• Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі
ua До змісту

Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі

HEALTH OF WOMAN.2016.7(113):91–93 
 

Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі


Волосовський П. Р.

Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України


Мета дослідження: вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з позаматковою вагітністю (ПВ) в анамнезі.


Матеріали та методи. Проведено клініко-функціональне і лабораторне обстеження 50 пацієнток, які завагітнили після ПВ, причому 25 – самостійно і 25 – унаслідок використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Контрольну групу склали 30 акушерськи і соматично здорових першороділей, розроджених через природні пологові шляхи.


Результати. Вагітність і пологи у жінок, що перенесли ПВ, є досить актуальним науковим завданням. При цьому у вагітних цієї групи, особливо після застосування ДРТ, розвивається плацентарна дисфункція поєднаного генезу (порушення мікроциркуляції, ендокринна недостатність і високий рівень мікробного обсіменіння), основні ехографічні прояви якої починаються з 18–20 тиж і прогресивно наростають аж до розродження.


Заключення. Високий рівень акушерської і перинатальної патології зумовлений, у першу чергу, порушеннями в системі мати–плацента–плід, що є причиною високої частоти абдомінального розродження.


Ключові слова: функціональний стан фетоплацентарного комплексу, позаматкова вагітність.


Литература:

1. Ветров В.В., Жемчужина Т.Ю. Эндовидеохирургия в гинекологической практике // Журнал акушерства и женских болезней. – 2009. – № 4. – С. 78–82.

2. Духин А.О., Каранашева А.Х. Репродуктивное здоровье пациенток после хирургического лечения внематочной беременности // Вестник Российского университета дружбы народов. – М.: Изд-во РУДГ, 2012. – № 1. – С. 255–262.

3. Жук С.І. Консервативне лікування прогресуючої трубної вагітності в практиці лікарів: зб. наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: «ТМК», 2013. – С. 270–271.

4. Запорожан В.М. Основні компоненти мультифакторіальної безплід-ності у жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2013. – № 1. – С. 101–103.

5. Рутенбург Г.М., Чуйко И.В., Жемчужина Т.Ю. Лечение ненарушенной трубной беременности путем внутриутробного введения метотрексата при лапароскопической операции // Современные аспекты медицины и здравоохранения. – 2007. – № 1. – С. 149–153.

6. Семко А.Ф. Трубная беременность после вспомогательных репродуктивных технологий: диагностика, лечение и реабилитация // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – № 2 (часть 1). – С. 135–137.

7. Стрижелецкий В.В., Борнисов А.Б., Рывкин А.Ю. Лапароскопические технологии в неотложной хирургии // Эндоскопическая хирургия. – 2008. – № 1. – С. 51–53.