудовські П. (2014). Дефіцит та недостатність вітаміну D: епідеміологія, діагностика, профілактика та лікування. Донецьк: ВД «Заславський О.Ю.»: 256.

2. Adams JS, Hewison M. (2008, Feb.). Unexpected actions of vitamin D: new perspectives on the regulation of innate and adaptive immunity. Nat Clin Pract Endocrinol Metab. 4 (2): 80—90. https://doi.org/10.1038/ncpendmet0716; PMid:18212810 PMCid:PMC2678245

3. Akeno N., Saikatsu S., Kawane T., Horiuchi N. (1997, July). Mouse Vitamin D-24-Hydroxylase: Molecular Cloning, Tissue Distribution, and Transcriptional Regulation by 1α,25!Dihydroxyvitamin D 3 1. Article Endocrinology. 138 (6): 2233—2240. https://doi.org/10.1210/endo.138.6.5170; PMid:9165006

4. Azim A, Ahmed A, Yadav S. (2013). Prevalence of vitamin D deficiency in critically ill patients and its influence on outcome: experience from a tertiary care centre in North India (an observational study). J Intensive Care. 1 (1): 14. https://doi.org/10.1186/2052-0492-1-14; PMid:25705406 PMCid:PMC4336147

5. Bilzer M, Roggel F, Gerbes AL. (2013). Role of Kupffer cells in host defense and liver disease. Liver Int. 26: 1175—1186. https://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2006.01342.x; PMid:17105582

6. D'Aldebert E, Biyeyeme Bi Mve MJ, Mergey M, Wendum D, Firrincieli D, Coilly A, Fouassier L, Corpechot C, Poupon R, Housset C, Chignard N. (2009, Apr.). Bile salts control the antimicrobial peptide cathelicidin through nuclear receptors in the human biliary epithelium. Gastroenterology. 136 (4): 1435—1443. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2008.12.040; PMid:19245866

7. Dancygier H. (2010). Clinical Hepatology: Principles and Practice of Hepatobiliary Diseases. Volum 1: 879—929. https://doi.org/10.1007/978-3-642-04519-6

8. Eltayeb AA, Abdou MAA, Abdel AM. (2015). Vitamin D status and viral response to therapy in hepatitis C infected children. World J Gastroenterol. 21 (4): 1284—1291. https://doi.org/10.3748/wjg.v21.i4.1284; PMid:25632203 PMCid:PMC4306174

9. Fisher L, Fisher A. (2007, Apr.). Vitamin D and parathyroid hormone in outpatients with noncholestatic chronic liver disease. Clin Gastroenterol Hepatol. 5 (4): 513—520. Epub 2007 Jan 10. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2006.10.015; PMid:17222588

10. Gascon-Barre M, Demers C, Mirshahi A, Neron S, Zalzal S, Nanci A. (2003, May). The normal liver harbors the vitamin D nuclear receptor in non-parenchymal and biliary epithelial cells. Hepatology. 37 (5): 1034—1042. https://doi.org/10.1053/jhep.2003.50176; PMid:12717384

11. Holick MF. (2007, Jul.). Vitamin D deficiency. N Engl J Med. 19; 357 (3): 266—281.

12. Holick MF. (2008). Diabetes and the vitamin D connection. Curr Diab. Rep. 8: 393—398. https://doi.org/10.1007/s11892-008-0068-0; PMid:18778589

13. Ludwig J, McFarlane IG, Rakela J, Alvarez, Bianchi FB, Bianchi L, Burroughs A, Chapman RW at al. (1995). Terminology of chronic hepatitis. American Journal of Gastroenterology. 90; 2: 181—189.

14. Iruzubieta P, Teran A, Crespo J, Fabrega E. (2014, Dec.). Vitamin D deficiency in chronic liver disease. World J Hepatol. 27; 6 (12): 901—915.

15. Kamen DL, Tangpricha V. (2010). Vitamin D and molecular actions on the immune system: modulation of innate and autoimmunity. J. Mol. Med. 88: 441—450. https://doi.org/10.1007/s00109-010-0590-9; PMid:20119827 PMCid:PMC2861286

16. Kitson MT, Roberts SK. (2012). D-livering the message: The importance of vitamin D status in chronic liver disease. Journal of Hepatology. 57: 897—909. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2012.04.033; PMid:22634121

17. Liu PT, Stenger S, Li H, Wenzel L. (2006, Mar.). Toll!like receptor triggering of a vitamin D-mediated human antimicrobial response. Science. 24; 311 (5768): 1770—1773.

18. Cumali Efe, Taylan Kav, Cisel Aydin, Mustafa Cengiz, Narin Nasiroglu Imga. (2014, Jul). Low Serum Vitamin D Levels Are Associated with Severe Histological Features and Poor Response to Therapy in Patients with Autoimmune Hepatitis. Digestive Diseases and Sciences 59(12). https://doi.org/10.1007/s10620-014-3267-3

19. Luonga K, Nguyena L. (2013). The Role of Vitamin D in Autoimmune Hepatitis. J Clin Med Res. 5 (6): 407—415. https://doi.org/10.4021/jocmr1505w

20. Malham M, Jorgensen SP, Ott P, Agnholt J, Vilstrup H, Borre M, Dahlerup JF. (2011, Feb.). Vitamin D deficiency in cirrhosis relates to liver dysfunction rather than aetiology. World J Gastroenterol. 21; 17 (7): 922—925.

21. Mathieu C, Badenhoop K. (2005, Aug.). Vitamin D and type 1 diabetes mellitus: state of the art. Trends Endocrinol Metab. 16 (6): 261—266. https://doi.org/10.1016/j.tem.2005.06.004; PMid:15996876

22. Mattila C, Knekt P, Mannisto S, Rissanen H, Laaksonen A, Montonen J, Reunanen A, Mattila C. (2007). Serum 25-hydroxyvitamin D concentration and subsequent risk of type 2 diabetes. Diabetes Care. 30: 2569—2570. https://doi.org/10.2337/dc07-0292; PMid:17626891

23. Mora JR, Iwata M, von Andrian UH. (2008, Sep.). Vitamin effects on the immune system: vitamins A and D take centre stage. Nat Rev Immunol. 8 (9): 685—698. https://doi.org/10.1038/nri2378; PMid:19172691 PMCid:PMC2906676

24. Peterlik M, Cross HS. (2009). Vitamin D and calcium insufficiencyrelated chronic diseases: molecular and cellular pathophysiology. European Journal of Clinical Nutrition. 63: 1377—1386. https://doi.org/10.1038/ejcn.2009.105; PMid:19724293

25. Pilz S, Tomaschitz A, Marz W, Drechsler C, Ritz E, Zittermann A, Cavalier E, Pieber TR, Lappe JM, Grant WB, Holick MF, Dekker JM. (2011, Nov.). Vitamin D, cardiovascular disease and mortality. Clin Endocrinol (Oxf). 75 (5): 575—584. https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.2011.04147.x; PMid:21682758

26. Rahman AH, Branch AD. (2013). Vitamin D for your patients with chronic hepatitis C. Journal of Hepatology. 58: 184—189. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2012.07.026; PMid:22871501