HEALTH OF WOMAN. 2019.2(138): 61–66; doi 10.15574/HW.2019.138.61

Жабченко І. А. , Ліщенко І. С.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Проблема переношеної вагітності і запізнілих пологів є надзвичайно актуальною у сучасному акушерстві та перинатології через те, що частота цієї патології є високою, залишається у межах 3,5–16,0% і не має тенденції до зниження. Також важливість цієї проблеми зумовлена значною кількістю ускладнень перебігу запізнілих пологів, а також високою неонатальною захворюваністю та перинатальною смертністю переношених дітей.

Мета дослідження: визначення особливостей перебігу періоду гестації у жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю та формування групи ризику щодо переношування.

Матеріали та методи. З метою визначення груп ризику вагітних щодо переношування вагітності було проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій вагітності й пологів жінок, які знаходились на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності і пологів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», за 2011–2015 рр. Вивчено соціально-побутовий стан, гінекологічний та акушерський анамнез, перебіг вагітності та ступінь інфікування жінок із пролонгованою та переношеною вагітністю.

До основної групи увійшли 156 жінок, розроджених після 41-го тижня вагітності: 2011 р. – 26 (16,8%), 2012 р. – 26 (8%), 2013 р. – 57 (36,5%), 2014 р. – 34 (21,9%), 2015 р. – 26 (16,8%). З них пологи у 41тиж – 110 (70%), у 41–42 тиж – 33 (21%), у 42 тиж – 13 (9%). До групи контролю увійшла 41 вагітна, які були розроджені своєчасно.

Результати. Середній вік вагітних основної групи становив 28,7±1 рік, а контрольної групи – 27±1 рік. Серед них достовірно переважали вагітні віком понад 35 років (12,8%), у контрольній групі – 9,7% (р<0,05). З ожирінням І ступеня було виявлено відповідно 29 жінок (18,6%) в основній групі та лише 3 вагітні (7,3%; р<0,05) – у контрольній групі. Достовірно визначено, що жінки з пролонгуванням та переношуванням вагітності частіше хворіли на ГРВІ протягом життя, ніж вагітні контрольної групи: 47 (21,4%) та 5 (12,2%; р<0,05) відповідно.

Під час аналізу особливостей соматичного анамнезу у жінок основної та контрольної груп було виявлено високий рівень захворюваності. Нерегулярний менструальний цикл відзначала кожна п’ята (20,5%) вагітна основної групи та лише 3 вагітні (7,3%; р<0,05) контрольної групи. Пізній початок менструацій достовірно частіше фіксували у вагітних основної групи – 16 (10,3%) жінок порівняно з контрольною групою.

Питома вага жінок, які не народжували, у групі пацієнток з пролонгованою та переношеною вагітностями становила 73,7% (контрольна група – 48,7%; р<0,01). Кожна друга жінка основної групи була першовагітною. Лише 26,3% пацієнток основної групи мали пологи в анамнезі. Для жінок основної групи характерним є збільшений інтергенетичний інтервал, а саме – від 4 до 10 років і більше (78,8%), контроль­ній групі – 52,3% (р<0,01).

Найчастіше під час даної вагітності у жінок основної групи діагностували плацентарну дисфункцію за допомогою ультразвукового та допплерометричного обстеження (34,0%), контрольної групи – 17,1% (р<0,05) та ГРВІ (22,4%), контрольної групи – 9,7% (р<0,05). Також кожна третя вагітна з основної групи лікувала загрозу раннього мимовільного аборту (30,8%) та анемію різних ступенів вираженості (28,2%). Ускладнювали перебіг даної вагітності й вагініти у 17,9% випадків (контрольна група – 7,3%; р<0,05).

Виявлено, що у переважної більшості вагітних з переношуванням причиною запальних захворювань жіночих статевих органів і фонових захворювань шийки матки є саме асоціація збудників. Так, у 68,0% вагітних основної групи виявлено асоціації збудників ІПСШ (контрольна група – 34,1%; р<0,05), а саме – епідермального стрептокока з умовно-патогенною флорою кишкової групи. Наявність асоціації збудників TORCH-інфекцій відзначали у 75,6% вагітних основної групи (у контрольній групі – 29,3%; р<0,05).

