• Особливості патологічних змін головного мозку у дітей, народжених з екстремально низькою масою тіла 
До змісту

Особливості патологічних змін головного мозку у дітей, народжених з екстремально низькою масою тіла 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.6(70):86-89; doi 10.15574/SP.2015.70.86 
 

Особливості патологічних змін головного мозку у дітей, народжених з екстремально низькою масою тіла 

Кирилова Л. Г., Мартиненко Я. А.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

КЗ «Херсонська обласна дитяча клінічна лікарня» Херсонської обласної ради, Україна

ТОВ «Медичний центр фізичної терапії та медицини болю «Інново»», м. Львів, Україна 
 

Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб дітей, народжених з масою тіла менше 1000 г, який показав, що у немовлят з ектремально низькою масою тіла при народженні можна передбачити наявність вроджених вад головного мозку (порушення нейрональної проліферації та міграції, коркової організації). Традиційні методи нейровізуалізації (ультразвукове дослідження, структурна МРТ головного мозку) є суб’єктивними та не дозволяють прогнозувати ступінь неврологічних порушень у майбутньому. 
 

Ключові слова: недоношеність, екстремально низька маса тіла, головний мозок, магнітно'резонансна томографія. 
 

Література

1. Kidokoro H, Anderson P, Doyle LW et al. 2014. Brain injury and altered brain growth in preterm infants: predictors and prognosis. Pediatrics. 134: 444—453. http://dx.doi.org/10.1542/peds.2013-2336; PMid:25070300

2. Rose J, Vassar R, Cahill-Rowley K et al. 2014. Brain microstructural development at near-term age in very-lowbirth-weight preterm infants: An atlas-based diffusion imaging study. Neuroimage. 1(86): 244—256. http://dx.doi.org/10.1016/j.neuroimage.2013.09.053; PMid:24091089 PMCid:PMC3985290

3. Fenton T. 2003. A new growth chart for preterm babies: Babson and Benda's chart updated with recent data and a new format. BMC Pediatrics. 3(13): 1—10.

4. Moore T, Hennessy E, Myles J et al. 2012. Neurological and development outcome in extremely preterm children born in Englend in 1995 and 2006: the EPICure studies. BMJ. 345: 7961—7974. http://dx.doi.org/10.1136/bmj.e7961; PMid:23212880 PMCid:PMC3514471

5. Plaisier A, Govaert P, Lequin M et al. 2013. Optimal timing of cerebral MRI in preterm infants to predict long-term neurodevelopmental outcome: a systematic review. Am J Neuroradiol. 2: 1—7.

6. Okabayashi S, Uchida K, Nakayama H et al. Periventricular leucomalacia (PVL) — like lesions in two neonatal cynomolgus monkeys (Macaca fascicularis). J Comp Pathol. 144: 204-211. http://dx.doi.org/10.1016/j.jcpa.2010.06.006; PMid:20705303

7. Dudink J, Pieterman K, Leemans A et al. 2015. Recent advancements in diffusion MRI forin investigating cortical development after preter birth — potential and pitfalls. Front Hum Neurosci. 8: 1—7. http://dx.doi.org/10.3389/fnhum.2014.01066; PMid:25653607 PMCid:PMC4301014

8. Pogribna U, Burson K, Lasky R et al. 2014. Role of diffusion tensor imaging as an independent predictor of cognitive and language development in extremely low-birth-weight infants. Am J Neuroradiol. 35(4): 790—796. http://dx.doi.org/10.3174/ajnr.A3725; PMid:24052505 PMCid:PMC3960368

9. Brouwer M, Kooij B, Haastert I et al. 2014. Sequential cranial ultrasound and cerebellar diffusion weighted imaging contribute to the early prognosis of neurodevelopmental outcome in preterm infants. PLOSS ONE. 9: 1—10. http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0109556

10. Mathur A, Neil J, Inder T et al. 2010. Understanding brain injury and neurodevelopmental disabilities in the preterm infant: the evolving role of advanced MRI. Semin Perinatol. 34(1): 57—66. http://dx.doi.org/10.1053/j.semperi.2009.10.006; PMid:20109973 PMCid:PMC2864915

11. Volpe J. 2009. Brain injury in premature infants: a compex amalgam of destructive and development disturbances. Lancet. 8(1): 110—124. http://dx.doi.org/10.1016/S1474-4422(08)70294-1