• Особливості перебігу та диференціальної діагностики хронічної діареї у дітей раннього віку
До змісту Повний текст статті

Особливості перебігу та диференціальної діагностики хронічної діареї у дітей раннього віку

PERINATOLOGY AND PEDIATRIC. UKRAINE. 2018.1(73):105-110; doi 10.15574/PP.2018.73.105

Шадрін О. Г., Задорожна Т. Д., Березенко В. С., Басараба Н. М., Радушинська Т. Ю., Гайдучик Г. А., Арчакова Т. М., Місник В. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ

Вивчалися клінічні прояви та морфологічні особливості уражень шлунково-кишкового тракту у дітей раннього віку при хронічній діареї. Виявлено, що причинами хронічної діареї у дітей раннього віку є перенесений гастроентерит, лактазна недостатність, запальні захворювання кишечника, целіакія, муковісцидоз, алергічна ентеропатія. Запальний процес характеризується виразною інфільтрацією еозинофілами та активацією місцевого гуморального (підвищена експресія IgA та IgE) та клітинного (експресія CD68) імунітету, які свідчать про реакцію гіперчутливості уповільненого типу.
Ключові слова: діти раннього віку, хронічна діарея, етіологія, морфологія.

Література

1. Діагностика харчової алергії у дітей і підлітків. — Рекомендації Nice (лютий 2011). (2011). Дитячий лікар. 2 (9): 77.

2. Корниенко ЕА, Митрофанова НИ, Ларченкова ЛВ. (2006). Лактазная недостаточность у детей раннего возраста. Вопросы современной педиатрии. 5, 4: 38—41.

3. Охотнікова ОМ, Черниш ЮР. (2016). Фактори ризику розвитку і патогенез гістроінтерстиціальної харчової алергії у дітей. Здоровье ребенка. 8 (76): 87—93.

4. Шадрін ОГ, Марушко ТЛ, Ратушинська ТЮ. (2016). Недостатність травлення та шляхи його корекції у дітей раннього віку з харчовою непереносимістю. Здоровье ребенка. 1 (69): 42—49.

5. Guarino A, Lo Vecchio A, Berni Canani R. (2012). Chronic diarrhoea in children. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 26: 649—661. https://doi.org/10.1016/j.bpg.2012.11.004; PMid:23384809

6. Lo Vecchio A, Arigliani M, Russo M et al. (2011). Stepwise diagnostic approach to chronic diarrhea compared with the algorithm proposed in the new Nelson Textbook of Pediatrics. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 52: 95.

7. Lo Vecchio A, Zacur G. (2012). Clostridium dificile infection: an update on epidemiology, risk factors, and therapeutic options. Curr Opin Gastroenterol. 28: 1—9. https://doi.org/10.1097/MOG.0b013e32834bc9a9; PMid:22134217

8. Miele E, Giannetti E, Martinelli M et al. (2010). Impact of the Rome II paediatric criteria on the appropriateness of the upper and lower gastrointestinal endoscopy in children. Aliment Pharmacol er. 32: 582—590.

9. Muraro A et al. (2014). EAACI food allergy and anaphylaxis guidelines. Primary prevention of food allergy. Allergy, 69 (5): 590—601. https://doi.org/10.1111/all.12398; PMid:24697491

10. Terrin G, Tomaiuolo R, Passariello A et al. (2012). Congenital diarrheal disForders: an updated diagnostic approach. Int J Mol Sci.13: 4168—4185. https://doi.org/10.3390/ijms13044168; PMid:22605972 PMCid:PMC3344208

11. Turner D, Levine A, Escher J et al. (2012). Management of pediatric ulcerative colitis: joint ECCO and ESPGHAN evidenceFbased consensus guidelines. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 55: 340—361. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3182662233; PMid:22773060

12. Zella GC, Israel EJ. (2012). Cronic diarrhea in children. J Gastroenterol Nutr. 33: 207—216.