• Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту на тлі харчової гіперчутливості у підлітків

Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту на тлі харчової гіперчутливості у підлітків

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):54-58; doi 10.15574/SP.2018.91.54

Богданова Т. А., Березенко В. С., П'янкова О. В., Гур'єва О. В., Голованенко Г. М.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Дитяча клінічна лікарня №9 м. Києва, Україна

Мета: виявити особливості перебігу хронічної гастродуоденальної патології у підлітків із харчовою гіперчутливістю.

Матеріали і методи. Під спостереженням було 50 дітей віком від 12 до 17 років з хронічною гастродуоденальною патологією на тлі харчової гіперчутливості. Залежно від рівня IgE діти були розподілені на дві групи спостереження — IgE(+) та IgE(-). Вивчалися анамнестичні та клінічні дані, результати ФЕГДС, інтрагастральної pH-метрії, діагностики H.pylori за допомогою уреазного та дихального «Хелік-тесту».

Результати. Діти з IgE(+) та з IgE(-) мали такі діагнози: хронічний інфекційний Нр-асоційований гастродуоденіт, хронічний гастрит, пов'язаний з дуоденальним рефлюксом, хронічний гастродуоденіт з ерозивною гастропатією або дуоденопатією та алергічний дуоденіт.

Висновки. Клінічно у підлітків з IgE(+) превалював інтенсивний біль у животі, не пов'язаний з прийомом їжі. А у дітей з IgE(-) біль у животі був неінтенсивним та пов'язаним з прийомом їжі. Провідною ознакою диспептичного синдрому у підлітків з IgE(-) була нудота.

Ключові слова: підлітки, хронічна гастродуоденальна патологія, харчова гіперчутливість.

Література

1. Боброва ВІ, Богданова ТА. (2016). Гастроінтестинальна гіперреактивність та її значення у формуванні хронічного алергічного гастриту у дітей. Современная педиатрия. 1(73): 127—129. doi 10.15574/SP.2016.73.127

2. Больбот ЮК, Калічевська МВ. (2015). Фактори ризику розвитку патології верхнього відділу травного тракту у дітей з бронхіальною астмою. Здоровье ребенка. Тематический выпуск Детская гастроэнтерология. 62: 62—65.

3. Починок ТВ, Барзилович ВД, Барзилович АД. (2016). Фактори ризику формування атопії в дітей раннього віку з проявами харчової алергії. Перинатология и педиатрия. 4(68): 94—97. doi 10.15574/PP.2016.68.94

4. Самур ПК, Кінг К. (2012). Харчування у педіарії. 4-те видання. Львів: Медицина Світу.

5. Тяжка ОВ. (2016). Педіатрія. Підручник. Вінниця: Нова Книга.

6. Шадрін ОГ, Марушко ТЛ, Радушинська ТЮ, Марушко РВ. (2016). Харчова непереносимість у патогенезі функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей раннього віку: підходи до діагностики та лікування. Перинатология и педиатрия. 1(65): 104—111. doi 10.15574/PP.2016.65.104

7. Kentaro Sugano, Jan Tack, Ernst J Kuipers, David Y Graham, Emad M El-Omar, Soichiro Miura, Ken Haruma. (2015). Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori Gastritis. Gut Online First, published on July 23, as 10.1136/gutjnl-2015-309252.

8. Langan SM, Stuart B, Bradshaw L, Schmitt J, Williams HC, Thomas KS. (2017). Measuring long-term disease control in patients with atopic dermatitis: A validation study of well-controlled weeks. Journal of Allergy and Clinical Immunology. 140; 6: 1580-1586. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2017.02.043.

9. Liacouras CA, Furtura GT, Hirano I, Atkins D, Attwood SE, Bonis PA et al. (2011). Eosinophilic esophagitis: Updated consensus recommendations for children and adults. J Allergy Clin Immunol. 128(1): 3-20. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2011.02.040.

10. Oranje AP, Glazenburg EJ, Wolkerstorfer A, de Waard-van der Spek FB. (2007). Practical issues on interpretation of scoring atopic dermatitis: the SCORAD index, objective SCORAD and the three-item severity score. British Journal of Dermatology. 157;4: 645-648. https://doi.org/10.1111/j.1365-2133.2007.08112.x; PMid:17714568

11. Ventura MT, Polimeno L, Amoruso AC, Gatti F, Annoscia E, Marinaro M et. al. (2007). Intestinal permeability in patients with adverse reactions to food. Digestive and Liver Disease. 38; Is 10: 732-736.