HEALTH OF WOMAN. 2019.2(138): 67–69; doi 10.15574/HW.2019.138.67

Полюлях О. А.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз.

Матеріали та методи. Було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 120 жінок, яких залежно від наявності доброякісної патології грудних залоз і матки було розподілено на відповідні групи і підгрупи. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплерометричні, кардіотокографічні, ендокринологічні, біохімічні та статистичні методи.

Результати. Результати досліджень свідчать про пряму залежність частоти акушерських і перинатальних ускладнень від наявності поєднаної патології з явною перевагою при поєднанні дифузної дисплазії грудних залоз та аденоміозу. Результати комплексного оцінювання функціонального стану фетоплацентарного комплексу у пацієнток із поєднаною патологію свідчать про наявність особливостей плацентарної дисфункції, яка відсутня у пацієнток тільки із дифузною дисплазією грудних залоз, набуває компенсованого характеру у жінок при поєднанні з лейоміомою матки, а при поєднанні з аденоміозом є основною причиною високої частоти перинатальної патології.

Заключення. Отримані результати треба ураховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз.

Ключові слова: вагітність, пологи, фетоплацентарний комплекс, дифузна дисплазія грудних залоз, лейоміома матки, аденоміоз.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Запорожан В.М. Нові технології у хірургічному лікуванні глибокого інфільтративного і поверхневого перитонеального ендометріозу / В.М. Запорожан, І.З. Гладчук, Н.М. Рожковська [та ін.] // Репродуктивная эндокринология. – 2014. – № 2 (16). – С. 7–9.

2. Захаренко Н.Ф. До питання комплексної терапії ендометріозу / Н.Ф. Захаренко, Н.В. Коваленко, І.П. Маноляк // Репродуктивна ендокринологія. – 2015. – № 3 (23). – С. 28–33.

3. Vandermeulen L. Guiding histological assessment of uterine lesions using 3D in vitro ultrasonography and stereotaxis / L. Vandermeulen, A. Cornelis, C. Kjaergaard Rasmussen [et al.] // Facts Views Vis Obgyn. – 2017. – No 9 (2). – P. 77–84.

4. Ferenczy A. Pathophysiology of uterine patology / A. Ferenczy // Hum Reprod Update. – 2018. – Vol. 4. – P. 312–322. https://doi.org/10.1093/humupd/4.4.312; PMid:9825847

5. Benson R.C. Dysplasia of mammary glands and adenomyosis: a reappraisal of symptomatology / R.C. Benson, V.D. Sneeden // Am J. Obstet GynecoI. – 2017. – Vol. 76. – P. 1044–1057. https://doi.org/10.1016/0002-9378(58)90186-8

6. Клинические рекомендации. Акушерство и гинекология / под ред. Г.М. Савельевой, В.Н. Серова, Г.Т. Сухих. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. – 1024 с.

7. Акушерство та гінекологія: у 4-х т.: національний підручник за ред. акад. НАМН України, проф. В.М. Запорожана // В.М. Запорожан, В.К. Чайка, Л.Б. Маркін [та ін.]. – К.: ВСВ «Медицина», 2013. – 1032 с. + 4 с. кольор. вкл.

8. Наказ МОЗ України від 02.11.2015 р. № 709 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при високому перинатальному ризику (Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Високий перинатальний ризик».