• Особливості підтримання контролю бронхіальної астми у підлітків у періоді клінічного благополуччя 
До змісту

Особливості підтримання контролю бронхіальної астми у підлітків у періоді клінічного благополуччя 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):76-79; doi 10.15574/SP.2015.71.76 
 

Особливості підтримання контролю бронхіальної астми у підлітків у періоді клінічного благополуччя 
 

Колоскова О. К., Шахова О. О.

ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна 
 

Мета: дослідити ефективність контролю бронхіальної астми (БА) та визначити прогностичний ризик його втримання у підлітків у періоді клінічної ремісії залежно від важкості перебігу захворювання; створити кластерну модель рівня контролю даної патології дитячого віку. 
 

Пацієнти і методи. Проведене комплексне обстеження 43 дітей підліткового віку, що хворіють на БА та знаходяться у стані клінічного благополуччя. Проаналізовано вірогідність утримання контролю захворювання та ризику його втрати у періоді ремісії за різного ступеня тяжкості БА. Для оцінки контролю БА використовували два запитальники: АСТ-тест дозволяв за наявності у дитини 25 балів верифікувати повний контроль БА, 20–24 — частковий, менше 20 балів — відсутність контролю; і GINA-тест, що відображав наведені рівні контролю за наявності у підлітків 6, 7–9, 10 і більше балів відповідно. 
 

Результати. У підлітків із середньотяжким захворюванням частіше виявляється тенденція до досягнення повного контролю БА та рідше — до його втрати при анкетуванні за АСТ-тестом. Використання GINA#тесту для оцінки рівня контролю дає протилежні результати, що більшою мірою залежить від неврахованих чинників, ніж від важкості астми до початку контролюючої терапії. Кластер підлітків з недостатнім контролем симптомів характеризується гіперсприйнятливістю бронхів та маркерами їх запалення. 
 

Висновки. У підлітків з важкою персистуючою БА у періоді клінічного благополуччя утричі зростає ризик втрати контролю над захворюванням (за результатами АСТ-тесту) порівняно з однолітками із середньоважкою формою захворювання. За наявності ознак субклінічного запального процесу в бронхах та їх гіперсприйнятливості у підлітків з важкою БА, проте з ознаками клінічного благополуччя, слід розглянути питання про призначення базисного лікування. 
 

Ключові слова: бронхіальна астма, підлітки, лабільність бронхів, гіперреактивність, гіперсприйнятливість
 

Література:

1. Огородникова ЛМ, Шахова ИВ, Еврокимова ТА и др. 2009. Анализ приверженности АСТ в процессе ведения больных в первом звене здравоохранения. Педиатрическая фармакология. 6;2: 36—39.

2. Ненашева НМ. 2008. Контроль бронхиальной астмы у подростков. Педиатрическая фармакология. 5;3: 98—103.

3. Огородова АМ, Петровский ФИ. 2008. Стремление к контролю астмы: новые данные исследование GOAL. Пульмонология. 2: 105—110.

4. Сажин СІ. 2011. Ефективність альтернативних режимів зменшення обсягу контрольованої терапії бронхіальної астми у дітей шкільного віку. Дис канд.мед.наук. 14.01.10. Чернівці: 160.

5. Яковлева ОА, Жамба АО. 2008. Бронхиальная астма: уровень контроля симптомов. Ліки України. 4: 118—120.

6. Taylor DR, Bateman ED, Boulet LP et al. 2008. A new perspective on concept of asthma severity and control. Eur Respir J. 32: 545—554. http://dx.doi.org/10.1183/09031936.00155307; PMid:18757695

7. Boulet LPh, Chanez P. 2015. Clinically Relevant Outcome Measures for New Therapies of Asthma Using Pharmaceutical and Biologic Agents. Allergy Clin Immunol. 15(3): 213—219. http://dx.doi.org/10.1097/aci.0000000000000165

8. Cowan DC, Cowan JO, Palmay R et al. 2010. Effects of steroid therapy on inflammatory cell subtypes in asthma. Thorax. 65: 384—390. http://dx.doi.org/10.1136/thx.2009.126722; PMid:19996343

9. Hanania NA. 2009. Asthma control: a new perspective on the management of asthma. Curr Opin Pulmonary Med. 15: 1—3. http://dx.doi.org/10.1097/MCP.0b013e32831e9701; PMid:19077698

10. Hanania NA, Noonan M, Korenblat JCPh et al. 2015. Lebrikizumab in Moderate-to-Severe Asthma. Thorax. 70(8): 748—756. http://dx.doi.org/10.1136/thoraxjnl-2014-206719; PMid:26001563 PMCid:PMC4515999

11. Montuschi P, Pagliari G, Fuso L. 2009. Pharmacotherapy of Asthma: regular treatment or on demand? Ther Adv Respir Dis. 3: 175—191. http://dx.doi.org/10.1177/1753465809343711; PMid:19671618

12. Shen J, Jonson M, Hays RD. 2011. Asthma outcome measures. Exp Rev Pharm Outcomes Res. 11;4: 447—453. http://dx.doi.org/10.1586/erp.11.48