• Особливості клінічної картини та сучасної діагностики трахеомаляції у дітей

Особливості клінічної картини та сучасної діагностики трахеомаляції у дітей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.2(90):59-65; doi 10.15574/SP.2018.90.59

Руденко Є. О.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна

Мета — оптимізація діагностики трахеомаляції у дітей на підставі вивчення клінічної картини та результатів інструментального обстеження.
Матеріали і методи. У дослідження включено 30 пацієнтів віком від 10 днів до 17 років (21,5±7,3 місяця) з первинною трахеомаляцією: ідіопатичною — у 30% (9/30) пацієнтів, асоційованою з атрезією стравоходу — у 70% (21/30) пацієнтів. Діагноз ґрунтувався на клінічних симптомах, анамнезі, даних трахеоскопії або відеофібротрахеоскопії, комп'ютерної томографії.
Результати. Основними симптомами трахеомаляції були: стридор (63,3%), кашель (53,3%), задишка (53,3%), рецидиви бронхіту та пневмонії (53,3%), неможливість екстубації трахеї (50%), напади задухи (50%). При трахеоскопії та КТ визначали ступінь та механізм функціонального стенозу трахеї: 1) пролабування передньої стінки трахеї, слабкість хрящового каркасу; 2) розширення, гіпотонія і пролабування мембрани трахеї; 3) комбінація обох механізмів. При ідіопатичній трахеомаляції перший механізм стенозу виявлений у 1 (11,1%) пацієнта, другий — у 5 (55,5%) пацієнтів та комбінація обох механізмів — у решти 3 (33,3%) пацієнтів. У разі трахеомаляції, асоційованої з атрезією стравоходу, перший механізм стенозу визначено у 4 (19,1%) пацієнтів, другий — у 7 (33,3%) пацієнтів та комбінація обох варіантів — у 10 (47,6%) пацієнтів. Найбільшу кількість склали пацієнти, що мали більший за 60% ступінь обструкції трахеї, тобто ІІІ–IV (23/30, 76,7%). Переважали пацієнти з ІІІ ступенем функціонального стенозу (20/30, 66,7%).
Висновки. Трахеомаляція є рідкісною та небезпечною для життя вадою розвитку і проявляється варіабельними за важкістю симптомами обструкції дихальних шляхів. Дихальні розлади пов'язані з функціональним стенозом трахеї внаслідок її нестабільності та патологічної рухливості. Поєднання сучасних ендоскопічних та променевих методів дослідження, зокрема динамічної відеофібротрахеоскопії та комп'ютерної томографії з контрастним підсиленням, є найбільш інформативним способом діагностики трахеомаляції у дітей.
Ключові слова: дихальні шляхи, функціональний стеноз, трахеомаляція, діагностика, діти.

Література

1. Ahel V, Banac S, Rozmanic V et al. (2003). Aortopexy and bronchopexy for the management of severe tracheomalacia and bronchomalacia. Pediatr Int. 45; 1: 104—106. https://doi.org/10.1046/j.1442-200X.2003.01660.x; PMid:12654081

2. Boiselle PM, Dippolito G, Copeland J et al. (2003). Multiplanar and 3D imaging of the central airways: comparison of image quality and radiation dose of single-detector row CT and multidetector row CT at differing tube currents in dogs. Radiology. 228; 1: 107—111. https://doi.org/10.1148/radiol.2281020730; PMid:12832576

3. Boogard R, Huijsmans SH, Pijnenburg MW. et al. (2005). Tracheomalacia and Bronchomalacia in children: incidence and patient characteristics. Chest. 128; 5: 3391—3397. https://doi.org/10.1378/chest.128.5.3391; PMid:16304290

4. Carden KA, Boiselle PM, Waltz DA et al. (2005). Tracheomalacia and tracheobronchomalacia in children and adults3an indepth review. Chest. 127; 3: 984—1005. https://doi.org/10.1378/chest.127.3.984; PMid:15764786

