1

МЕДИЧНІ ВИДАННЯ
КОНФЕРЕНЦІЇ ТА СЕМІНАРИ
МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Особливості оцінки ризику формування вторинної аменореї в дівчатокпідлітків із використанням морфогенетичних показників 
ua До змісту

Особливості оцінки ризику формування вторинної аменореї в дівчатокпідлітків із використанням морфогенетичних показників 

PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.4(60):86–89 

Особливості оцінки ризику формування вторинної аменореї в дівчатокпідлітків із використанням морфогенетичних показників 

Т.А. Начьотова 
ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків, Україна 

УДК 618.176053.6:575.1 

Мета — оцінити можливості використання дерматогліфічних показників для формування групи ризику розвитку вторинної аменореї. 

Пацієнти та методи. У 102 дівчат віком 13–17 років із вторинною аменореєю та в 50 їхніх однолітків із регулярним менструальним циклом проаналізовано дерматогліфічні показники за методикою Cbmmins H., Midlo Ch. Оцінка прогностичної значущості проведена відповідно до системноінфор маційного аналізу Вальда. Для прогностичних таблиць відібрано тільки якісні дерматогліфічні показники з інформативністю не нижче 0,3 (згідно з інформативним ступенем Кульбака), визначення яких може бути проведене не лише медичним генетиком, але й педіатром, сімейним лікарем, дитячим гінекологом, ендокринологом. Для оцінки прогнозу виконано послідовне складання прогностичних коефіцієнтів. Сума балів +6,5 і більше свідчила про високу вірогідність формування вторинної аменореї, від +13,5 — про дуже високу вірогідність захворювання, від 6,5 до 13,5 — про низьку вірогідність, менше 13 балів — про дуже низьку вірогідність розвитку цієї патології. 

Результати. Встановлено високу прогностичну значущість дерматогліфічних показників для різних клінічних варіантів вторинної аменореї (вторинної аменореї з менархе; вторинної аменореї, яка настає після інших порушень менструального циклу; вторинної аменореї, що розвивається після регулярного менструального циклу). 

Висновки. Запропоновані прогностичні таблиці дають змогу з високим рівнем достовірності сформувати групу ризику виникнення вторинної аменореї в період пубертата для проведення лікувальнопрофілактичних заходів щодо запобігання розвитку цього порушення менструального циклу.

Ключові слова: вторинна аменорея, дівчатапідлітки, дерматогліфіка. 

Література: 
 

1. Бронфман СА. 2011. Разработка индивидуально ориентированной схемы восстановительного лечения женщин с вторичной нормо-гонадотропной аменореей. Автореф. дис. к.мед.н. М: 20.

2. Гречко ЕЮ. 2010. Прогнозирование, профилактика и оптимизация терапии нарушений менструального цикла у девочек-подростков. автореф. дис. к.мед.н. спец. 14.01.01 «Гинекология»; 14.01.08 «Педиатрия». ГУ «Ростовский государственный медицинский университет Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию». Ростов-на-Дону: 23.

3. Гублер ЕВ. 1978. Вычислительные методики анализа и распознавания патологических процессов. Ленинград, Медицина: 294.

4. Дмитриев АН. 2011. Метаболический синдром: маркеры индивидуальной предрасположенности, диагностика доклинической стадии, обоснование тактики ведения пациентов. Автореф. дис. д.мед.н. Екатеринбург: 22.

5. Левенец СА, Начетова ТА. 2011. Варианты клинической картины вторичной аменореи у девочек-подростков. Ендокринна патологія у віковому аспекті. Матеріали наук-практ конф з міжнар участю. Харків: 57—59.

6. Левенец СА, Начетова ТА, Кулешова ДК. 2012. Особенности перинатального и семейного анамнеза девочек-подростков с вторичной аменореей. Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. Зб наук пр. К, 3: 318—321.

7. Долгих ВВ, Кулеш ДВ, Пугина ЕВ, Храмова ЕЕ. 2009. Медико-социальные аспекты нарушения ритма менструаций у подростков: обзор. Репродуктивное здоровье детей и подростков. 3: 50—59.

8. Негашева МА. 2008. Системный подход при изучении взаимосвязей соматических, дерматоглифических и психоэмоциональных признаков в структуре общей конституции человека. Морфология. 1: 73—77.

9. Левенець СО, Начьотова ТА, Перевозчиков ВВ та ін. 2010. Поширеність розладів функції статевої системи серед сучасних дівчаток та дівчат-підлітків та чинники ризику їх виникнення. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 6: 94—96.

10. Рабеджанова ММ, Нарзуллаева EH, Якубов ИИ. 2009. Современные представления о женском бесплодии (обзор литературы). Мать и дитя. Душанбе: 18—32.

11. Современные подходы к профилактике заболеваний в мире. http://meduniver.com/Medical/profilaktika/12.html MedUniver.

12. Bruni V, Dei M, Morelli C et al. 2011. Body composition variables and leptin levels in functional hypothalamic amenorrhea and amenorrhea related to eating disorders. J Pediatr Adolesc Gynecol. 24,6: 347—352. http://dx.doi.org/10.1016/j.jpag.2011.06.004; PMid:21906977

13. Cummins H, Midlo Ch. 1961. Finger printer palms and soles: In introduction to dermatogliphics. H Cummins, Philadelphia: 298.

14. Laroche E, Bricaire L., Christin-Maitre S. 2013. Diagnosis and management of amenorrhea in adolescent girls. Arch Pediatr. 20,7: 817—822. http://dx.doi.org/10.1016/j.arcped.2013.04.004; PMid:23727374

15. Roztoczynska D, Starzyk J. 2009. The role of a pediatric endocrinologist in diagnostics and therapeutic management of anorexia nervosa — own experiences and review of literature. Przegl Lek. 66,1—2: 52—57. http://dx.doi.org/10.1093/rheumatology/kel250; PMid:16880190