О.В. Красовська¹, В.П. Лакатош¹, О.В. Іващенко², О.Я. Слободянік³, П.В. Лакатош³, І.В. Гужевська³, М.І. Антонюк^3
1Перинатальний центр м. Києва
²ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин НАМН України ім. В.П. Комісаренка», м. Київ
³Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Серед аномалій кількості судин пуповини найбільш часто виявляють єдину пупкову артерію (ЄПА). Припускається вплив деяких ендокринних, гінекологічних та загальних факторів на виникнення ЄПА, діагностування ЄПА на різних термінах вагітності, а також вплив ЄПА на перебіг вагітності та стан плода. У більшості випадків, за даними різних авторів – у 57–75%, ЄПА є ізольованою зміною і не впливає на перебіг вагітності та пологів, а також на постнатальний період. Інші автори вбачають значний вплив ЄПА на перебіг такої вагітності і пологів. У статті представлені деякі особливості перебігу вагітності у жінок з ЄПА порівняно з вагітними з трьома судинами пуповини та фізіологічними пологами у подальшому.
Мета дослідження: вивчення та аналіз особливостей перебігу вагітності з ЄПА плода: проведення порівняльної характеристики виявлених особливостей з такими показниками у вагітних з трьома судинами пуповини.
Матеріали та методи. Було обстежено 31 вагітну з єдиною пупковою артерією плода (основна група) та 62 вагітні з двома артеріями пуповини плода (контрольна група).
Результати. У вагітних з ЄПА більш часто спостерігались збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет. В анамнезі вагітних з ЄПА частіше виявляють артифіційні аборти, мимовільні викидні або завмерлі вагітності порівняно з вагітними, які мають дві артерії пуповини. У вагітних з ЄПА протягом гестації вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, затримку розвитку плода (ЗРП), плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. Реверсний кровотік у венозній протоці, виявлений за допомогою УЗД на 12–13-у тижні вагітності, спострерігається у 19,4% вагітних з ЄПА.
За даними допплерометрії при порівнянні вагітних з ЄПА плода та двома артеріями пуповини спостерігаються достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) та тенденція до централізації кровообігу (за даними цереброаортального індексу) у плодів з ЄПА. Середні показники допплерометричних індексів інших судин фетоплацентарного комплексу не відрізняються між двома досліджуваними групами вагітних. За даними гормональних досліджень, у вагітних з ЄПА наприкінці І триместра у 26,8% показники РАРР-А були більші за референтні значення (у групі контролю – у 6,4%).
Заключення. Виявлені особливості у вагітних з ЄПА, такі, як збільшена маса тіла, перша група крові, захворювання на інсулінзалежний цукровий діабет та значна кількість мимовільних викиднів та завмерлих вагітностей в анамнезі, можуть бути сукупними факторами ризику для виникнення ЄПА. У вагітних з ЄПА протягом вагітності вірогідно частіше діагностують загрозу переривання вагітності, ЗВУР, плацентарну дисфункцію, багатоводдя, гестаційний діабет та загрозу передчасних пологів. Передчасні пологи відбуваються у 12,9% вагітних з ЄПА. У терміні 12–13 тиж реверсний кровотік у венозній протоці можна вважати маркером ЄПА. Виявлені особливості за показниками допплерометрії свідчать про достеменні негативні зміни у напрямку збільшення периферійного судинного спротиву (за даними швидкості кровотоку в аорті плода) у плодів з ЄПА. Збільшення рівня РАРР-А може слугувати маркером наявності ЄПА плода на ранніх термінах вагітності.
Ключові слова: єдина пупкова артерія, затримка розвитку плода, плацентарна дисфункція, багатоводдя, гестаційний діабет, венозна протока, допплерометрія, РАРР-А.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика внутренних болезней. СПб.: «Фолиант», 2001. – 518 с.

2. Медведев М.В., Юдина У.И. Задержка внутриутробного развития плода. – М.: РАВУЗДПГ, 1998. – 205 с.

