HEALTH OF WOMAN. 2019.4(140): 73–75; doi 10.15574/HW.2019.140.73

Крук О. Ю.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Мета дослідження: вивчення аспектів патогенезу дисплазії грудних залоз (ДГЗ) без та на тлі генітальної патології у жінок перименопаузального віку.
Матеріали та методи. Було проведене обстеження 100 пацієнток перименопаузального віку з діагнозом ДГЗ (основна група). До групи порівняння увійшли 50 жінок. Разом із загальноприйнятими методами були проведені фізикальне і ультразвукове дослідження грудних залоз, допплерографія з колірним допплерівським квартуванням кровотоку в артеріях паренхіми, гормональне дослідження, по показаннях – інтраопераційна біопсія, а також морфологічні методи.
Результати. Дослідження рівнів молекулярно-біологічних маркерів засвідчило, що для виявлення проліферативної активності у грудних залозах у хворих на ДГЗ доцільно проводити динамічне кількісне визначення. Підвищені рівні більше ніж на 20% декількох маркерів, наприклад ІЛ-6, sFas, ІЛ-1 β, є прямим показанням до проведення біопсії з подальшим цитологічним дослідженням отриманого матеріалу для діагностики проліферативного фенотипу.
Заключення. Головними моментами патогенезу ДГЗ є клініко-анамнестичні дані, а також зміни цитокінового обміну і основних молекулярно-біологічних маркерів. Отримані результати необхідно використовувати під час розроблення комплексу діагностичних і прогностичних заходів.
Ключові слова: дисплазія грудних залоз, патогенез, генітальна патологія, перименопаузальний вік.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Тобі де Вільєрс, Татарчук ТФ. Національний консенсус щодо ведення пацієнток у клімактерії. Здоровье женщины. 2016;4(110):17-27.

Радзинский ВЕ [редактор]. Медицина молочной железы и гинекологические болезни / Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: StatusPraesens, 2017. – 345 с.

Татарчук ТФ, Калугина ЛВ. К вопросу о профилактике и терапии гормонозависимых гиперпролиферативных заболеваний у женщин. Здоровье женщины. 2013;7:51-7.

Naftalin J, Jurkovic D. The endometrial-myometrial junction: a fresh look at a busy crossing. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2013;34(1):1-11.

Сенчук ЯА, Покровенко ОБ. Современные подходы к выбору метода лечения гиперпластических заболеваний эндо– и миометрия. Охрана материнства и детства. 2015;1(21):64-7.

Каминский ВВ, Прокопович ЕВ. Новые аспекты в лечении лейомиомы матки, ассоциированной с эндометриозом. Здоровье женщины. 2017;3(119):32-5.

Прудніков ПМ. Поєднання аденоміозу і гіперпластичних процесів матки: удосконалена тактика діагностики та лікування. Здоровье женщины. 2017;7(123):132-34.