PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.1(61):28–31;doi10.15574/PP.2015.61.28

Особливості стану фетоплацентарного комплексу в жінок із невиношуванням вагітності на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому

Диндар О. А., Бенюк В. О.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета — вивчити функціональний стан фетоплацентарного комплексу в жінок із невиношуванням вагітності на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому.

Пацієнти та методи. Проведено обстеження 169 вагітних. Основну групу склали 116 жінок із невиношуванням вагітності, яких було розподілено на групи залежно від індексу маси тіла і наявності метаболічного синдрому. Контрольну групу становили 53 жінки, що народжували вперше та не мали в анамнезі екстрагенітальної патології. У всіх вагітних визначали в периферичній крові вміст гормонів і плацентарних білків шляхом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем. Оцінка досліджуваних параметрів здійснювалася після 28 тиж. вагітності, оскільки до цього терміну не було достовірних відмінностей між контрольною й основними групами (р>0,05).

Результати. У вагітних із невиношуванням на тлі надлишкової маси тіла і метаболічного синдрому, починаючи з 28–32 тиж., відмічено достовірне зниження вмісту Е2, концентрації прогестерону, плацентарного лактогену, хоріонічного гонадотропіну, при одночасному збільшенні рівня кортизолу. Встановлено наявність негативних змін щодо вмісту плацентарних білків із 28–32 тиж. вагітності в жінок із невиношуванням вагітності на тлі ожиріння і метаболічного синдрому: збільшення α-ФП, ПАМГ, АМГФ, SSBG та зменшення SP1, що, своєю чергою, корелює з високою частотою невиношування вагітності й перинатальними втратами. 

Висновки. Метаболічний синдром є істотним чинником ризику розвитку порушень з боку функціонального стану плаценти й плода. Цей ризик зростає зі збільшенням терміну вагітності та актуалізує необхідність удосконалення наявних лікувально-профілактичних і прогностичних заходів.

Ключові слова: вагітність, невиношування, ожиріння, метаболічний синдром, перинатальні втрати.

Література: 

1. Артымук НВ, Крапивина НА, Тачкова ОА. 2010. Пищевое поведение и репродуктивные проблемы женщин с ожирением. Акушерство и гинекология. 2: 34—37.

2. Бенюк ВО. 2006. Сучасні аспекти безпечного материнства. Медицинские аспекты здоровья женщины. 1: 9—10.

3. Воскресенский СЛ. 2009. Оценка состояния плода. Учеб пос. Минск, Книжный дом: 304.

4. Дубова ЕА, Павлов КА, Боровкова ЕИ. 2011. Фактор роста эндотелия сосудов и его рецепторов в плаценте беременных с ожирением. Бюл эксперим биологии и медицины. 2: 218—223.

5. Лук'янова ОМ, Антипкін ЮГ, Шашкевич ВЄ. 2006. Сучасні аспекти перинатології. Репродуктивное здоровье женщины. 2(27): 205—207.

6. Макаров ИО, Шилов ЕМ, Боровкова ЕИ. 2012. Течение беременности, родов и послеродового периода у женщин с метаболическим синдромом. Рос вест акушера-гинеколога. 12(3): 36—42.

7. Аржанова ОН, Кошелева НГ, Ковалева ТГ и др. 2000.Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение. Учеб пос. СПб, Нормед-Издат: 32.

8. Потапов ВА, Гарагуля ИС, Медведев МВ. 2003. Экспериментальная модель хронической плацентарной недостаточности. Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб наук пр. Київ. Луганськ. 10: 111—115.