HEALTH OF WOMAN. 2016.9(115):52–56; doi 10.15574/HW.2016.115.52 
 

Особливості гестаційної динаміки вмісту токсичних мікроелементів у сироватці крові та еритроцитах жінок різного репродуктивного віку, що народжують уперше

Маркевич В. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: вивчення особливостей динаміки вмісту токсичних мікроелементів (МЕ) у сироватці крові та еритроцитах у ході вагітності жінок різного репродуктивного віку, що народжують уперше.

Матеріали та методи. Визначення токсичних МЕ проведено у сироватці крові та еритроцитах у вагітних раннього, середнього та старшого репродуктивного віку, що народжували уперше. Середній вік вагітних становив відповідно 16,33±0,21 року, 24,67±0,37 року та 36,14±0,77 року. Дослідження проведено у І, ІІ та ІІІ триместрах вагітності на 10,26±0,34, 23,23±0,51 та 36,08±0,59 тижнях гестації відповідно. Уміст МЕ (хрому, нікелю, свинцю, кадмію) у біосубстратах визначали за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-115 МІ, оснащеного комп’ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту МЕ, виробництва НВО Selmi (Україна).

Результати. У вагітних середнього репродуктивного віку зміни вмісту токсичних МЕ були різноспрямованими – рівень сироваткового нікелю та хрому суттєво зменшувався, що, очевидно, пов’язано зі значним погіршенням стану плацентарного бар’єра щодо них у ІІІ триместрі вагітності та транспортуванням їх до плода. Підвищення сироваткового свинцю, навпаки, зумовлене зростанням здатності плаценти до активного блокування його транспорту. У вагітних середнього репродуктивного віку у крові виявляли вкрай токсичний кадмій, при цьому вміст його і у сироватці і в еритроцитах був стабільний протягом усієї вагітності. Порівняльний аналіз умісту та балансу МЕ у сироватці крові та еритроцитах у жінок, що народжують уперше, у ході вагітності свідчить про більш несприятливу структуру вмісту токсичних елементів у жінок раннього порівняно з жінками середнього репродуктивного віку. У них до кінця ІІІ триместра вагітності відбувається зростання вмісту в еритроцитах токсичних нікелю та свинцю, а у сироватці – кадмію. У жінок старшого порівняно з жінками середнього репродуктивного віку у ІІІ триместрі спостерігалась тенденція до збільшення вмісту токсичних нікелю та кадмію у сироватці крові та еритроцитах.

Заключення. Перспективним є визначення ролі плаценти у захисті плода від дії токсичних мікроелементів, а також її функцій – транспортної, бар’єрної, депонування токсичних мікроелементів у ході гестаційного процесу.

Ключові слова: токсичні мікроелементи, вагітні, репродуктивний вік, уперше народжують.

Література:

1. Скальный А.В. Биоэлементы в медицине/ А.В. Скальный, И.А. Рудаков. – М.: ОНИКС XXI век. Мир, 2004. – 272 с.

2. Томей А.І. Сучасні погляди на біогеохімічну природу виникнення захворювань у дітей (огляд літератури) / А.І. Томей // Проблеми клінічної педіатрії. – 2007. – № 1 (1). – С. 24–28.

3. Шиц И.В. Особенности элементного статуса беременных женщин с экстрагенитальной патологией в условиях г. Якутска: Автореф. дисс. … канд. мед. наук: спец. 14.00.16 «Акушерство и гинекология»/ И.В. Шиц. – Якутск, 2006. – 22 с.

4. Веропотвелян П.М. Мікроелементи та вагітність / П.М. Веропотвелян, М.П. Веропотвелян, О.М. Капаліна, П.С. Горук// Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2012. – № 2. – С. 95–100.

5. Веропотвелян П.Н. Важность микронутриентов при беременности/ П.Н. Веропотвелян, Н.П. Веропотвелян, Ю.С. Погуляй, Н.С. Холодова// Здоровье женщины. – 2014. – № 8 (94). – С. 57–64.

6. Кравец О.М. Физиологическое значение микроэлементов для женщин репродуктивного возраста / О.М. Кравец, Т.П. Кравец // Здоровье женщины. – 2008. – № 2 (34). – С. 37–40.

7. Концентрация микроэлементов в системе мать–плацента–плод на территориях с различным уровнем антропогенной нагрузки / Е.К. Артемьева, Н.П. Сетко, В.Б. Сапрыкин [и др.] // Микроэлементы в медицине. – 2004. – Т. 5. – Вып. 4. – С. 1–3.

8. Руденко І.В. Роль макро-, мікроелементів у розвитку природних вад / І.В. Руденко // Досягнення біології та медицини. – 2009. – № 1 (13). – С. 94–99.

9. Антропогенно зависимые состояния в акушерстве и гинекологии / Мищенко В.П., Тимофеева С.В., Шерер В.В., Саулева Т.В. // Збірник Асоціації акушерів-гінекологів України. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 326–327.

10. Nano nickel oxide modified non-enzymatic glucose sensors with enhanced sensitivity through an electrochemical process strategy at high potential / Y. Mu, D. Jia, Y. He [et al.] // Biosens Bioelectron. – 2011. – Vol. 26 (6). – P.2948-2952. https://doi.org/10.1016/j.bios.2010.11.042; PMid:21167705

11. Adoph E.F.Ed. Physiology of Man in the Desert / E.F. Adoph. – New York: Interscience Pull. – 1947.

12. Mello-da-Silva C.A. Environmetal chemical hazards and child health / C.A. Mello-da-Silva, L. Fruchtengarten // J.Pediatr. – 2005. – N 81. – P. 205–211. https://doi.org/10.2223/JPED.1409; PMid:16355265

13. Wigle D.T. Environmetal hazards: evidence for effects on child health / D.T. Wigle, T.E. Arbuckle, M. Walker [et al.] // J.Toxicol. Environ. Health B. Crit. Rev. – 2007. – Vol. 10, N 1–2. – P. 3–39. https://doi.org/10.1080/10937400601034563; PMid:18074303

14. Children’s environment and health action plan for Europe. Ministerial document. WHO Regional Office for Europe. – Copenhagen, 2004. – P. 1–8.

15. Sram R.J. Ambient air pollution and pregnancy outcomes: a review of the literature / R.J. Sram, B. Binkova, J. Dejmek, M. Bobak // Environ Health Perspect. – 2005. – Vol. 113, N 4. – P. 375–382. https://doi.org/10.1289/ehp.6362; PMid:15811825 PMCid:PMC1278474

16. Axelrod D. It’s time to rethink dose: the case for combining cancer, and birth and developmental defects / D. Axelrod, D.L. Davis, R.A. Hajek // Environ Health Perspect. – 2001.– Vol. 109, N 2. – P. 246–249. https://doi.org/10.1289/ehp.109-a246