• Особливості мікробіоценозу статевих органів жінок, що хворіють на лейоміому матки
ua До змісту

Особливості мікробіоценозу статевих органів жінок, що хворіють на лейоміому матки

HEALTH OF WOMAN. 2018.1(127):89–91; doi 10.15574/HW.2018.127.89

Запорожченко М. Б., Парубіна Д. Ю., Сидоренко А. В.
Одеський національний медичний університет

Інфекції генітального тракту визнані одними з тригерних факторів виникнення міоми матки.
Мета дослідження: вивчення особливостей мікробіоценозу статевих органів жінок, що хворіють на лейоміому матки.
Матеріали та методи. Під наглядом перебували 30 практично здорових жінок – І (контроль) група, 108 жінок з клінічно безсимптомним перебігом лейоміоми матки – група ІІА (основна) та група ІІБ (основна) – 108 жінок, що хворіли на лейоміому матки з клінічно-симптомним перебігом. Визначали ступінь чистоти піхви. Мікроскопічну характеристику біоценозу піхви оцінювали як: 1) нормоценоз; 2) проміжний тип; 3) дисбіоз піхви; 4) вагініт (запальний тип мазка).
Результати. У жінок основної групи переважав 3–4-й ступінь чистоти піхви. Проміжний тип діагностовано у 46,8%, дисбіоз піхви – у 39,4%, вагініт (запальний тип мазка) – у 10,2% випадків. У досліджуваному матеріалі з піхви у ІІА групі домінували Gardnerella vaginalis (31,5%), Mycoplasma hominis (17,6%), Mobilincus (14,8%), у ІІБ групі – Candida albicans (33,3%), Enterococcus fec. (25,0%).
Заключення. В алгоритм обстеження жінок, хворих на лейоміому матки, доцільно включити скринінгове виявлення інфекцій, що передаються статевим шляхом, та визначення біоценозу статевих органів.
Ключові слова: мікробіоценоз статевих органів жінок, лейоміома матки.

Література:
1. Проценко Т.В., Бородина А.В., Бородин А.А. 2003. Роль условно-патогенной флоры в развитии инфекционно-воспалительных вульвовагинитов у женщин репродуктивного возраста. Дерматология и венерология. 1: 29–33.

2. Пашинян А.Г., Саламонова И.В., Хейдар С.А. и др. 2014. Современные местные поликомпонентные препараты в лечении вульвовагинитов смешанной этиологии. Здоровье женщины. 3: 112–113.

3. Тарабрина Е.П. 2007. Вопросы патогенеза миомы матки. Успехи современного естествознания. 12: 170–180.

4. Шендеров Б.А. 1998. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Том ІІ: Социально-экологические и клинические последствия микробной экологии человека и животных. М.: Издательство ГРФНТЪ: 416.

5. Шендеров Б.А. 1998. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Том І: Микрофлора человека и животных и ее функции. М.: Издательство ГРФНТЪ: 288.

6. Neut C, Verrier F, Nelis HJ, Coenye T. 2015. Topical Treatment of Infectionus Vaginitis: Effects of Antibiotic, Antifungal, and Antiseptic Drags on the Growth of Normal Vaginal Lactobacillus Strains. Open Journal of Obstetrics and Gynеcology. 5:173–180. https://doi.org/10.4236/ojog.2015.53024

7. William HP. 2007. Etiology, symptomatology, and diagnosis of uterine myomas. Fertility and sterility 87:725–736. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.01.093; PMid:17430732