Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 4(80): 24-29; doi 10.15574/PP.2019.80.24
Лук'янова І. С., Медведенко Г. Ф., Дзюба О. М., Тарасюк Б. А.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Лук'янова ІС, Медведенко ГФ, Дзюба ОМ, Тарасюк БА. (2019). Особливості перинатальної діагностики й тактики при вроджених вадах серця (досвід ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», 2015–2019 рр.). Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(80): 24–29. doi 10.15574/PP.2019.80.24
Стаття надійшла до редакції 23.07.2019 р.; прийнята до друку 12.12.2019 р.

Вроджені вади серця (ВВС) є найпоширенішими в структурі всіх аномалій розвитку та часто спричиняють летальність плодів і новонароджених першого місяця життя. Завдяки успіхам кардіохірургії, сьогодні є можливість виконувати складні реконструктивні операції при ВВС, які раніше вважалися неоперабельними. За таких умов основним завданням в організації допомоги дітям із ВВС є своєчасна діагностика і надання кваліфікованої допомоги в кардіохірургічній клініці. Більшість ВВС діагностують під час скринінгового обстеження вагітних із фетальною ехокардіографією. Але не всі ВВС можна виявити внутрішньоутробно, у таких випадках надання оптимальної кардіохірургічної допомоги новонародженим може бути несвоєчасним.
Мета — обґрунтувати перинатальну тактику при ВВС у новонароджених до переведення в кардіохірургічний центр.
Пацієнти та методи. Усім вагітним виконано повну ехокардіографію плода зі встановленням топічного діагнозу, функціональної оцінки шлуночків серця, а також оцінки гемодинамічних порушень у фетоплацентарній системі, виявлення супутньої патології. Найбільш оптимальними термінами для обстеження плода обрали 20–22 і 30–32 тижні вагітності. Усього за період 2015–2019 рр. у ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» за розробленим нами алгоритмом обстежено 8 457 вагітних. Пренатально у 144 із них діагностовано гемодинамічно значущі ВВС. З метою правильної оцінки стану дитини при народженні ретельно вивчено пренатальний анамнез і дані ультразвукового дослідження плода. Дитині проведено повне клініко-інструментальне обстеження. Пренатальне і постнатальне ультразвукове дослідження проведено на апаратах AcusonX300 (Siemens, Німеччина), MyLabTwice (Esaote, Італія).
Результати та висновки. Враховуючи дані літератури та аналіз власних досліджень, розроблено пре- і постнатальну тактику ведення ВВС у плода та новонародженого для надання своєчасної спеціалізованої допомоги цій категорії хворих. Це дасть змогу знизити рівень летальності, провести профілактику ускладнень, подовжити тривалість і поліпшити якість життя дітей.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вроджені вади серця, плід, вагітність, артеріальна протока, овальне вікно.

ЛІТЕРАТУРА

1. Зіньковський МФ, Лазоришинець ВВ, Руденко НН. (2013). Принципи лікування дітей з вродженими вадами серця. Доктор. 2: 23–25.

2. Лукьянова ИС, Медведенко ГФ, Жадан ЕД, Труба ЯП. (2015). Аномалии дуги аорты: проблемы пренатальной и постнатальной тактики. Перинатологія і педіатрія. 2 (62): 16–21. https://doi.org/10.15574/PP.2015.62.16

3. Лукьянова ИС, Медведенко ГФ, Журавель ИА, Тарасюк БА, Иванова ЛА. (2016). Пренатальные и постнатальные параллели при критических врожденных пороках сердца у плода. Акушерство, гінекологія, генетика. 3 (2): 31–38.

4. Ящук НС, Коваль АП, Дитковский ИА, Черпак БВ, Лукьянова ИС, Давыдова ЮВ, Лазоришинец ВВ. (2016). Интервенции у плода при врожденных пороках сердца. Вісник серцево-судинної хірургії. 1: 91–94.

5. Dolk H, Loane M, Garne E (2011). Congenital Heart Defects in Europe Prevalence and Perinatal Mortality, 2000 to 2005. Circulation. 123: 841–849. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.110.958405; PMid:21321151

6. Donofrio МТ, Moon-Grady AJ, Hornberger LK et al. (2014, May 13). Diagnosis and Treatment of Fetal Cardiac Disease A Scientific Statement From the American Heart Association. Circulation: 1–61.

7. Francine R, Pascale S, Aline H. (2014). Congenital Anomalies: Prevalence and Risk Factors. Universal Journal of Public Health. 2 (2): 58–63.

8. Freud LR, McElhinney DB, Marshall AC, Marx GR et al. (2014, Aug 19). Fetal aortic valvuloplasty for evolving hypoplastic left heart syndrome: postnatal outcomes of the first 100 patients. Circulation. 130 (8): 638–645. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.114.009032; PMid:25052401 PMCid:PMC4299861

9. Hamilton LE, Lew ЕО, Matshes EW. (2011). Grown-Up Congenital Heart Disease and Sudden Death in a Medical Examiner's Population. Journal of Forensic Sciences. 56: 5: 1206–1212. https://doi.org/10.1111/j.1556-4029.2011.01807.x; PMid:21644986

10. Linde D, Konings E et al. (2011). Birth prevalence of congenital heart disease worldwide. A systematic review and meta-analysis. J Am Coll Cardiol. 58: 2241–2247. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2011.08.025; PMid:22078432

11. Moon-Grady AJ, Morris SA, Belfort M et al. (2015, Jul 28). International Fetal Cardiac Intervention Registry: A Worldwide Collaborative Description and Preliminary Outcomes. J Am Coll Cardiol. 66 (4): 388–399.

12. Tworetzky W, McElhinney DB. (2009). In Utero Valvuloplasty for Pulmonary Atresia With Hypoplastic Right Ventricle: Techniques and outcomes. Pediatrics. 124: 510–518. https://doi.org/10.1542/peds.2008-2014; PMid:19706566 PMCid:PMC4235279

13. Tulzer G, Arzt W. (2013). Fetal cardiac interventions: Rationale, risk and benefit. Semin Fetal Neonatal Med. 18 (5): 298–301. https://doi.org/10.1016/j.siny.2013.04.002; PMid:23764271