Заключення. У жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю часто виявляли ускладнення перебігу гестації, а саме: рецидивуючу загрозу викидня (30,8%), плацентарну дисфункцію (34,0%) та вагініти (17,9%). Ураховуючи результати даного дослідження, до груп ризику з переношування необхідно включати вагітних із рецидивуючою загрозою викидня, першовагітних, жінок раннього та пізнього репродуктивного віку, вагітних, які мали в анамнезі запізнілі пологи, вагітних з виявленими до вагітності метаболічними порушеннями, вагітних із перенесеними у дитинстві частими ГРВІ, жінок з хронічними захворюваннями серцево-судинної системи та травного тракту, вагітних із запальними захворюваннями жіночих статевих органів і фоновими захворюваннями шийки матки.

Ключові слова: вагітність, переношування, пролонгована вагітність, ускладнення вагітності, групи ризику, ожиріння, плацентарна дисфункція.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Чернуха Е.А. Переношенная и пролонгированная беременность / Е.А. Чернуха. – М., 2007. – С. 17–19.

2. Жук С.І. Регуляція скорочувальної активності матки. Сучасні можливості / С.І. Жук // Жіночи лікар. – 2018. – № 2 (76). – С. 11–14.

3. Резніченко Г.І. Переношена вагітність і запізнілі пологи / Г.І. Резніченко. – Запоріжжя: Паритет, 1998. – С. 180–181.

4. Лавріненко В.П. Профілактика переношування вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – К., 2004. – 15 с.

5. Заманова Л.Э. Прогнозирование перинатальных осложнений при переношенной беременности: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Республика Казахстан. – 2009.– 24 с.

6. Щербина А.М. Особливості впливу переношування вагітності на формування перинатальної патології нервової системи плода / А.М. Щербина, О.В. Моргулян // Таврический медико-биол. вестник. – 2012. – Т. 15, № 2, ч. 2 (58). – С. 223–225.

7. Жабченко И.А. Современный взгляд на перенашивание и пролонгирование беременности / И.А. Жабченко, А.Е. Яремко, Т.Н. Коваленко // Здоров’я України. Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія (тематичний номер). – 2014. – № 2. – С. 16–17.

8. Богадельников И.В. Дисбактериоз – желаемое и действительное / И.В. Богадельников // Новости медицины и фармации. – 2011. – № 6. – С. 2–3.

9. Рахматулина М.Р. Бактериальный вагиноз, ассоциированный с Atopobium vaginae: современные принципы диагностики и лечения / М.Р. Рахматулина, К.И. Плахова // Репродукт. эндокринология. – 2016. – № 3. – С. 34–38.

10. Smith G.C. Life-table analysis of the risk of perinatal death at term and post term in singleton pregnancies / G.C. Smith // Am.J.Obstet. – 2001. – Vol. 184. – 346 р. https://doi.org/10.1067/mob.2001.109735; PMid:11228508

11. Campbell M.K. Post-term birth: risks factors and outcomes in a 10-year cohort of Norwegian births / M.K. Campbell // J. Obstet.Gynecol. – 1997. – Vol. 89. – Р. 543–548. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(97)00049-5

12. Hemitton B.E. Annual summary of vital statstics 2005 / B.E. Hemitton, A.M. Minino, J.A. Martin // Pediatries. – 2007. – P. 345–360. https://doi.org/10.1542/peds.2006-3226; PMid:17272625

13. Rao A. Cervical length and maternal factors in expectantly managed prolonged pregnancy; prediction of onset of labor and mode of delivery // A. Rao, E. Celik // Ultrasound Obstet.Gynecol. – 2008. – № 32 (5). – Р. 646–51. https://doi.org/10.1002/uog.6211; PMid:18816476

14. Vercoustre L. Perinatal risk at term and post-term revisited / L. Vercoustre, J. Nizard // J.Obstet. Biol Reprod. – 2007. – Vol. 36 (7). – P. 663–70. https://doi.org/10.1016/j.jgyn.2007.04.007; PMid:17537588

15. Divon M.G. Fetal and neonatal mortality in the post-term pregnancy / M.G. Divon, B. Haglund, H. Nisell// Am.J.Obstet.Gynecol. – 1998. – Vol. 178. – Р. 726. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(98)70482-X

16. Swadpanich U. Antenatal lower genital tract infection screening and treatment programs for preventing preterm delivery / U. Swadpanich, P. Lumbiganon, W. Prasertcharoensook // Cochrane Database Syst. Rev. – 2008. – Р. 77–86. https://doi.org/10.1097/LGT.0b013e318189583e