3. Савельева Г.М., Шалина Р.И., Сичинава Л.Г. и др. Акушерство. – М.: ГЄОТАР-Медиа, 2018. – 576 с.

4. Сигизбаева И.К., Воронкова М.А., Огай О.Ю. Оценка состояния плода с единственной артерией пуповины //Пренатальная диагностика. – 2005. – Т. 4, № 4. – С. 261–3.

5. Bhagrava I., Chacravararty A., Raja P. Anatomy of fetal blood vessels on the chorial surface of the human placenta. IV. With absence of one umbilical artery //Acta Anat. (Basel). – 1971. – V. 80. – P. 620–35. https://doi.org/10.1159/000143717; PMid:5137928

6. Burshtein S., Levy A., Holcberg G. et al. Is single umbilical artery an independent risk factor for perinatal mortality? //Arch.Gynecol.Obstet. – 2009. – V. 19. – Р. 313–8.

7. Caldas L.M. Should fetal growth be a matter of concern in isolated single umbilical artery? //Rev.Assoc.Med.Bras. – 2014. – V. 60 (2). – Р. 125–30. https://doi.org/10.1590/1806-9282.60.02.009; PMid:24918999

8. Dagklis T., Defiguei F., Redo D. Isolated single umbilical artery and fetal karyotype //Ultrasound Obstet.Gynecol. – 2010. – V. 36. – Р. 291-5. https://doi.org/10.1002/uog.7717; PMid:20549772

9. Delbaere I., Goetgeluk S., Derom C. et al. Umbilical cord anomalies are more frequent in twins after assisted reproduction //Hum. Reprod. – 2007. – V. 22. – Р. 2763-7. https://doi.org/10.1093/humrep/dem191; PMid:17720701

10. Dogan S.Ö. Özyüncü Z. Atak & M. Turgal Perinatal outcome in cases of isolated single umbilical artery and its effects on neonatal cord blood gas indices //J.Obstet.Gynecol. – 2014. – V. 34:7. – Р. 576-9. https://doi.org/10.3109/01443615.2014.919578; PMid:24867412

11. Hobel C., Emmanouilides G., Townsend D., Yashiro K. Ligation of one umbilical artery in the fetal lamb; experimental production of fetal malnutrition //Obstet.Gynecol. – 1970. – V. 36. – Р. 582-8.

12. Leung A.K., Robson W.L. Single umbilical artery. A report of 159 cases //Am.J.Dis.Child. – 1989. – V. 143. – Р. 108-11. https://doi.org/10.1001/archpedi.1989.02150130118030; PMid:2910035

13. Lilia G. Single umbilical artery and maternal smoking //Br.Med.J. – 1991. – V. 303. – Р. 569-570. https://doi.org/10.1136/bmj.302.6776.569; PMid:2021721 PMCid:PMC1669406

14. Mailath-PoKorny M., Worda K., Schmid M., Polterauer S. Isolated single umbilical artery: evaluating the risk of adverse pregnancy outcome //J.Obstet. Gynecol.Reprod.Biol. – 2015. – V. 184. – Р. 80-3. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.11.007; PMid:25463640

15. Murphy A., Weerakkody Y. Single umbilical artery //Radiology Reference Article/ Radiopaedia.org. – 2016.

16. Rolschau J. The relationship between some disorders of the umbilical cord and intrauterine growth retardation //Acta. Obstet.Gynecol.Scand. Suppl. – 1978. – V. 72. – Р. 15–21. https://doi.org/10.1111/aogs.1978.57.s72.15

17. Shen N., Zhang W., Li G. Impact of isolated single umbilical artery on pregnancy outcome and delivery in full-term birth //J.Obstet.Gynecol.Res. – 2016. – 42 (4). – Р. 399–403. https://doi.org/10.1111/jog.12921; PMid:26785705

18 Xu Y. Lidan Ren, Shanshan Zhai. Association between isolated single umbilical artery and prenatal outcomes: a meta-analisis //Med.Sci.Monit. – 2016. – V. 22. – Р. 1451-9. https://doi.org/10.12659/MSM.897324; PMid:27130891 PMCid:PMC4913809