• Особливості клінічного перебігу постінфекційного синдрому подразненого кишечника у дітей
До змісту

Особливості клінічного перебігу постінфекційного синдрому подразненого кишечника у дітей

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA. 2015.2(66):98-101; doi 10.15574/SP.2015.65.98

 

Особливості клінічного перебігу постінфекційного синдрому подразненого кишечника у дітей

 

Зімницька Т. В.

 

Мета: визначення особливостей клінічного перебігу постінфекційного синдрому подразненного кишечника (СПК) у дітей

 

Пацієнти і методи. Під наглядом знаходилось 130 дітей віком від 6 до 14 років з СПК. У 70 хворих (основна група) в анамнезі були гострі кишкові інфекції, підтверджені бактеріологічним дослідженням. У групу порівняння увійшли 60 дітей із СПК, які не мали гострих кишкових інфекцій в анамнезі. Контрольну групу становили 30 практично здорових дітей.

 

Результати. Клінічний перебіг постінфекційного СПК у дітей здебільшого характеризується асоціацією нападоподібного постпрандіального абдомінального болю із діареєю 6–7-го типу (за Бристольською шкалою оцінки форми калових мас), наявністю метеоризму, імперативних позивів до дефекації та відчуттям неповного випорожнення, менш виразним порушенням психологічного стану. Серед моторних порушень товстої кишки за результатами електроентерографічного дослідження у дітей даної групи частіше зустрічається гіперкінетична дискінезія, при якій препрандіальна і постпрандіальна електрична активність товстої кишки є підвищеною. Ступінь підвищення рівня серотоніну та гістаміну в крові у дітей з постінфекційним СПК вищий, ніж у дітей з неускладненим інфекційним анамнезом. Виявлено кореляційний зв'язок між підвищенням серотоніну та постпрандіальним зростом суммарного електричного потенціалу товстої кишки.

 

Висновки. Особливості клінічного перебігу СПК у дітей можуть бути зумовлені специфічними змінами моторної та секреторної функції товстої кишки, які залежать, в свою чергу, від наявності мінімальних запальних змін слизової а також стану нейромедіаторної регуляції.

 

Ключові слова: постінфекційний синдром подразненого кишечника, діти, біоелектрична активність, товста кишка, серотонін, гістамін.

 

REFERENCES

1. Агафонова НА. 2013. Постинфекционный синдром раздраженного кишечника. Пособ для врачей. М: 50.

2. Дуда ОК, Колесник ЗО. Постінфекційний синдром подразненого кишечника:питання діагностики та лікування (огляд). Сімейна медицина. 3: 71—75.

3. Платонова ОМ, Гариничева ТО. 2013. Эффективность применения мультипробиотиков в лечении детей с синдромом раздраженного кишечника. Вісн проблем біології і медицини. 2;2: 137—141.

4. Плотникова ЕЮ, Краснов ОА. 2014. Роль серотониновых рецепторов в моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта. Лечащий врач. 8. http://www.lvrach.ru/2014/08/15436027/.

5. Парфенов АИ, Ручкина ИН, Атауллаханов РИ и др. 2009. Постинфекционный синдром раздраженного кишечника. Тер арх. 81(2): 39—45.

6. Симаненков ВИ, Суворов АН, Захаренко СМ и др. 2009. Пробиотики в терапии постинфекционного синдрома раздраженного кишечника. Гастроентерология Санкт-Петербурга. 4: 23—29.

7. Самсонов АА, Плотникова ЕЮ, Борщ МВ. 2012. Постинфекционный синдром раздраженной кишки — особая форма функциональной кишечной патологии. Лечащий врач. 7. http://www.lvrach.ru/2012/07/15435466/.

8. Спиваковский АМ, Шульгина ЕН, Эйберман АС и др. 2010. Синдром раздраженного кишечника у детей в свете Римских критериев III и роль иммуномодулирующей терапии в коррекции основных проявлений болезни. РМЖ. 4: 1—2.

9. Типикина МЮ, Корниенко ЕА. 2014. Патогенетически обоснованная стратегия терапии синдрома раздраженного кишечника у детей. Вопр детской диетол. 12;1: 22—27.

10. Шадрін ОГ, Платонова ОМ, Старець ОО. 2013. Сучасні підходи до диференціальної діагностики функціональних захворювань кишечника у дітей. Здоровье ребенка. 4(47).

11. Prosad PS, Barnard P, Ottebigwood C. 2013. Challenges in Management of Irritable Bowel Syndrome in Children. Indian pediatric. 50: 1137—1143.

12. Chogle A, Mintjens S, Saps M. 2014. Pediatric IBS: An overview on pathophysiology, Diagnosis and treatment. Pediatric Annals. 43: 76—82.

13. Christophe F, Lorenzo CD, Thapar N. 2013. Pediatric Neurogastroenterology: Gastrointestinal Motility and Functional disorders ion children. New York: 515.

14. Helgeland H, Flagstad G, Grotta J et. аl. 2009. Diagnosing pediatric functional abdominal pain in children (4—15 etars old) according to the Rome III Criteria: result from a Norwegian prospedtive study. Pediatric Gastroenterol Nutr. 49(3): 309—315. http://dx.doi.org/10.1097/MPG.0b013e31818de3ab; PMid:19525874

15. Douglas K, Rex A. 2012. Parasites to the Causes of Postinfectious Irritable Bowel Syndrome. Gut. 61: 214.

16. Drossman DA. 2006. The Functional Gastrointestinal Disorders and the Rome III Process. Gastroenterology. 130(5): 1377.

17. Nightingale S, J Talley Nicholas. 2013. Irritable Bowel Syndrome in Children: Education, Reassurance, and Management. Consultant For Pediatricians. 12(6): 257—259.