• Особливості перебігу неускладненої позалікарняної пневмонії у дітей з урахуванням лейкоцитарних індексів крові
ua До змісту Повний текст статті

Особливості перебігу неускладненої позалікарняної пневмонії у дітей з урахуванням лейкоцитарних індексів крові

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.2(98):7-11; doi 10.15574/SP.2019.98.7

Колоскова О. К., Тарнавська С. І., Шахова О. О., Прунчак Н. І.
ВДУЗУ «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Мета: покращити результати лікування дітей, хворих на позалікарняну пневмонію (ПП), шляхом вивчення діагностичної цінності лейкоцитарних індексів крові як маркерів ризику несприятливого перебігу захворювання.

Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 72 дітей, хворих на ПП. З урахуванням середнього показника індексу зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК) діти були розподілені на дві клінічні групи. I групу склали 28 хворих на ПП дітей, у яких ІЗЛК дорівнював >2,0 у.о. (середній вік — 7,8±1,6 року, частка хлопчиків — 57,2±3,6%). До ІІ групи увійшли 44 дитини з ПП та показниками ІЗЛК <2,0 у.о. (середній вік — 6,8±1,1 року (p>0,05), частка хлопчиків — 59,1±2,2%, p>0,05). За основними клінічними характеристиками групи були порівнянними.

Результати. Перебіг ПП у дітей І групи з виразним зсувом лейкоцитарної форми вліво (ІЗЛК >2 у.о.) частіше асоціював з оцінкою важкості пневмонії >78 балів за шкалою PSI, ознаками вогнищево-зливної та сегментарної пневмонії на рентгенограмі, при цьому вірогідність важкого перебігу хвороби зростала у 2,5 разу. У представників І групи відзначали частіший розвиток ускладнень у вигляді ексудативного плевриту, вірогідність розвитку якого зростала у 3,4 разу. Незважаючи на відносно меншу частоту розвитку фебрильної лихоманки у І групі, вона мала триваліший перебіг, а у хворих частіше реєстрували прояви бронхообструктивного синдрому. Натомість у дітей із ПП та ІЗЛК <2 у.о. частіше відмічали вогнищеві форми пневмонії на ренгенограмі, а гострий інфекційно-запальний процес частіше локалізувався на рівні верхніх дихальних шляхів у вигляді гнійного синуситу.

Висновки. За наявності виразного показника індексу інтоксикації (ІЗЛК >2 у.о.) достовірно у 2,5 разу зростає вірогідність несприятливого перебігу ПП у дітей.

Ключові слова: діти, позалікарняна пневмонія, індекс зсуву лейкоцитів крові.

ЛІТЕРАТУРА

1. Банзаракшеев ВГ. (2010). Лейкоцитарные индексы как способ оценки эндогенной интоксикации организма. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. 3(73): 390–391.

2. Годлевський АІ, Саволюк СІ. (2015). Діагностика та моніторинг ендотоксикозу у хірургічних хворих: монографія. Вінниця: Нова Книга: 232.

3. Майданник ВГ, Ємчинська ЄО. (2014). Клінічні настанови з діагностики та лікування позалікарняної пневмонії у дітей з позиції доказової медицини. Київ: 43.

4. Рекалова ОМ, Панасюкова ОР, Коваль НГ. (2017). Застосування лейкоцитарних індексів при імунологічній оцінці активності запального процесу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Астма та алергія. 1: 27—33.

5. Blot M, Croisier D, Péchinot A et al. (2018). A Leukocyte Score to Improve Clinical Outcome Predictions in Bacteremic Pneumococcal Pneumonia in Adults/ Open Forum Infectious Diseases. https://academic.oup.com/ofid/article-abstract/1/2/ofu075/1467923; https://doi.org/10.1093/ofid/ofu075; PMid:25734145 PMCid:PMC4281790

6. Curbelo J, Bueno SL, Galva’n-Roma’n JM et al. (2017). Inflammation biomarkers in blood as mortality predictors in community-acquired pneumonia admitted patients: Importance of comparison with neutrophil count percentage or neutrophil-lymphocyte ratio. PLoS ONE. 12(3): 1234–1242. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0173947; PMid:28301543 PMCid:PMC5354424

7. Harris M, Clark J, Coote N et al. (2011). Guidelines for the management of community acquired pneumonia in children: update 2011. Thorax. 66:1–23. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200598; PMid:21903691

8. Hsu JY, Stone RA, Logan-Sinclair RB et al. (1994). Coughing frequency in patients with persistent cough: assessment using a 24 hour ambulatory recorder. Eur Respir J. 7:1246—1253. https://doi.org/10.1183/09031936.94.07071246; PMid:7925902

9. Hwang SY, Shin TG, Jo IJ et al. (2017). Neutrophil-tolymphocyte ratio as a prognostic marker in critically-ill septic patients. Am J Emerg Med. 35: 234—239. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2016.10.055; PMid:27806894

10. Infants and Children: Acute Management of Community Acquired Pneumonia. Guideline. GL2018_007. 16 March 2018: 38.

11. Kartal O, Kartal AT. (2017). Value of neutrophil to lymphocyte and platelet to lymphocyte ratios in pneumonia. Bratisl Med J. 118; 9:513–516. https://doi.org/10.4149/BLL_2017_099; PMid:29061056

12. le Roux DM, Zar HJ. (2017). Community-acquired pneumonia in children — a changing spectrum of disease. Pediatr. Radiol. 47:1392—1398. https://doi.org/10.1007/s00247-017-3827-8; PMid:29043417 PMCid:PMC5608782

13. Lippi G, Meschi T, Cervellin G. (2011). Inflammatory biomarkers for the diagnosis, monitoring and follow-up of community-acquired pneumonia: Clinical evidence and perspectives. Eur J Intern Med. 22:460—465. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2011.02.023; PMid:21925053

14. Principi N, Esposito S. (2017). Biomarkers in Pediatric CommunityAcquired Pneumonia. Int J Mol Sci. 18: 447—456. https://doi.org/10.3390/ijms18020447; PMid:28218726 PMCid:PMC5343981

15. Restrepo MI, Faverio P, Anzueto A. (2013). Long-term prognosis in community-acquired pneumonia. Curr Opin Infect Dis. 26(2): 151—158. https://doi.org/10.1097/QCO.0b013e32835ebc6d; PMid:23426328 PMCid:PMC4066634

Стаття надійшла до редакції 26.11.2018 р., прийнята до друку 28.02.2019 р.