• Особливості гормональних взаємовідносин у жінок різних вікових груп з невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій в анамнезі
До змісту

Особливості гормональних взаємовідносин у жінок різних вікових груп з невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій в анамнезі

HEALTH OF WOMAN.2015.5(101):150–153
 

Особливості гормональних взаємовідносин у жінок різних вікових груп з невдалими спробами допоміжних репродуктивних технологій в анамнезі
 

Коцабин Н. В., Макарчук О. М.

Івано-Франківський національний медичний університет
 

Стійка тенденція до збільшення кількості жінок, які бажають завагітніти після 35 років, що спостерігається в світі в останні десятиліття, на жаль, не відповідає вимогам фізіології жінки. Оскільки дані епідеміологічних досліджень щодо безпліддя в шлюбі свідчать, що здатність до зачаття після 35 років знижується в 3–4 рази [4], тому вік вважається вагомим фактором ризику порушення репродуктивних функцій. Крім того, з віком жінки значно збільшується ризик пренатальних втрат, що зумовлене як генетичними, так і зовнішніми причинами [4].

Результати наукових досліджень свідчать, що зниження фертильності починається з 32-го року життя, прогресуючи в кожному наступному циклі за відсутності вагітності у попередніх та наближаючись до нуля в 44–46 років.

Нами було проведено вивчення та аналіз коливань рівня стероїдних (естрадіол, прогестерон та тестостерон) та білкових (лютропін, фолітропін та пролактин) гормонів, а також визначення вмісту антимюллерового гормону (АМГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ) та інгібіну В у сироватці крові 60 жінок із невдалими спробами застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в анамнезі. У наших дослідженнях ми намагались забезпечити комплексний підхід до обстеження, що полягав у використанні не тільки загальноклінічних, функціональних, гормональних, але й ультразвукових та допплєрометричних досліджень. Обстеження проводили в першу (3–5-й день) та в другу фазу (21–23-й дні) менструального циклу. Разом із тим, жінкам із збереженим менструальним циклом на 4–5-й день спонтанної менструації проводили трансвагінальне ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза.

Усі пацієнтки були розподілені згідно з віком на наступні категорії: першу основну дослідну групу склали жінки віком від 20 до 35 років (20 пацієнток), другу основну дослідну групу – жінки віком 36–40 років (20 жінок) і групу порівняння склали жінки старше 40 років (20 осіб). Контрольну групу склали 20 першонароджуючих соматично здорових пацієнток зі збереженою репродуктивною функцією, які народили своєчасно через природні пологові шляхи.

Ступінь дисбалансу стероїдних гормонів, виявлена в результаті аналізу та оцінювання гормонального статусу у жінок досліджуваних груп, підвищувався в міру тривалості безпліддя, віку та мультифакторності провідних причин.

У всіх жінок з невдалими спробами ДРТ в анамнезі, так само, як у жінок контрольної групи, виявлений циклічний ритм секреції пролактину із закономірним підвищенням рівня гормону у другій його фазі, але на фоні вже вихідної гіперпролактемії. Виражене порушення пролактинсекретувальної функції гіпофізу у даної категорії пацієнток також спричинює значні порушення в регуляції функції яєчників: уповільнюється дозрівання фолікулів та зменшується функціональна активність жовтого тіла, чим вірогідно і пояснюється досить високий відсоток безпліддя.

У жінок першої та другої групи незважаючи на наявність відхилень у секреції гонадотропних гормонів та пролактину компенсаторні реакції організму забезпечують стан гомеостазу у половини пацієнток, хоча навіть при збережені овуляції спостерігається значно порушена їхня репродуктивна функція.

Більш значущі порушення стероїдогенезу відзначені у жінок групи порівняння. Отримані результати показників гормонального статусу в сукупності чітко характеризують низький оваріальний резерв у даної категорії пацієнток та можуть бути прогностичними маркерами негативних наслідків ДРТ.
 

Ключові слова: безпліддя, вік, рівень гормонів, допоміжні репродуктивні технології.
 

Література:

1. Ruess ML, Kline J, Santos R, Levin B, Timor-Tritsch I. 1996. Age and the ovarian follicle pool assessed with transvaginal ultrasonography. J Obstet Gynecol. 174(2):624–627.

2. Syrop CH, Dawson JD, Husman KJ, Sparks AE, Van Voorhis BJ. 1999, Jul. Ovarian volume may predict assisted reproductive outcomes better than follicle stimulating hormone concentration on day 3. Hum Reprod. 14(7):1752–6.

3. Syrop CH, Willhoite A, Van Voorhis BJ. 1995, Dec. Ovarian volume: a novel outcome predictor for assisted reproduction. Fertil Steril. 64(6):1167–71.

4. Haadsma ML, Groen H, Mooij TM, Burger CW, Broekmans FJ, Lambalk CB, Leeuwen FE, Hoek A. 2010, Feb. Miscarriage risk for IVF pregnancies in poor responders to ovarian hyperstimulation. OMEGA Project Group. Reprod Biomed Online. 20(2):191–200.

5. Haadsma ML, Mooij TM, Groen H, Burger CW, Lambalk CB, Broekmans FJ, van Leeuwen FE, Bouman K, Hoek A. 2010, Feb. A reduced size of the ovarian follicle pool is associated with an increased risk of a trisomic pregnancy in IVF-treated women. Hum Reprod. 25(2):552–8.

6. May-Panloup P, Chrйtien MF, Jacques C, Vasseur C, Malthiйry Y, Reynier P. 2005, Mar. Low oocyte mitochondrial DNA content in ovarian insufficiency. Hum Reprod. 20(3):593–7.

7. Choi B, Bosch E, Lannon BM, Leveille MC, Wong WH, Leader A, Pellicer A, Penzias AS, Yao MW. 2013, Jun. Personalized prediction of first-cycle in vitro fertilization success. Fertil Steril. 99(7):1905–11.

8. de Koning CH, McDonnell J, Themmen AP, de Jong FH, Homburg R, Lambalk CB. 2008, Jun. The endocrine and follicular growth dynamics throughout the menstrual cycle in women with consistently or variably elevated early follicular phase FSH compared with controls. Hum Reprod. 23(6):1416–23.

9. Стрелко Г.В. 2012. Клінічне значення оцінки оваріального резерву в жінок, які страждають на безпліддя. Здоров’я України. Темат. номер: Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія: Мед. газета 1:35–36.

10. Сенаторова ГС, Ріга ОО, Седая ЮС, Шевченко МА. 2010. Медико-соціологічний портрет сучасної жінки репродуктивного віку. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології: наук.-практ. журн. 1:66–68.