5. Fraga JC, Jennings RW, Kim PC. (2016). Pediatric Tracheomalacia. Seminars in Pediatric Surgery. 25; 3: 156—164. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2016.02.008; PMid:27301602

6. Hysinger EB, Panitch HB. (2016). Paediatric Tracheomalacia. Paediatric respiratory reviews. 17; 1: 9—15. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2015.03.002; PMid:25962857

7. Javia L, Harris MA, Fuller S. (2016). Rings, slings, and other tracheal disorders in the neonate. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 21; 4: 277—284. https://doi.org/10.1016/j.siny.2016.03.005; PMid:27090408

8. Jennings RW, Hamilton TE, Smithers CJ et al. (2014). Surgical appro-aches to aortopexy for severe tracheomalacia. Journal of pediatric surgery. 49; 1: 66—71. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.09.036; PMid:24439583

9. Kussman BD, Geva T, McGowan FX. (2004). Cardiovascular causes of airway compression. Pediatric Anesthesia. 14; 1: 60—74. https://doi.org/10.1046/j.1460-9592.2003.01192.x; PMid:14717876

10. Laberge JM, Puligandla P. (2008). Congenital malformations of the lungs and airways. In LM Taussig, LI Landau (Eds.). Pediatric Respiratory Medicine (pр. 907—942). Philadelphia: Mosby.

11. Lee EY, Strauss KJ, Tracy DA et al. (2010). Comparison of standard-dose and reduced-dose expiratory MDCT techniques for assessment of tracheomalacia in children. Academic radiology. 17; 4: 504—510. https://doi.org/10.1016/j.acra.2009.11.014; PMid:20207318

12. Leonardi B, Secinaro A, Cutrera R et al. (2015). Imaging modalities in children with vascular ring and pulmonary artery sling. Pediatric pulmonology. 50; 8: 781—788. https://doi.org/10.1002/ppul.23075; PMid:24979312

13. McNamara VM, Crabbe DCG. (2004). Tracheomalacia. Paediatr Respir Rev. 5; 2: 147—154. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2004.01.010; PMid:15135125

14. Mok Q, Negus S, McLaren CA et al. (2005). Computed tomography versus bronchography in the diagnosis and management of tracheobronchomalacia in ventilator dependent infants. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 90; 4: 290—293. https://doi.org/10.1136/adc.2004.062604; PMid:15857878 PMCid:PMC1721907

15. Ngerncham M, Lee EY, Zurakowski D et al. (2015). Tracheobronchomalacia in pediatric patients with esophageal atresia: comparison of diagnosis laryngoscope /bronchoscopy and dynamic airway multidetector computed tomography. J Pediatr Surg. 50; 3: 402—407. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.08.021; PMid:25746697

16. Pan W, Peng D, Luo J et al. (2014). Clinical features of airway malacia in children: a retrospective analysis of 459 patients. Int J Clin Exper Med. 7; 9: 3005—3012. PMid:25356175 PMCid:PMC4211825

17. Sanchez MO, Greer MC, Masters IB et al. (2012). A comparison fluoros-copy airway screening with flexible bronchoscopy for diagnosing tracheomalacia. Pediatr Pulmonol. 47; 1: 63—67. https://doi.org/10.1002/ppul.21517; PMid:21830315

18. Snijders D, Barbato A. (2015). An update on diagnosis of tracheomalacia in children. European Journal of Pediatric Surgery. 25; 4: 333—335. https://doi.org/10.1055/s-0035-1559816; PMid:26276910

19. Su SC, Masters IB, Buntain H et al. (2017). A comparison of virtual bronchoscopy versus flexible bronchoscopy in the diagnosis of tracheobronchomalacia in children. Pediatric pulmonology. 52; 4: 480—486. https://doi.org/10.1002/ppul.23606; PMid:27641078

20. Walner DL, Donnelly LF, Ouanounou S et al. (1999). Utility of radiographs in the evaluation of pediatric upper airway obstruction. Annals of Otology, Rhinology & Laryngology. 108; 4: 378-383. https://doi.org/10.1177/000348949910800411; PMid:10214786