• Особливості наявності та концентрації токсичних речовин у локусі мальформації дітей з вродженими вадами серця та магістральних судин
До змісту

Особливості наявності та концентрації токсичних речовин у локусі мальформації дітей з вродженими вадами серця та магістральних судин

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2015.2(66):67-71; doi 10.15574/SP.2015.65.67

 

Особливості наявності та концентрації токсичних речовин у локусі мальформації дітей з вродженими вадами серця та магістральних судин

 

Муквіч О. М., Коваль О. П.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

 

Мета: визначення наявності та концентрації токсичних речовин у локусі мальформації, інших ділянках серця та магістральних судин дітей з вродженими вадами серця та без них.

 

Пацієнти і методи. Проаналізовано вміст 22 токсичних мeталів та металоїдів у 179 інтраопераційних і аутопсійних біоптатах тканин серця та магістральних судин 55 пацієнтів з кардіоваскулярними мальформаціями і 24 дітей без вад серця, померлих внаслідок різних причин, з використанням методів атомно-емісійної спектрометрії в індуктивно-зв'язаній плазмі та атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією.

 

Результати. Встановлено наявність восьми токсичних хімічних елементів (барію, нікелю, літію, арсену, алюмінію, стронцію, свинцю, титану) у тканинах серця та магістральних судин, у тому числі в локусі мальформації, дітей з аномаліями серцево-судинної системи, в той час як у дітей без вад — п'яти (барію, нікелю, літію, алюмінію, стронцію). У локусі мальформації серця і магістральних судин середня концентрація усіх виявлених токсичних металів була вищою порівняно з тканинами фізіологічно сформованої серцево-судинної системи (статистично значуще барію та стронцію) та з іншими ділянками серця хворих з вадами (статистично значуще нікелю та алюмінію).

 

Висновки. Виявлені особливості наявності і концентрації токсичних субстанцій саме в локусі мальформації дітей з вродженими вадами серця і магістральних судин підтверджують можливість їх участі у порушенні кардіоґенезу людини.

 

Ключові слова: токсична речовина, вроджена вада серця, локус мальформації, порушення кардіоґенезу.

 

REFERENCES

1. Бебешко ВГ. 1966. К вопросу о прохождении солей бария через плаценту и выделение их с молоком лактирующих самок (радиологические, авто- и гисторадиологические исследования). Тезисы докладов республиканской научной конференции «Патогенез, диагностика, профилактика и лечение лучевых поражений». Харьков: 100—101.

2. Беспалова ЄД. 2007.Аналіз причин виникнення вродженої вади у плоду. Дитячі хвороби серця і судин. 3: 34—37.

3. Гнатейко ОЗ, Лук'яненко НС. 2007. Екогенетічні аспекти патології людини, спричиненої впливом шкідливих факторів зовнішнього середовища. Здоров'я дитини. 6(9): 82—87.

4. Попова ОЯ, Силаев АА, Спиридонова ВС и др. 1977. Действие некоторых соединений бария, бора, кадмия и таллия на репродуктивную функцию. Физиология и гигиена труда в научно-техническом прогрессе: 46—50.

5. Залавіна СВ. 2009. Лімфоїдні органи і міокард в системі мати-плід при вібрації. Впливу кадмієм і в умовах корекції. Автореф. дис. д. мед. н. Новосибірськ: 42.

6. Луканін ВН. 2000. Вплив токсичних викидів на навколишнє середовище. М, Вища школа: 672.

7. Лук'янова ІС, Сопко ЯО. 2004. Вроджені вади серця у плода: основні аспекти етіології та фактори ризику. Перинатол та педіатрія. 2: 47—50.

8. Наумова ЛІ, Улибишева ОО, Косарєва ВП. 2001. Порівняльна характеристика диференціювання кардіоміоцитів в умовах нормального ембріогенезу і при впливі токсичних речовин. Рос морфологічні відомості. 1—2: 45—46.

9. Попова ОЯ, Перетолчина НМ. 1976. Эмбриотропное действие фтористого бария. Гигиена и санитария. 8: 62—64.

10. Нагорная НВ, Коваль АП, Мокрик ИЮ, Дубовая АВ. 2013. Токсичные и потенциально токсичные элементы в различных биосубстратах у детей с мальформациями кардиоваскулярной системы. Серцево-судинна хірургія. Зб наук пр Асоціації серцево-судинних хірургів України. 21. К: 321—323.

11. Шалмина ГГ, Новоселов ЯБ. 2002. Безопасность жизнедеятельности. Новосибирск: 433.

12. Linde D, Konings E et al. 2011. Birth prevalence of congenital heart disease worldwide. A systematic review and meta-analysis. J Am Coll Cardiol. 58: 2241—2247. http://dx.doi.org/10.1016/j.jacc.2011.08.025; PMid:22078432

13. Database and the assessment of complications associated with the treatment of patients of congenital cardiac diseases. Cardiology in the Young. 2008. 18;Suppl 2: 3—9. PMid:18093362

14. Goyer RA, Klaassen CD, Waalkes MP et al. 1995. Metal Toxicology. Acad Press: SanDiego, New York: 525.

15. Nora JJ, Nora AH, Toews WH. 1974, Sep. Lithium, Ebstein's anomaly, and other congenital heart defects. Lancet. 7;2(7880): 594—595.

16. Schardein JL. 2000. Anticonvulsants. Chemically Induced Birth Defects. 3rd ed. New York, Marcel Dekker: 179—235.

17. Smithberg M. 1982, Dec. Teratogenic effects of lithium in mice. Teratology. 26(3): 239-246.

18. Thakur JS, Prinja S. 2010. Adverse reproductive and child health outcomes among people living near highly toxic water drains in Panjab. India J Epidemiol аnd community health. 64(2): 148—154. http://dx.doi.org/10.1136/jech.2008.078568; PMid:19843497

19. Koval OP, Nagorna NV, Mokryk IYu et al. 2014. Toxic metals in children's heart tissue. Cardiology in the Young. 24;Suppl 1: 37—38.

20. www.moz.gov.ua.

21. Yacobi S, Ornoy A. 2008. Is lithium a real teratogen? What can we conclude from the prospective versus retrospective studies? A review. Isr J Psychiatry Relat Sci. 45;2: 95—106.