• Особливості клінічного перебігу злоякісного процесу і біомаркери високого ризику розвитку рецидиву захворювання у хворих на рак грудної залози
ua До змісту

Особливості клінічного перебігу злоякісного процесу і біомаркери високого ризику розвитку рецидиву захворювання у хворих на рак грудної залози

HEALTH OF WOMAN. 2015.8(104):176–179; DOI 10.15574/HW.2015.104.176

Особливості клінічного перебігу злоякісного процесу і біомаркери високого ризику розвитку рецидиву захворювання у хворих на рак грудної залози 

Жильчук А. В., Семесюк Н. І., Кудрявець Ю. Й.

Рівненський обласний онкологічний диспансер

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького, м. Київ 

На сьогодні разом зі стандартними прогностичними та предикативними факторами при раку грудної залози найбільш перспективною в клініці вважається так звана малоінвазивна рідка біопсія, яка включає виявлення дисемінованих пухлинних клітин та мікрометастазів в кістковому мозку хворих та визначення цитокінового профілю у хворих ще до початку їхнього лікування. Базуючись на цій ідеології, проведено дослідження 33 хворих на рак грудної залози в стадії Т1-4N0-2М0-1, які на підставі наявності або відсутності прогресії злоякісного процесу були розподілені на 2 групи: 14 – у стадії ремісії та 19 – у стадії прогресії захворювання.

Пухлинні клітини в цитоспінових препаратах мононуклеарів кісткового мозку виявляли імуноцитохімічним методом за допомогою антитіл до панцитокератину, рівень цитокінів у плазмі визначали за їх біологічною активністю (TNF, M-CSF, IFN) або методом ELISA (IL-1, IL-6, TGF-b, VEGF).

Установлено, що наявність дисемінованих пухлинних клітин в кістковому мозку та високий рівень активності TNF та M-CSF в кістковому мозку та крові хворих на рак грудної залози з високою вірогідністю (P<0,001) свідчать про ризик виникнення рецидиву злоякісного процесу. 

Ключові слова: рак грудної залози, дисеміновані пухлини клітини, цитокіни. 

Література: 

1. Лекции по фундаментальной и клинической онкологии под редакцией ВМ Моисеенка, АФ Урманцевой, КП Хансона. Издательство Н-Л. 2004:703.

2. Лекарственная терапия рака молочной железы: Под ред. НИ Переводчиковой и МБ Стениной. М, Практика. 2014:284.

3. Мерабишвили ВМ. 2013. Эпидемиология и выживаемость больных раком молочной железы. Вопросы онкологии 59;3:314–319.

4. Miller AB, Wall C, Baines CJ. 2014. Twenty five year follow up breast cancer incidence and mortality of the Canadian Breast Screaning Study: Randomized Screening trial. BMJ. 348:366. http://dx.doi.org/10.1136/bmj.g366; PMid:24519768 PMCid:PMC3921437

5. Toriola AT, Colditz JA. 2013. Trends in breast cancer incidence and mortality in the United States: implication for prevention. Breast cancer Res Trial. 138:665–673. http://dx.doi.org/10.1007/s10549-013-2500-7; PMid:23546552

6. Pantel K, Schlimok G, Braun S et al. 1993. Differential eхpression of proliferation- associated molecules in individual micormetastatic carcinoma cells. J Natl Cancer Inst, 85:1419–24. http://dx.doi.org/10.1093/jnci/85.17.1419; PMid:7688814

7. Janni W, Gastroph S, Hepp F, Kentenich C, Rjosk D, Schindlbeck C, Dimpfl T, Sommer H, Braun S. 2000, May 15. Prognostic significance of an increased number of micrometastatic tumor cells in the bone marrow of patients with first recurrence of breast carcinoma. Cancer. 88(10):2252–9. http://dx.doi.org/10.1002/(SICI)1097-0142(20000515)88:10<2252::AID-CNCR8>3.0.CO;2-Q

8. Stephan Braun, MD, Florian D Vogl, MD, Bjшrn Naume, MD, Wolfgang Janni, MD. A Pooled Analysis of Bone Marrow Micrometastasis in Breast Cancer.

9. Logan TF, Gooding WE, Whiteside TL et al. 1997. Biologic response modulation by TNF-1 in a phase 1b trial in cancer patients. J. of Immunotherapy 20:387–398. http://dx.doi.org/10.1097/00002371-199709000-00008

10. Wu S, Bozer CM, Whitaker RS et al. 1993. Tumor necrosis factor as an autocrine and paracrine growth factor for ovarian cancer: monokine induction of tumor cell proliferation and tumor necrosis factor expression. Cancer Res. 53:1939–1944. PMid:8385577

11. Матяш МГ, Хричнокова ТЮ, Шаталова ВН, Гольберг ВЕ. 2006. Злокачественные опухоли, продуцирующие гранулоцитраный колониестимулирующий фактор. Сибирский онкологический журнал 2(18): 68–70.

12. Sato Y, Takahashi Y, Nishie K et al. 2005. A case of granulocyte-colony stimulating factor producing smale cell carcinoma of esophagus. Nippon Shokakibyo Gakkai Zosshi. 102:888–893. PMid:16038435

13. Mikam M, Tanaka K, Komiyama S et ac. 2005. Primary serosus carcinoma of the peritoneum producing granulocyte colony-stimulating factor. Aeta Obster Gynecol. Scand. 84;8:820–822. http://dx.doi.org/10.1111/j.0001-6349.2005.0498b.x; PMid:16026414

14. Ikaeda T, Ohgaki K, Miura M et al. 2005. Granulocyte colony stimulating factor-producing gallbladder cancer without recurrence more than 2 years after resection: report of a case. Surg. Today 35;7:590–593. http://dx.doi.org/10.1007/s00595-004-2981-4; PMid:15976958

15. Terao S, Yamada Y et ac. 2005. Granulocyte-colony stimulating factor producing urothelial carcinoma of renal pelvis. Int. J. Urol. 12;5:500–502. http://dx.doi.org/10.1111/j.1442-2042.2005.01084.x; PMid:15948753