SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.1(57):132-137; doi 10.15574/SP.2014.57.132 

Особливості клініки та завчасної діагностики доброякісних утворів межистіння у дітей. 

Кравчук Б. О., Сокур П. П. 
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ 

Мета: оптимізація засобів і методів ранньої діагностики та поліпшення результатів лікування доброякісних утворів межистіння.

  
Пацієнти і методи. У клініці дитячої торакальної хірургії НМАПО ім. П. Л. Шупика за період 1985–2013 рр. проліковано понад 690 хворих віком від 3 міс. до 18 років з утворами межистіння. Основну групу з доброякісними утворами становили 294 хворих. Вивчено, систематизовано та проаналізовано скарги, анамнез життя та захворювання, клінічну симптоматику. 

Результати. Виділено два різновиди клінічного перебігу доброякісних утворів межистіння: безсимптомний і типовий. Безсимптомний перебіг зареєстровано у 39 (13,3%) хворих. Типовий перебіг утворів межистіння клінічно проявлявся синдромом медіастинальної компресії різного ступеня. Аналіз клінічних даних за умов типового перебігу захворювання дозволив виділити два періоди: невиразної (обмеженої) та маніфестної органоспецифічної симптоматики. За умов переважного компресування органів або структур відповідної системи, виділено п'ять основних органоспецифічних симптомокомплексів: аерогенний (респіраторний), гемодинамічний, дисфагічний, нейрогенний, остеогенний. Утворам, що трансформувались у злоякісні форми або ускладнились нагноєнням, крім компресійних, притаманні: загальноінтоксикаційний симптомокомплекс і больовий симптом. За умов переважного компресування повітряпровідних шляхів (трахея, бронхи), у патогенезі періоду обмеженої органоспецифічної симптоматики, визначено ланку «локальної іммобілізації» відповідно до локалізації патологічного утвору як перший ступінь компресії повітряпровідних шляхів та як пусковий механізм аерогенного (респіраторного) симптомокомплексу у даної групи хворих. 

Висновки. Групу ризику щодо наявності утвору межистіння становлять діти з рецидивним перебігом респіраторних захворювань, вродженими вадами розвитку, дизонтогенетичними стигмами, вегетативними дисфункціями. Рання оглядова рентгенографія ОГК у двох проекціях є головним об'єктивізувальним, а комп'ютерна, магнітно-резонансна томографія та ультразвукове сканування — головними уточнювальними методами діагностики. Інфрачервона термографія — високоінформативний і беспечний метод діагностики утворів межистіння. Оперативне видалення утворів межистіння — єдиний радикальний метод лікування. 

Ключові слова: діти, межистіння, синдром медіастинальної компресії, клінічна симптоматика, діагностика. 

Література:

1. Ашкрафт КУ, Холдер ТМ. 1996. Детская хирургия. T.I. СПб, Хардфорд: 244—254.

2. Розенфельд ЛГ, Самохин АВ, Венгер ЕФ и др. 2008. Дистанционная инфракрасная термография как современный неинвазивный метод диагностики заболеваний. Укр мед часоп. 6(68): 92—97.

3. Розенфельд ЛГ, Колотилов НН. 2001. Дистанционная инфракрасная термография в онкологии. Онкология. 3;2-3: 103—106.

4. Слєпов ОК. 2007. Етіологія та клінікоDанатомічні особливості внутрішньогрудних компресій дихальних шляхів при пухлинах та кістах межистіння у дітей. Хірургія дитячого віку. ІV;4(17): 73—76.

5. Слєпов ОК. 2007. Класифікація внутрішньогрудних компресій дихальних шляхів різної етіології у дітей. Хірургія дитячого віку. 4;3(16): 21—26.

6. Шароев ТА, Кошечкина НА. 2004. Клинические проявления и рентгенологическая диагностика опухолей и кист средостения у детей. Рос педиатрич журн. 6: 34—37.

7. Kirks DR, Fram EK, Vock P et al. 1982. Tracheal compression by mediastinal masses in children and adolescents. Radiologi. 145: 361—364.