• Особливості клінічної характеристики дівчат-підлітків з тиреоїдною патологією та порушеннями менструальної функції

Особливості клінічної характеристики дівчат-підлітків з тиреоїдною патологією та порушеннями менструальної функції

HEALTH OF WOMAN. 2018.2(128):49–52; doi 10.15574/HW.2018.128.49

Шулятицька С. М.
Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України

Мета дослідження: вивчення впливу різної тиреоїдної патології на менструальну функцію дівчат-підлітків.
Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 81 пацієнтки віком від 14 до 17 років з різною патологією щитоподібної залози (основна група), а також 20 дівчат-підлітків аналогічного віку, у яких була відсутня гінекологічна та соматична патологія (група контро­лю). Під час уточ­нення характеру менструальної функції обстежуваних дівчаток виявлено, що порушення менструального циклу спостерігалося у 53 дівчат з патологією щитоподібної залози, які увійшли до I основної групи спостереження, тоді як у 28 підлітків з патологією щитоподібної залози порушень менструального циклу не виявлено, і вони увійшли до II основної групи спостереження.
Результати. Під час порівняльного аналізу спостережуваних груп підлітків з тиреоїдною патологією залежно від наявності у них порушення менструального циклу було відзначено суттєві відмінності. Анамнез хворих з патологією щитоподібної залози і порушенням менструального циклу відрізнявся від такого у дівчаток з тиреоїдною патологією та відсутністю порушень менструального циклу за частотою вагітностей у матерів, ускладнених загрозою переривання вагітності; за наявністю у перинатальному анамнезі дистресу плода і асфіксії під час пологів, а також за наявністю у родинному анамнезі патології щитоподібної залози, зокрема еутиреоїдного і дифузного токсичного зоба. Відмінність за структурою патології щитоподібної залози в аналізованих групах дівчаток полягала в основному у високій частоті зустрічальності субклінічного гіпотиреозу при порушенні менструального циклу. В обох порівнюваних групах питому вагу у структурі тиреоїдної патології становив дифузний нетоксичний зоб. У дівчаток з нормальним менструальним циклом друге місце за частотою зустрічальності тиреоїдної патології посідав автоімунний тиреоїдит.
Заключення. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.
Ключові слова: тиреоїдна патологія, порушення менструальної функції, клінічна характеристика.

Література

1. Буканова С.В., 2014. Тиреоидный статус детей и подростков с диффузным эндемическим зобом // Педиатрия : 3 : 15–18.

2. Гуркин Ю.А., 2013. Ювенильная гинекология: Пособие для врачей. –СПб. : 30.

3. Кандрор В.Н., 2015. Патология щитовидной железы: руководство по клинической эндокринологии: СПб.: Питер: 108–163.

4. Касаткина Э.П., 2010. Йоддефицитные заболевания у детей и под­ростков // Проблемы эндокринологии: 46 : 4 : 5–9.

5. Потин В.В., 2009. Патология щитовидной железы и репродуктивная система женщины // Проблемы эндокринологии : 1 : 4 : 44–48.

6. Тотоян Э.С., 2014. Репродуктивная функция женщин при патологии щитовидной железы // Акушерство и гинекология : 1 : 8–10.

7. Уварова Е.В., 2013. Репродуктивное здоровье девочек подросткового возраста // Российский вестник перинатологии и педиатрии:5:8–9.