• Особливості лікування інфікованих ран у дітей
ua До змісту Повний текст статті

Особливості лікування інфікованих ран у дітей

Paediatric Surgery.Ukraine.2017.2(55):62-65; doi 10.15574/PS.2017.55.62

Пахольчук О. П.
Запорізький державний медичний університет, Україна

Мета: вивчити результати лікування інфікованих ран шляхом дослідження життєздатності країв рани при хірургічній обробці.
Пацієнти і методи. Під спостереженням впродовж 2013–2016 рр. перебувало 40 дітей з інфікованими ранами. Усім дітям проводили первинну хірургічну обробку рани, в яку входило висічення нежиттєздатних тканин з наступним накладанням хірургічних швів. В основній групі окрім суб’єктивних (візуальних) використовувалися об’єктивні методи визначення життєздатності тканин рани. Діагностика стану кровопостачання тканин проводилася методом вивчення показників мікроциркуляції країв рани по периметру з кроком 1 см, як від краю, так і в довжину рани, з використанням лазерної допплерівської флоуметрії.
Результати. Хірургічна обробка рани була виконана без висічення оцінених ділянок шкіри рани зі зниженим кровотоком у пацієнтів основної групи в 27,5% випадків, контрольної – в 35% випадків, з видаленням нежиттєздатних ділянок – в 17,5% і 20% спостережень відповідно. Задовільне загоєння ран досягалося значно частіше після висічення оцінених нежиттєздатних ділянок в основній групі, ніж у контрольній (р<0,001). Поява некротизованих ділянок краю рани в післяопераційному періоді у дітей, яким не проводилося висічення країв рани, в основній групі визначалася в 2,5% випадків, в контрольній – у 17,5% випадків (р<0,05). У групі порівняння виявлено нежиттєздатність ділянки м’яких тканин, у випадках проведення часткової резекції краю рани, в 7,5% спостережень. У цих пацієнтів також спостерігалося нагноєння рани, що вимагало місцевої терапії, дренування рани.
Висновки. Дослідження показників мікроциркуляції на 44,4% покращує результати проведеної хірургічної обробки рани. Застосування лазерної допплерівської флоуметрії при визначенні стану мікроциркуляторного русла рани у першу добу дозволяє вибрати об’єм хірургічної обробки та сприяє скороченню перебування у стаціонарі.
Ключові слова: рани, лазерна флоуметрія, життєздатність, діти.

Література

1. Безруков С.Г. Результаты ЛДФ-мониторинга у пациентов после хирургического лечения атером лица / С.Г. Безруков, Т.С. Григорьева // Таврический медико-биологич. вестн. – 2012. – Т. 15, № 4 (60). – С. 43–46.

2. К вопросу о выборе раневых покритий в лечении гнойных ран / Винник Ю.С., Маркелова Н.М., Шишацкая Е.И. [и др.] // Фундаментальные исследования. – 2015. – №1. – С.1061–1064.

3. Клиническая хирургия. Национальное руководство: в 3 т. / В.С. Савельев [и др.]. – Москва: Гэотар-Медиа, 2008. – Т.1. – 858 с. PMCid:PMC3705487

4. Мохова О.С. К вопросу регионарного лечения гнойных ран / О.С. Мохова, А.П. Остроушко // Medical Sciences. – 2016. – №5. – С. 72–74.

5. Мохова О.С. Современные методы лечения гнойных ран / О.С. Мохова // Журнал анатомии и гистопатологии. – 2013. – Т.2, №4. – С.15–21.

6. Паршикова С.А. Прогнозирование послеоперационных осложнений при лечении обширных укушенных ран лица у детей с помощью инфракрасной термографи / С.А. Паршикова, В.В. Паршиков, Ю.П. Потехина // Вестник експеримент. и клин. хирургии. – 2012. – Т.5, №2. – С. 340–346.

7. Хирургическое лечение ран: современные подходы / Бейзеров Ю.М. [и др.] // Хирургия. Восточная Европа. – 2012. – №3. – С.286–287.

8. Walker M. A real-life clinical evaluation of a next-generation antimicrobial dressing on acute and chronic wounds / M. Walker, D. Metcalf, D. Parsons // J. Wound Care. – 2015. – №24. – P.11–22. https://doi.org/10.12968/jowc.2015.24.1.11; PMid:25543819

9. You H.J. Cell therapy for wound healing / H.J. You, S.K. Han // J. Korean Med. Sci. – 2014. – №29. – P. 311–319. https://doi.org/10.3346/jkms.2014.29.3.311; PMid:24616577 PMCid:PMC3945123