PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2015.1(61):81–86;doi10.15574/PP.2015.61.81

Особливості клінічного перебігу хронічного гастродуоденіту в дітей з дисплазією сполучної тканини

Муквіч О. М., Лавренчук О. В., Грідіна Т. А., Полук Т. А.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Мета — визначити клінічні особливості перебігу хронічних гастродуоденітів у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Матеріали і методи. Обстежено 48 пацієнтів віком 11–18 років із хронічними гастродуоденітами на фоні дисплазії сполучної тканини. Хронічний гастродуоденіт верифіковано на підставі вивчення анамнезу, клінічного обстеження, даних фіброезофагогастродуоденоскопії. Недиференційована дисплазія сполучної тканини верифікована згідно з критеріями Мілковської—Дімітрової Т. у модифікації Абакумової Л.Н.

Результати. Хронічний гастродуоденіт у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини має ранній дебют зі щорічними сезонними загостреннями, характеризується помірним абдомінальним больовим симптомом при виражених проявах неспецифічної інтоксикації, диспепсичних симптомах і симптомах вегетативної дисфункції; 90,9% таких дітей мають недостатність клапанно-сфінктерного апарату шлунка, вісцероптоз.

Висновки. Залучення системи травлення в патологічний процес при недиференційованій дисплазії сполучної тканини виникає частіше, ніж проявляється клінічно, що визначається мезенхімальною неспроможністю гладком-язових волокон, слабкістю периферичної іннервації, при яких знижується поріг больової чутливості та ускладнюється своєчасна діагностика запального процесу. Отримані дані доводять необхідність ретельного обстеження хворих із недиференційованою дисплазією сполучної тканини за наявності мінімальної клінічної симптоматики уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту для своєчасної діагностики і проведення адекватної терапії.

Ключові слова: діти, хронічний гастродуоденіт, недиференційована дисплазія сполучної тканини.

Література: 
 

1. Абакумова ЛН. 2006. Дисплазия соединительной ткани. Санкт-Петербург: 36.

2. Грідіна ТА, Тарасюк БА, Лук'янова ІС. 2014. Структурно-функціональні особливості стану шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей з хронічними захворюваннями респіраторної системи за даними ехографії. Лучевая диагностика. Лучевая терапия. 3-4: 28—34.

3. Омельченко ЛІ, Ошлянська ОА, Скибан ГВ, Ніколаєнко ВБ. 2007. До питання про поширеність дисплазій сполучної тканини у дітей. Перинатологія і педіатрія. 3: 80—83.

4. Евтушенко СК, Лисовский ЕВ, Евтушенко ОС. 2009. Дисплазия соединительной ткани в неврологии и педиатрии. Донецк, Изд. Заславский: 361.

5. Кадурина ТИ, Горбунова ВН. 2009. Дисплазия соединительной ткани. Санкт-Петербург, Элби: 714.

6. Проект российских рекомендаций по наследственным и многофакторным нарушениям соединительной ткани у детей. Алгоритмы диагностики. Тактика ведения. Педиатрия. Журнал имени Г.Н. Сперанского. Приложение. 2014. 93;5.

7. Shoulders MD, Raines RT. 2009. Collagen Structure and Stability. Annu Rev Biochem. 78: 929—958. http://dx.doi.org/10.1146/annurev.biochem.77.032207.120833; PMid:19344236 PMCid:PMC2846778